Конфуцій сказав: «Оберіть собі роботу до душі, і вам не доведеться працювати жодного дня у своєму житті». Наш співрозмовник погоджується з думкою мудрого китайця, проте доповнює: якщо справді хочеш чогось досягти, то працювати доведеться багато і наполегливо.

Співак, шоумен, переможець відомої в Україні телепрограми «Караоке на Майдані-2014», ведучий інтернет-проекту «Хто, як не ми?», випускник фізичного факультету УжНУ Олександр Олень (нині більш відомий як Саня DEER) поділився секретами свого успіху.

• Із чого почалася твоя творча кар’єра?

– Почалося все, звичайно, зі школи. Часто виступав на всіляких заходах. Пам’ятаю навіть першу пісню, яку заспівав, – «Очі сині». П’ятикласником. Згодом брав участь у співочих фестивалях, до речі, навіть перемагав. Це ще був той період, коли я грав на акордеоні, а хлопці з мого класу ганяли у футбол. Вже серйозніше почав займатися музикою після перемоги в «Караоке на Майдані» 2014 року. Записав і опублікував в Інтернеті перший свій трек. А в жовтні 2015-го ми відзняли дебютний кліп.

• А як переміг у «Караоке на Майдані». Чим, на твою думку, сподобався людям?

– Я жив три роки у Києві, часто ходив попри Майдан, де відбувалися зйомки, але наміру брати участь у програмі не мав. Але якось таки з’явився імпульс. А людям сподобався, напевно, не так вокалом, як артистизмом. Уже через 3 місяці після перемоги мені зателефонувала адміністраторка «Караоке на Майдані» і запропонувала представити якусь зі своїх композицій у рубриці «Перший хіт».

• Кажуть, у великому місті – великі можливості. Не думав над тим, аби продовжувати музичну кар’єру в Києві?

– Звичайно, пропозиції були, але умови, які тоді пропонували, мені не сподобалися. Коли підписуєш контракт, то, по суті, стаєш власністю продюсера. На той момент я не був готовий до такого. Тепер, якби запропонували підписати контракт, то, мабуть, погодився б.

• Що тебе надихає ?

– У мене нема музи, як, можливо, у когось. Не буває так, що пролетіла пташка – і ось воно, натхнення. Пісень теж нікому не присвячую. Хоч маю композицію про маму. Найчастіше пишу, коли кудись їду.

• А як щодо експериментів у музиці ?

– Люблю експериментувати зі стилями. У моїй творчості чимало різноманітних треків: клубні,  ліричні. Хоч друзі кажуть, що найкраще в мене виходить з поп-роком.

• Крім сольної кар'єри, ще співаєш у гурті «Хлопці із Закарпаття» разом із братом Юрієм Оленем...

– Так сталося, що в нашій сім'ї всі вміють співати. І, мабуть, першим кроком, коли ми з братом  почали працювати в дуеті, стало весілля мого кума, де ми гарно заспівали разом. Спочатку виступали без назви, хоч ідей було багато. А на одному з весіль у Львові ведучий нас представив так: «Ну, а зараз – хлопці із Закарпаття». Так з’явилося нинішнє найменування гурту. За останній рік із тих, хто виступає на корпоративах, ми перекваліфікувалися на тих, хто їх ще й організовує. Назву колективу досі не змінили, хоч із нами виступають і двоє чарівних дівчат.

• Чому свого часу обрав саме фізичний факультет? Як на мене, фізика і музика не дуже поєднувані...

– Зовсім не поєднувані. Досі думаю, чому вступив на фізфак. Може, тому, що фізику в школі любив і добре знав цей предмет. І не жалкую, що вчився на цьому факультеті, – саме там зробив перші кроки на шляху до ведучого: концерти, участь у КВН…

• А як став ведучим програми «Хто, як не ми?»?

– На День Архімеда ми вирішили придумати щось цікаве. Експромтом відзняли відео: я ставив респондентам нескладні запитання. У першій програмі всі питання стосувалися математики. Спочатку була ідея назвати програму «7х8» – це моє улюблене запитання. Врешті вирішили зупинитися на назві «Хто, як не ми?».

• В Інтернеті є 5 випусків програми. Плануєте продовжувати роботу?

– Є відзнятий і 6-й випуск з Тернополя. Він поки що не вийшов в ефір, але незабаром буде. Тепер за браком часу взяли паузу. Якщо наступні зйомки будуть на Закарпатті, плануємо їх у найбільших містах області. Думаю, в Хусті, Тячеві.

• Над чим працюєте тепер? Які проекти хотілося б утілити найближчим часом?

Працюємо над новим клубним проектом разом із творчим об’єднанням молодих креативних людей Закарпаття «METRO STAFF». Остаточної назви ще немає. Усі треки – клубного формату. На мою думку, проект незвичний, адже на Закарпатті в такому стилі ще ніхто не працював.

Уже днями хочемо зняти кліп на пісню «Мала із Закарпаття», де покажемо закарпатське весілля з усіма нашими звичаями і традиціями. До роботи залучимо відомих краян, а знімати будемо у моєму рідному селі. Мама ще не знає, що в нас удома накриємо весільне шатро ☺.

• Маєш секрет успіху?

– Та нема особливих секретів. Я – цілеспрямована людина, зокрема у творчості. Кредо: «Іди – і дійдеш!». Буває, зробиш два кроки вперед, а тоді з якихось причин ступаєш десять назад. Отже, треба йти ще швидше, щоб надолужити згаяне. Найголовніше: якщо чогось хочеш – роби.

Розмовляла Богдана Гунда

Фото з особистого архіву Сані DEER