Понеділок, 23.09.19, 10:01 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » МЦ-інтерв’ю

Ігор Ліхтей: «Співпраця Ужгородського та Пряшівського університетів успішно триває вже майже півстоліття»
У Пряшівському університеті відбувається міжнародна наукова конференція «Підкарпатська Русь в історії Чехословаччини (1919-1946 рр.)»

Цими днями у Пряшівському університеті відбувається міжнародна наукова конференція "Підкарпатська Русь в історії Чехословаччини (1919-1946 рр.)”, серед організаторів якої Інститут історії Пряшівського університету у Пряшеві та Центр історичних студій з богемістики і словакістики, що діє при Ужгородському національному університеті. Про діяльність Центру та проблематику цьогорічної конференції ми поцікавилися у завідувача кафедри історії Стародавнього світу і середніх віків Ігоря Ліхтея, який і координує цю роботу.

  • Пане Ігорю, це вже не перша конференція, яку Центр проводить спільно зі словаками. Чим прикметна ця?
Завідувач кафедри історії Стародавнього світу і середніх віків Ігор Ліхтей
– Передусім тим, що присвячена 80-літтю відомого славіста, професора, багаторічного проректора Кошицького університету ім.П.Й.Шафарика Міхала Данілака. Він є цілою епохою в історії словацько-українських взаємин. Ще далекого 1969 року молодий учений захистив кандидатську дисертацію, у якій простежив чин галицьких, буковинських і закарпатських українців у революційних подіях 1848 року. Його науковим керівником був відомий чеський науковець Йозеф Мацурек. Матеріали дослідження вилилися в ґрунтовну монографію "Галицькі, буковинські та закарпатські українці в революції 1848-1949 років” (1972). З того часу Міхал Данілак не зраджує проблематиці нерозривних зв’язків двох сусідніх народів – словаків та українців.
  • Досліджуючи історію України, пан Міхал, напевно, бував і в Ужгороді?
– Приємно констатувати, що, починаючи із 70-х років ХХ ст., Міхал Данілак неодноразово бував в Ужгородському університеті: читав лекції студентам історичного факультету, налагоджував контакти між ученими двох вишів. Зауважу, що ще 1965 р. між Ужгородським та Кошицьким університетами укладено офіційний договір про співпрацю. А вже 1970 р. було підписано договір між структурними підрозділами двох вишів: кафедрою історії СРСР Ужгородського університету, яку очолював проф. Ілля Шульга, та кафедрою історії філософського факультету Кошицького університету у Пряшеві, завідувачем якої був проф. Міхал Данілак.
  • З ким із ужгородських учених пряшівський професор знався найкраще?
– Про Міхала Данілака я вперше довідався від свого наукового керівника, відомого українського славіста, багаторічного завідувача кафедри загальної історії професора Івана Гранчака, життя якого раптово обірвалося у січні 2000 року. Іван Михайлович не тільки з теплом і любов’ю розповідав про свого пряшівського друга, але й прагнув мене з ним познайомити задля подальшої співпраці. Така нагода випала 1998 р., коли довелося під керівництвом Івана Михайловича працювати ученим секретарем Закарпатського регіонального центру соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України. З того часу й досі не було такої зустрічі, аби Міхал Данілак не згадав Івана Михайловича, його надійну супутницю Анну Дмитрівну, не поцікавився життям доньок Ольги Лемко та Маріанни Кляп. Нас, своїх учнів, Іван Михайлович учив брати приклад з Міхала Данілака, який був вихідцем з простої багатодітної родини і всього в житті досяг сумлінною працею.

Словацько-українським взаєминам присвятили свої наукові розвідки словацькі вчені проф. Міхал Отченаш (1956-2009), проф. Петер Шворц, доц. Любиця Гарбульова та багато інших, наставником яких був Міхал Данілак, та українські науковці проф. Іван Мандрик, проф. Іван Вовканич, доц. Ігор Ліхтей та інші, які фахово зростали під патронатом Івана Гранчака.

1987 р. проф. Іван Гранчак був нагороджений Золотою медаллю Кошицького університету ім.П.Й.Шафарика, а науковець Міхал Данілак у 2000 р. удостоєний звання почесного професора Ужгородського національного університету. Тісні контакти з М.Данілаком підтримували також ужгородські історики проф. Михайло Болдижар (1938-2011) та проф. Василь Ілько (1928-2012). Нині пряшівський учений тішиться приємним вісточкам від родини Івана Гранчака, а також професорів Івана Мандрика, Дмитра Данилюка, Володимира Задорожного, доцента Миколи Олашина, радіє за досягнення своїх ужгородських колег, які працюють в царині славістики.

Віриться, що доля подарує Міхалові Данілаку ще багато плідних і щасливих літ. Наукова еліта Ужгородського національного університету йому цього щиро бажає.
  • Бажаємо плідної праці учасникам конференції, а Вас запитаємо про ідею створення Центру.
– Навесні 2010 р. кафедра історії Стародавнього світу і середніх віків (завідувач доц. І.М.Ліхтей) та кафедра нової і новітньої історії та історіографії (завідувач проф. Мандрик І.О.) виступили з пропозицією створити при історичному факультеті Центр історичних студій з богемістики та словакістики, який би діяв на громадських засадах і мав за мету об’єднати науковців, які займаються дослідженням історії чеського і словацького народів. Ініціативу двох кафедр підтримала Вчена рада історичного факультету та Вчена рада університету. 5 липня 2010 р. було видано наказ ректора про створення Центру історичних студій з богемістики і словакістики. Координаторами його роботи від кафедри історії Стародавнього світу і середніх віків було призначено доц. Ігоря Ліхтея, а від кафедри нової і новітньої історії та історіографії – доц. Ігоря Шніцера. Цим же наказом було затверджено Положення про "Центр історичних студій з богемістики і словакістики”, яке, крім іншого, передбачає і видання наукового збірника "Історичний часопис з богемістики і словакістики”.
  • Виходить, що Центр ще зовсім юний? Що вдалося зробити за цей короткий період?
Перші два випуски "Історичного часопису з богемістики і словакістики”
– А зробилося таки немало. Так, з нагоди 160-річчя від дня народження Т.Ґ.Масарика 17–22 грудня 2010 р. в Ужгородському університеті було проведено низку заходів, до яких долучився і наш Центр. Були проведені, зокрема, наукові читання "Томаш Масарик – видатний учений, політик і державний діяч”. За матеріалами читань ухвалили видати окремий збірник. Свої матеріали надіслали такі відомі вчені-масарикознавці, як Степан Віднянський (Київ, Україна), Єлена Сєрапіонова (Москва, Росія), Петер Шворц (Пряшів, Словаччина). Тож перший випуск "Історичного часопису з богемістики і словакістики” (2011 р.) було присвячено Т. Ґ.Масарику.
  • Були вже й інші ластівки? З’явилися нові випуски?
– Звичайно, одна ластівка літа не приносить. 2012 р. узрів світ другий випуск часопису, який презентує матеріали міжнародного наукового семінару істориків Ужгородського та Пряшівського університетів "Словаки й українці крізь призму сусідства”. Форум відбувся 22–23 вересня 2011 року в Ужгороді на високому науковому рівні. Пряшівський університет репрезентували директор Інституту історії доцент Любиця Гарбульова, заступник декана філософського факультету професор Петер Шворц, доцент Мар’ян Віздал, кандидати історичних наук Ян Адам та Патрик Дерфіняк. З боку Ужгородського національного університету участь у роботі семінару взяли професор Іван Мандрик, доцент Ігор Ліхтей, доцент Ігор Шніцер, доцент Яна Товтин, викладач Мирослав Кіраль.

Міжнародна наукова конференція «Словаки на Закарпатській Україні: історія, культура, звичаї та традиції»
25-26 жовтня 2012 року в УжНУ пройшла міжнародна наукова конференція "Словаки на Закарпатській Україні: історія, культура, звичаї та традиції”, співорганізаторами якої стали Центр історичних студій з богемістики і словакістики, Інститут історії Пряшівського університету (директор Любиця Гарбульова) та Товариство словаків Закарпаття ім. Людовіта Штура (голова Валерія Баланко). Захід пройшов за підтримки управління, яке опікується закордонними словаками в уряді Словацької Республіки. Участь у його роботі взяв і ректор УжНУ професор Федір Ващук. За матеріалами конференції видано третій випуск часопису "Словаки і Закарпаття”, який ще пахне фарбою.
  • Які ще видання, крім часопису, побачили світ у рамках діяльності Центру?
– Дві монографії: Товтин Я. Суспільно-політичне становище словацьких земель у складі монархії Габсбургів (1526–1610 рр.). – Ужгород, 2011. – 160 с.; Ліхтей І. Між Штауфенами і Вельфами: консолідація Чеського королівства та зміцнення його міжнародного статусу за правління Пршемисла Отакара І (1197–1230). – Ужгород, 2011. – 336 с. Готуються, звичайно ж, й інші наукові доробки.

Перші чеські читання на базі УжНУ з ініціативи Науково-дослідного інституту Центральної Європи та Центру історичних студій з богемістики і словакістики
З дня на день очікуємо на нове видання – збірник "Ужгородські чеські наукові читання: історія, культура, політика, право”, який презентує матеріали учасників перших чеських читань, що пройшли 30 травня 2013 р. на базі Ужгородського університету з ініціативи Науково-дослідного інституту Центральної Європи (директор Мирослава Лендьел) та Центру історичних студій з богемістики і словакістики.
  • Чи залучаєте до діяльності Центру молодь?
Під час місячного стажування в Літній школі Братиславського університету в Модрі (2012 р.)
– Так, до нас горнуться студенти і аспіранти. Для них Центр організував дві великі екскурсії визначними й пам’ятними місцями Східної Словаччини. Студентки Г.Дубінчак та А.Понзель, що досліджують історію Словаччини, у 2012 р. пройшли місячне стажування в Літній школі Братиславського університету в Модрі. Там, до речі, стажуються й наші молоді викладачі.
  • А де ж прописався ваш Центр?
– Якби Ви запитали мене про це рік-два тому, я б лише руками розвів… Дякувати Богу, зовсім недавно Центр нарешті отримав хоча й невеличке, проте затишне приміщення і вже знайшов меценатів для його укомплектування. Його адреса – площа Народній, 3, на історичному факультеті.
  • Ви є також завідувачем кафедри історії Стародавнього світу і середніх віків. У чому її специфіка?
– Цього року кафедрі виповнилося красних 25 літ! У різний час тут працювали такі відомі вчені, як Томаш Сопко, Яків Штернберг, Григорій Павленко, Едуард Балагурі та інші. Нещодавно пішла на заслужений відпочинок незмінний працівник кафедри, наша жива легенда Анна Печора. Її бракує колективу й досі! Цьогоріч вийшла на пенсію і світла та доброзичлива людина – Галина Іванівна Ігольникова. Нині справу попередників продовжують професори Михайло Тиводар та В’ячеслав Котигорошко, доценти Павло Білак, Надія Керецман, Ярослав Алешкевич, Ігор Прохненко, Яна Товтин, старший лаборант Василь Понзель. Підростає, звичайно ж, і нова зміна, адже при кафедрі діє аспірантура. Про кожного зі згаданих кафедралів можна говорити осібно і багато. Кожен із них прописав свою яскраву сторінку в багатій палітрі одного з найдавніших факультетів вишу.

Наші викладачі є талановитими педагогами. Можемо пишатися, що за підручником "Етнологія” М.Тиводара вчаться студенти всієї України. Я також є автором двох підручників для середніх шкіл – "Історія Середніх віків” та "Всесвітня історія XVI–XVIII ст.” Кафедрою підготовлено також низку посібників і методичних рекомендацій, авторами яких є Надія Керецман, Павло Білак, Ярослав Алешкевич, Ігор Прохненко, Ігор Ліхтей.
  • Як практично закріплюють ваші студенти здобуті знання?
Родзинкою кафедри є щорічні археологічна та етнографічна практики, які на все життя залишають незабутні спогади в романтичних душах студентів-істориків. Так, юні археологи зазвичай досліджують дакійське поселення в Малій Копані, руїни Королевського замку та ін. Натомість етнографічна практика передбачає збір матеріалу з історії матеріальної й духовної культури тих чи інших населених пунктів нашого краю.
  • Зараз багато мовиться про те, що наукою займатися не вигідно, що вона не приносить матеріальних благ… Що на це скажете ?
– Не хлібом єдиним живе людина. Той, хто хоч раз по-справжньому занурився в глибини історії, тримав у руках зашкарублі, пожовклі від пилу віків архівні матеріали чи стародруки, речі, знайдені під час розкопок, відчуваючи відтак, як у спину дихає минувшина, тому важко буде відмовитися від насолоди пізнання. Тішить, що більшість працівників нашої кафедри є фанатами науки. Свідченням цього є монографічні дослідження Е.Балагурі ("Населення Верхнього Потисся в епоху бронзи”), М.Тиводара ("Традиційне скотарство Українських Карпат другої половини ХІХ–першої половини ХХ ст.”, "Закарпаття: народознавчі роздуми”, "Життя і наукові пошуки Федора Потушняка”), В.Котигорошка ("Фракійці Верхнього Потисся (III ст.до н.е. – IV ст.н.е.)”, "Населення Верхнього Потисся у ІІІ ст. до н.е. – IV ст. н.е”, "Верхнє Потисся в давнину. 1 000 000 років тому–Х сторіччя н.е.”) та інших. До речі, студенти, що спеціалізува-лися по нашій кафедрі, за результатами своїх наукових студій опублікували власні монографічні дослідження (Юрій Головка, Мар’яна Курта, Іван Чопик-Микунда, Оксана Кичак…). Скажу більше: з 2007 р. кафедра видає щорічник "Історичні студії: збірник наукових праць з проблем давньої і середньовічної історії та етнології”.

«Історичні студії: збірник наукових праць з проблем давньої і середньовічної історії та етнології»
  • Але така діяльність потребує і значних фінансових вливань…
– Наша кафедра, як і Центр, давно навчилися самостійно шукати кошти для повноцінної життєдіяльності. Завдяки Вишеградському фонду у 2009-2010 рр. при кафедрі проходили наукове стажування аспірант Інституту філософії та соціології Польської академії наук (Варшава) Іґнацій Юзвяк та аспірант Інституту етнології і культурної антропології Університету ім.Адама Міцкевича (Познань, Польща) Томаш Косєк. На їхнє перебування Вишеградський фонд виділив кошти, які пішли на потреби кафедри. У результаті кафедра забезпечила себе всіма необхідними технічними засобами, провела міжнародну конференцію, присвячену 100-річчю Федора Потушняка, видала збірник матеріалів "Науковий і мистецький світ Федора Потушняка”, монографію про життя і наукову діяльність Федора Потушняка і навчальний посібник "Етнографія Закарпаття” професора М.П.Тиводара. Допомагають нам також управління у справах словаків, що живуть за кордоном, уряду Словацької Республіки. Зрештою, є чимало добрих людей і в нашому краї.
  • Дякую за розмову. Хай вам ведеться.
Розмовляла Тетяна Попович



МЦ-інтерв’ю | 07.11.13 | Додав VIP | 1237 | 5.0/3
Теги: істфак, Ігор Ліхтей

Схожі публікації:


Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій


Рубрики розділу

Афіша [4]Незабаром [16]
Актуально [141]Акції [132]
Позиція [18]МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33]Студгромада [188]
Абітурієнт [84]Зблизька [88]
Наболіле [21]Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154]Компетентно [38]
Несподівано... [14]У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160]Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273]Презентації [167]
Екскурсії [113]Дозвілля [210]
Ініціатива [47]Перспективи [38]
Підсумки [40]Спорт [238]
Традиції [206]Зустрічі [210]
Вітаємо! [235]Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230]Студентська практика [66]
Студмістечко [8]Конкурси [117]
На замітку [6]З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9]Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49]Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2]Річниця [14]
Слава Україні! [9]Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91]The main news of university [12]
Подяка [8]Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13]Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3]Підсумки року [5]
Визнання [3]Експрес-інтерв’ю [4]

Інші матеріали рубрики