Четвер, 19.09.19, 07:43 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » МЦ-інтерв’ю

Володимир Фенич: «Ті, хто обрав історичний, не пошкодують...»
Володимир Фенич
Прогресивні погляди, нові підходи, наукова робота, аудиторні заняття і практика. Чим живе класичний факультет – історії? Що змінює, з чим намагається впоратися? Про це ми поговоримо з в.о. декана Володимиром Івановичем Феничем.
  • Наймасштабніша вступна кампанія УжНУ завершилася. Чи задоволені Ви її перебігом на своєму факультеті?
– Конкурсна ситуація на історичному факультеті була непоганою: на 27 державних місць мали 327 заяв. Але не це головне. Перед деканом особисто, перед іншими членами відбіркової комісії стояло важливе завдання – не просто набрати контингент, а відібрати тих, з ким потім можна буде працювати. Вберегти того, хто набрав на ЗНО найбільшу кількість балів, особливо з профільних предметів. От я, наприклад, особисто обдзвонював абітурієнтів. І перше запитання, яке я чую у відповідь: «А чому саме до вас?». І для того, аби когось переконати, треба використовувати величезний арсенал аргументів: тут краще, екологія не зіпсована, тут центр Європи і кордони з європейськими країнами. Всі аргументи мають бути резонними. Ми не можемо дозволяти собі заангажовано і легковажно ставитися до майбутніх наших колег. Не можемо бути консерваторами. Маємо добре усвідомлювати, що не студенти для нас, а ми для студентів. Адже від кількісного і якісного набору студентів залежить успішність нашого вишу.
  • Чи усвідомлено сьогоднішні абітурієнти обирають факультет, на якому будуть навчатися?
– Сьогодні абітурієнт стає більш прагматичним. У тому плані, що змінюється пріоритет цінностей у ставленні до професій. Я переконався, що добра половина свідомо вирішує бути істориками. Не здивований, але відчуття задоволення є. З іншого боку, мені це не до кінця зрозуміло. Це не правознавство, не менеджмент, не економіка… Це історія, а вона завжди класична, навіть у ХХІ столітті – віці глобалізації, модернізації і комп’ютерних технологій. І дуже приємно, коли обирають класичні предмети: філологію, історію, медицину. Ті дисципліни, які споконвіку існували. І дуже приємно, коли чуєш: «Я хочу бути саме істориком». А ще більше приємно: «Я хочу бути істориком саме у вас!».
  • Бути істориками хочуть переважно дівчата чи хлопці?
– Традиційно історичний факультет – сільський і дівочий. Ми можемо дати фору навіть філологічному. З року в рік маємо паритет або більше дівчат. Наші археологи починають уже трохи гніватися. Кажуть, що я набираю самих дівчат, а потім нема кому копати на археологічній практиці. Це не зовсім так, але факт залишається фактом: понад 70 % дітей із сільської місцевості. І хочу сказати, що ці діти більш довірливі, дисципліновані. Тут є інший бік. Важливо, щоб кожен педагог розумів: крім того, що він є знаним ученим, він ще й архітектор тієї душі, молодої, несформованої і невпевненої.
  • Отож навчання на історичному факультеті. Яке воно? Чим особливе?
– Із вересня вступає в силу новий навчальний план, і хочу сказати, що він дуже європейський. Ми кардинально змінили підхід до викладання, до дозування інформації, до певних норм у годинах. Наших студентів із першого вересня чекає дуже багато новинок. Одні з них стосуються практик. Після першого року навчання весь курс іде на розкопки. Після другого – на етнографічну практику. Ми визначимо бази практик. Скажімо, за районуванням географічним, етнографічним: лемки, бойки гуцули, долиняни… Хочемо покращити рівень і архівно-музейної практики. Вона сьогодні теж в основному зведена до того, щоб відвідати кілька музеїв. У нас буде змінена сама філософія підходу до цього: ми створюємо свій музей, тобто база практики буде розширюватися. І студент може спокійно попрактикуватися вже безпосередньо на місці: описувати та фондувати каталоги, вносити їх в електронний реєстр. Було також анонсовано, що студенти-історики будуть проходити практику у Відні. А не треба забувати, що це місто – найтриваліша столиця Закарпаття. Якщо нам усе вдасться – це буде величезним проривом.
  • Що ви скажете тим, хто вже став майже частиною вашої історичної родини?
– Ті, хто обрав історичний факультет, НЕ ПОШКОДУЮТЬ. Безумовно, в його структурі є зміни: відкриваються три музеї. За кількістю професорів і доцентів на студента факультет має один із найкращих показників в університеті. Не маємо жодного сумісника – всі на постійній основі. У нас 33 штатні працівники. Це колектив згуртований і динамічний. Маємо свої видання: «Науковий вісник. Серія «Історія»» і «Карпатика». Діють два науково-дослідницькі центри – словакістики й богемістики. Вони видають свої історичні зошити, наразі маємо вже четвертий випуск. Торік був заснований науково-дослідницький центр історично-релігійних студій «Логос». Перший випуск уже маємо, другий готується до друку.

Одне слово, я хочу, щоб на історичному факультеті вчилися найкращі студенти, і я знаю, що так і буде. _x_Polus1 _x_Polus2 _x_Polus3 _x_Polus4 _x_Polus5 _x_Polus6 _x_Polus7 _x_Polus8 _x_Polus9



МЦ-інтерв’ю | 26.08.13 | Додав VIP | 1085 | 5.0/1
Теги: істфак

Схожі публікації:


Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій


Рубрики розділу

Афіша [4]Незабаром [16]
Актуально [141]Акції [132]
Позиція [18]МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33]Студгромада [188]
Абітурієнт [84]Зблизька [88]
Наболіле [21]Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154]Компетентно [38]
Несподівано... [14]У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160]Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273]Презентації [167]
Екскурсії [113]Дозвілля [210]
Ініціатива [47]Перспективи [38]
Підсумки [40]Спорт [238]
Традиції [206]Зустрічі [210]
Вітаємо! [235]Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230]Студентська практика [66]
Студмістечко [8]Конкурси [117]
На замітку [6]З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9]Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49]Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2]Річниця [14]
Слава Україні! [9]Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91]The main news of university [12]
Подяка [8]Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13]Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3]Підсумки року [5]
Визнання [3]Експрес-інтерв’ю [4]

Інші матеріали рубрики