Субота, 20.04.24, 13:02 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » МЦ-інтерв’ю

В’ячеслав Бігун: «Кіно треба робити не заради грошей»
В'ячеслав Бігун
  • Розкажіть трохи про себе... Чому вирішили присвятити себе правознавству?

— Народився в мальовничому закарпатському містечку Тячеві, де познайомилися й досі живуть мої дорогі батьки. Літо проводив у бабусі в селі, а коли підріс — підробляв на місцевих заводах, тож до роботи звик з дитинства. Хотів бути військовим, але після закінчення школи вступив, хоч і не з першого разу, на юридичний факультет Львівського університету — іншої професії для себе на тому етапі життя не уявляв. На бажання стати юристом вплинуло те, що став свідком несправедливості: вбили мого дідуся, а судовий процес перетворився на фарс — це глибоко мене вразило. Попри все, досі вірю, що право — це мистецтво добра і справедливості. Ви розумієте тепер, ким покликаний бути юрист?

В’ячеслав Бігун презентує студентам-юристам УжНУ монографію «Юридична професія та освіта» (жовтень 2008 року)
  • Ви єдиний закарпатець, який працював у Європейському суді з прав людини. Чи складно було там отримати роботу?
Юрист Секретаріату Європейського суду з прав людини В’ячеслав Бігун в архіві Суду (м. Страсбург, літо 2011 року)

— Спробуйте самі. Цього може досягнути кожен. Час від часу Суд має вакансії, тож можна пропонувати свою кандидатуру на конкурс. Сам до цього йшов багато років. Займався проблематикою прав людини з перших курсів університету, здобув добру освіту в Україні та за кордоном (в США, Німеччині, Італії, Нідерландах), відтак досліджував цю проблематику науково: захистив кандидатську, написав докторську монографію з філософії правосуддя, викладав. Був активним і в громадському житті: наприклад, ініціював разом і колегами Всеукраїнський тиждень права та Конкурс Корецького. Всього не перекажеш! Головне ж не посади, а те, що ти зробив за той час, який тобі відведено.   

  • Кіно — це ваше хобі чи робота? Як прийшли до кіномистецтва?

— Кіно — хобі, яке стало роботою. Серйозно зайнявся кіно ще за часів роботи у Європейському суді, коли почав працювати над фільмом «Серце мами Гонгадзе». Раніше просто цікавився кіно — кого ж воно не цікавить? Ще в 2011 році написав книгу «Юридичні фільми», відтак — «Права людини в кіно». Аматорські фільми робив ще в 1990-их роках, коли жив і навчався в США. Віднедавна кіно займаюся професійно, вже зробив кілька фільмів.

В’ячеслав Бігун — ініціатор таких нині вже традиційних заходів, як Всеукраїнських тиждень права та Міжнародний правничий конкурс ім. В. М. Корецького, започаткованих у 2008 році.
  • Про що був перший фільм і що вас на нього надихнуло?    

— «Перших» у мене кілька. Перший, над яким почав працювати, — «Серце мами Гонгадзе», на який надихнула неймовірна пані Леся Гонгадзе. Перший, який завершив і показав глядачам, — «Пенальті правосуддя»: неймовірна історія волі до життя та боротьби за справедливість простої людини. Перший художній — «Мати. В ім’я мільйонів» за оповіданням Довженка: історичний образ та доля української жінки. Перший документальний, який показав колегам, — «Довженко. Український Гомер кіно»: заінтригувала постать Довженка і прагнення розповісти стисло та влучно про нього іншим. Отож кожен із них якоюсь мірою у мене перший і, сподіваюся, таких буде ще кілька.

  • Звідки взагалі черпаєте ідеї для нових фільмів?

— Коли засинаю, мені їх муза шепче на вушко. А ще віднайшов особливе місце в Карпатах, де мені приходять кіновидіння (посміхається). А якщо точніше, є такі місця в людини: серце та совість.  

В’ячеслав Бігун — голова Координаційної ради молодих юристів при Міністерстві юстиції України (2007-2010) — разом із колегами на останньому засіданні Ради після складення повноважень
  • У чому полягає ваша робота над фільмом?

— Це як народити дитину: від задуму до виведення в люди, до глядача. Як дипломований кінематографіст, спеціалізуюся на режисурі. Але маю вишкіл у всіх ключових сферах кінодіяльності, наприклад, з операторської роботи, за яку вже отримав кілька нагород. Але важливо працювати в команді, бо великі фільми сам не зробиш, хіба документальний, та й то, коли іншого виходу нема.  

В’ячеслав Бігун (у центрі) під час фільмування стрічки «Мати»
  • Хто пише сценарії та підбирає акторів?

— Провідні сценаристи світу, коли в співпраці, або сам. Підбираю акторів теж сам. До речі, зараз нерідко подорожую в пошуках нових талантів.

  • Чи важко в наш час знайти акторів та фінансування для фільму?

— У нас дуже багато талантів, головне — знайти тих, які пасують на роль. І грошей у світі багато, головне — знати, де їх шукати. І не робити кіно заради грошей.

В'ячеслав Бігун з першою жінкою-суддею Верховного Суду США Сандрою Дей О'Коннор
  • Як мені відомо, ви знімаєте у різних жанрах. У якому працювати подобається найбільше?

— Найбільше подобається художнє драматичне кіно. Хоча виходить, що наразі більшість моїх фільмів, — документальні драми. До речі, вже є кілька на закарпатські сюжети (як наприклад, «Маруся», «Я і є вона», «Місто ангела»).

  • Як любите проводити вільний час?

— Змістовно. Люблю життя, цікавих людей і нашу природу.

  • Як вважаєте, якою має бути людина у сучасному суспільстві?

— Доброю до тих, хто добрий до тебе.

_x_PS1 Робота у Європейському суді з прав людини, кілька вищих освіт, здобутих не лише в Україні, а й за кордоном, більше 500 публікацій та десятка відзнятих кінострічок, презентованих як в Україні, так і на міжнародних фестивалях, статус найбільш продуктивного кінорежисера України — не кожен може похвалитися такими досягненнями (це далеко не повний перелік). Утім така людина народилася й живе на Закарпатті й частенько заходить у гості на юридичний факультет УжНУ. Відомий правник та кінорежисер В’ячеслав Бігун розповів Медіацентру про своє життя та творчість._x_PS2 _x_PS3 _x_PS4 _x_PS5 /live/2016/12/98bigyn/bigun.jpg_x_PS6 В'ячеслав Бігун_x_PS7 33%_x_PS8 _x_PS9 _x_PS10 Ксенія Шокіна,_x_PS11 фото з особистого архіву В'ячеслава Бігуна_x_PS12 _x_PS13 _x_PS14 _x_PS15 _x_PS16 _x_PS17 _x_PS18 _x_PS19

Ксенія Шокіна,

фото з особистого архіву В'ячеслава Бігуна




МЦ-інтерв’ю | 24.12.16 | Додав Г_Кришiнець | 1215 | 5.0/1
Теги: юрист, В'ячеслав Бігун

Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

1
avatar
1 niinaoh \ IP: 195.80.104.33 • 17:58, 29.12.16
Довелося познайомитися з В'ячеславом у Таллінні, де він вчився у кіношколі. Дійсно, професійна, талановита, відповідальна і добра людина. На жаль, для таких юристів в Україні ще не прийшов час. Радіємо його кіноуспіхам. Бажаємо вдачі у житті і у покликанні.
omForm">
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій

«  Грудень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

Рубрики розділу

Афіша [4] Незабаром [16]
Актуально [141] Акції [132]
Позиція [18] МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33] Студгромада [188]
Абітурієнт [84] Зблизька [88]
Наболіле [21] Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154] Компетентно [38]
Несподівано... [14] У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160] Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273] Презентації [167]
Екскурсії [113] Дозвілля [210]
Ініціатива [47] Перспективи [38]
Підсумки [40] Спорт [238]
Традиції [206] Зустрічі [210]
Вітаємо! [235] Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230] Студентська практика [66]
Студмістечко [8] Конкурси [117]
На замітку [6] З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9] Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49] Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2] Річниця [14]
Слава Україні! [9] Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91] The main news of university [12]
Подяка [8] Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13] Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3] Підсумки року [5]
Визнання [3] Експрес-інтерв’ю [4]

Інші матеріали рубрики

Надія і Віктор Голдовські: Диплом фізфаку УжНУ став визначальним для професійної реалізації в Ізра...

Тарас Ващук: У пошукотворенні себе й України в пісках...

Василь Олійник: «Військової справи наші студенти вчаться від тих, хто бачив війну на власні очі»

Міс УжНУ-2017 Ксенія Бонка: «Треба вірити в себе і свої сили»

Життєва мудрість Івана Сенька: дивитися на світ з гумором і, досягаючи мету, пізнавати щастя

Викладач УжНУ Василь Беликанич розвиває власний книжковий ютуб-канал

Викладач кафедри військової підготовки Микола Гоман — про студентів і життя після війни

На факультеті інформаційних технологій працює викладач з h-індексом 11

Ольга Павляк: «Люблю спорт, у якому перемоги здобуваєш інтелектом»

Іван Король: «Щоб почуватися щасливою, людина має жити по совісті, допомагати іншим»

Богдан Булеца: «Нині маю важливу місію – передати свої знання»

Степан Поп: На найвищих щаблях в університеті має бути духовність – інакше розвитку й об'єктивност...

В’ячеслав Бігун: «Кіно треба робити не заради грошей»

Антон Іванина: баскетбол – те, що надихає, захоплює та хвилює

Петро Трачук: «Запорука успішної держави – у гармонійних, міцних сім’ях»

Четвертокурсниця УжНУ – про навчання в Польщі

Володимир Лазур: «Робиш – мовчи, зробиш – побачать»

Спраглий до подорожей і відданий праці декан, якого робота завжди знаходить сама

У студентській науковій лабораторії на фізфаку потроху вже створюють і роботів

Саня DEER: «Іди – і дійдеш, хочеш – роби»