Головна » Усі публікації » МЦ-інтерв’ю |
Світло софітів, хвилювання та шалене бажання перемогти. Хвилина. І ще хвилина. Аж ось ведучі виголошують: «І переможницею конкурсу «Міс УжНУ-2017» стає… Ксенія Бонка!». Єєєє!!! Що відчувають переможці? Якими зусиллями дістається корона першої університетської красуні? Про що думається, коли твоє ім’я гримить на весь університет і навіть місто?
— Університетський досвід для мене, можна сказати, перший. Я дебютувала на Міс медичного факультету, а тепер-от стала Міс УжНУ. Раніше навіть не думала про такі конкурси.
— Я дуже хотіла виграти! Настільки, що іноді не спала ночами: обдумувала, як мені краще вийти, як стати, яка має бути зачіска, взуття — продумувала все до дрібниць, прагнучи перемогти.
— Оскільки навчальний процес на медичному факультеті потребує великої відповідальності, мені було непросто часто ходити на репетиції, поєднуючи їх із засвоєнням дуже складних навчальних предметів, підготовкою до занять… Мабуть, це було найскладнішим, адже не хотілося осоромитися на конкурсі, але й збавляти оберти в навчанні ризиковано.
— Я переймалася тим, аби гарно виглядати на сцені, зокрема, в купальнику. Тому надавала особливої уваги фізичній формі, щоб почуватися комфортно і впевнено. Через це дотримувалася дієти, усунула зі свого раціону смажене. Щодо підготовки – саме вихід у купальниках зайняв дуже багато часу, бо ж це була не лише демонстрація фізичної форми дівчат — вихід був із хореографічною постановкою. Думаю, я не помилилася, коли вирішила приділити найбільше уваги саме цьому виходу.
— Ми підтримували одна одну, розважалися, веселилися. Було надзвичайно цікаво! Ми спілкувалися з дівчатами дуже часто, адже за три місяці підготовки мали багато репетицій. Допомагали одна одній, підказували. Тож у нас була доброзичлива атмосфера не лише на сцені, а й поза нею.
— Спочатку не повірила. Стояла і дивилася на маму. Мені хотілося закричати, але оскільки мала вже титул «Міс елегантність», не змогла собі цього дозволити. Я стримувала емоції, але першим був погляд на маму. Я відчула її енергію, такий потужний посил і той крик, як вона за мене вболівала… Це було неймовірно!
— Впевненість і постійна праця. Треба вірити в себе і свої сили.
— Насправді я би хотіла… Але справи такі, що в мене занадто мало вільного часу. Я навчаюся на медичному, а на третьому курсі у нас КРОК, який мені потрібно успішно скласти, тож це питання, так би мовити, під питанням. Але якби було більше часу, зізнаюся, я би не відмовилася.
— Найперше – успішно скласти сесію і впевнено перейти на другий курс медфаку. Хочу мати можливість відпочивати й насолоджуватися кожною хвилиною життя. Розмовляла Ксенія Шокіна, фото надані Ксенією Бонкою |
|
|
|
Теги: |
Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter! |
0 | |
Ми у Facebook
Рубрики розділу
Інші матеріали рубрики