П`ятниця, 23.08.19, 21:33 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » Міжнародні контакти

Velmi dobře
У Літній школі слов’янських студій у Празі при філософському факультеті Карлового університету
Із 26 липня до 23 серпня 2013 року здобувач кафедри історії України Ужгородського національного університету Павло Худіш (науковий керівник – професор Роман Офіцинський), попередньо пройшовши конкурсний відбір у Міністерстві освіти і науки України, навчався у Літній школі слов’янських студій у Празі при філософському факультеті Карлового університету.

Літня школа слов’янських студій на базі філософського факультету Карлового університету в місті Прага в 57-ий раз відчинила свої двері для людей, котрі бажали тісніше познайомитись з мовою, культурою і традиціями Чехії. Проведення літніх шкіл для іноземців на території Чеської Республіки є доволі поширеною практикою. Безумовно, найкращою з них можна вважати саме Літню школу слов’янських студій при Карловому університеті в Празі, адже, цей університет має надзвичайно давні освітні традиції і по праву вважається одним з кращих в Центральній Європі. Переконатися у цьому випала нагода і мені.

Школа прийняла цього року 140 учасників віком від 16 до 70 років з 35 країн світу. Людей різних національностей, релігійних переконань, професій, захоплень, життєвих поглядів і позицій на цілий місяць об’єднала чеська мова, потяг до нових знань і красуня Прага. Представники всіх континентів, крім Африки, з’їхалися до старовинного міста на Влтаві, щоб удосконалити свої знання чеської мови, пізнати культуру й ознайомитися з традиціями країни.

У перший день приїзду, 26 липня, нас розселили в кімнатах гуртожитку Kajetanka, що в районі Praha 6 – Břevnov. Комплекс цього студентського гуртожитку – це дві 14-типоверхові будівлі в стилі соціалістичного реалізму, побудовані в 70-роках ХХ ст. Кімнати переважно двомісні та одномісні, розміщені за блочним принципом. Гуртожиток розміщений відносно недалеко від факультету (тобто від центру міста): 14 хвилин тролейбусом і 8 хвилин на метро, що загалом займало не більше 25 хвилин в дорозі. Зважаючи на чудове транспортне сполучення в місті і наявність графіків громадського транспорту на кожній зупинці, дорога з гуртожитку на навчання і назад не викликала жодних проблем.

Учасники Літньої школи у Празі
Наступного дня у Великій аудиторії найстаршої будівлі Карлового університету «Каролінумі», що зберегла частину свого вигляду з середини ХІV століття, пройшло славне відкриття 57-ї Літньої школи слов’янських студій. Після промови її директора доктора Їржі Гасіла й декана філософського факультету доцента Міхала Стегліка відбувся невеликий концерт духового квінтету.

Після закінчення офіційної церемонії відкриття нас спрямували в аудиторію філософського факультету на площі Яна Палаха, 2 написати тест на виявлення рівня знань чеської мови. Тестування тривало півтори години і складалося з двох частин: письмової (знання граматики, читання і лексики) та усної (вміння висловити думку). Було сформовано 4 групи: початкового рівня, середнього, вищого за середній і найвищого.

Я здобув 93,5 бали і потрапив у групу найвищого рівня IVa (pokročilý). Загалом було сформовано 4 групи початківців, 4 – середнього рівня, 3 – вище за середній і 2 – найвищі. Викладачем нашої групи, що складалася з 15 чоловік, був доцент Мілан Грдлічка (doc. PhDr. Milan Hrdlička, CSc. ), директор Інституту Богемістських студій Карлового університету (Ústav Bohemistických studií UK), на базі котрого фактично і створена Літня школа. Доцент Мілан Грдлічка виявився чудовим педагогом і науковцем, його семінари були насичені й цікаві, він прекрасно «тримав» аудиторію та чергував складні граматичні завдання з вправами на спілкування, розпитував про певні особливості граматики, лексики, фразеології в наших рідних мовах і простежував паралелі з чеською мовою. Крім того, він постійно цікавився, як студенти проводять час після навчання, чи немає нарікань на організацію тощо. Мовні семінари з доцентом Грдлічкою тривали кожного буднього дня з 9:00 до 10:40 ранку. Кожен студент отримав книгу – робочий зошит авторства доцента Грдлічки та щодня копії вправ з інших книг. Пан доцент справді зумів чудово розтлумачити багато проблемних питань з граматики чеської мови, а останній семінар проходив у кав’ярні факультету за горнятком кави й приятельською бесідою.

З 10:45 по 11:40 я відвідував курс семінарів доктора Їржі Гасіла, директора Школи слов’янських студій та заступника директора Інституту Богемістських студій (PhDr. Jiri Hasil, Ph.D.). Семінар мав назву Чеські соціокультурні реалії і був орієнтований переважно на дискусії та обговорення актуальних тем, пов’язаних з минулим і сьогоденням історії, мови та культури Чеської республіки. Семінар відвідувало 8 чоловік з різних країн світу – на завершення кожен повинен був підготувати доповідь на 20–25 хвилин, котра мала бути пов’язана зі зв’язками його рідної країни та Чехії (у довільній галузі знань).

Перші три тижні семінару ми слухали доктора Гасіла з «відкритими ротами». Його доповіді на теми «Чехи та атеїзм», «Фразеологізми в чеській мові та їх історичне походження», «Національності в Чехії та взаємовідносини між ними» тощо породжували жваві дискусії. Протягом останнього тижня пан доцент уважно слухав кожного з нас. Моя доповідь і презентація мала назву «Чехи та Підкарпатська Русь: питання взаємовідносин та пам’яті» («Češi a Podkarpatská Rus: otázky vztahu a paměti») і спровокувала цікаву дискусію на тему пам’яті про чехів і Чехословаччину на території Закарпаття в останні 20 років.

Під час лекції
Щодня ми мали змогу обирати між кількома лекціями (переважно чеською, англійською чи німецькою), які відбувалися паралельно. Найбільше запам’яталися мені виступи доктора Паризького університету Сорбонна Алана Собігу «Чехословацькі легіонери між війною і миром 1914-1922», доцента Карлового університету Їржі Гасіл «Мова Ярослава Гашека та Йозефа Швейка», професора Карлового університету Романа Прагла «Золота капличка» – Національний театр в Празі, його будова та оздоба», доцента та декана філософського факультету Карлового університету Міхала Стегліка «Кінець спільної держави – розділення Чехословаччини 1992/1993» та лекція Його Високопреосвященства кардинала Мирослава Влка «Значення приходу Кирило-Мефодіївської місії у Велико-Моравське князівство для подальшого утворення середньоєвропейської духовної та культурної ідентичності».

Практично щодня після обіду організовувалися прогулянки по Празі та виїзди на екскурсії всією Чехією. Серед екскурсій варто згадати такі: «Прагою Франца Кафки» (з відвіданням його могили на єврейському кладовищі), «Національний театр», «Прогулянка на Вишеград», «Прогулянка біля видатних празьких кав’ярень» та ін. Також було організовано чимало виїздів за межі Праги: «Лани – літня резиденція чеських президентів», «Пам’ятні відвідини села Лідіце», поїздка в міста Плзень, Кутна Гора, Ліберец, в Сазавський монастир, до храму в місті Ждяр над Сазавоу (архітектор Ян Блажей Сантіні Айхл, спадщина ЮНЕСКО») та інші. Серед найцікавіших заходів також слід відзначити офіційні відвідини Старомнєстскої ратуші і прийом студентів Літньої школи заступницею мера Праги, а також відвідини та garden-party в замку відомого мецената, засновника Чеської академії наук та головного архітектора резиденції буковинських митрополитів (сучасний Чернівецький університет та спадщина ЮНЕСКО) Йозефа Главки. На початку ХХ століття він заснував «Фундацію імені Йозефа, Марії та Здєнки Главкових», що існує досі та займається грантовою допомогою молодим чеським та світовим митцям.
Варто згадати та висловити подяку кухарям їдальні гуртожитку Каєтанка, котрі щодня готували смачні страви чеської та світових кухонь, а на відкриття та закриття Школи приготували неймовірно смачні святкові столи.

Вечірня програма також була вельми насиченою: виконання чеських пісень, перегляд фільмів та музичні вечори – все це сприяло формуванню теплої атмосфери між людьми та справжньої інтернаціональної дружби. На цілий місяць чеська мова стала мовою комунікації для ста сорока людей з тридцяти п’яти країн світу.

Після завершення перебування в Літній школі слов’янських студій кожен учасник отримав сертифікат з присудженою йому оцінкою рівня володіння чеською мовою, згідно з європейською класифікацією оцінювання мовних навичок. Також кожному студенту було надано по 8 кредитів (ECST). Мій сертифікат фіксує оцінку А-(velmi dobře), рівень володіння чеською мовою B2-C1 і загальну кількість навчальних годин – 120.
Павло Худіш,
здобувач кафедри історії України УжНУ



Міжнародні контакти | 31.08.13 | Додав VIP | 920 | 0.0/0
Теги: слов’янські студії, істфак, літня школа, Карлів університет

Схожі публікації:


Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій


Рубрики розділу

Афіша [4]Незабаром [16]
Актуально [141]Акції [132]
Позиція [18]МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33]Студгромада [188]
Абітурієнт [84]Зблизька [88]
Наболіле [21]Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154]Компетентно [38]
Несподівано... [14]У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160]Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273]Презентації [167]
Екскурсії [113]Дозвілля [210]
Ініціатива [47]Перспективи [38]
Підсумки [40]Спорт [238]
Традиції [206]Зустрічі [210]
Вітаємо! [235]Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230]Студентська практика [66]
Студмістечко [8]Конкурси [117]
На замітку [6]З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9]Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49]Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2]Річниця [14]
Слава Україні! [9]Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91]The main news of university [12]
Подяка [8]Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13]Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3]Підсумки року [5]
Визнання [3]Експрес-інтерв’ю [4]

Матеріали близьких рубрик