Четвер, 14.11.19, 01:52 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » МЦ-інтерв’ю

Зіта Баторі-Тарці: «Робити добро завжди приємно і легко, варто лише захотіти!»

На факультеті суспільних наук нашого університету функціонує кафедра соціології і соціальної роботи, де Зіта Іштванівна Баторі-Тарці є доцентом, окрім того, всі студенти та співробітники знають її як людину, що за всякої можливості допомагає іншим! Упродовж 14 років вона є українським координатором Проекту ТАЧ. Пані Зіта також голова правління Благодійного фонду «Проекта ТАЧ», член Української спілки психотерапевтів та Української спілки ЕМДР.

Вона вела найрізноманітніші проекти – з партнерами з Угорщини, Німеччини, Туреччини, США, зокрема у рамках програми між містами-побратимами Ужгород – Корваліс (США); обміну учнями; для людей з обмеженими можливостями; «Адаптація та інтеграція дітей групи ризику у суспільство», «Стань приятелем» від Карпатського Фонду; а цього року – проекти прикордонної співпраці «Навички для майбутнього» і «Скакалка». Спілкування з пані Зітою, скажу наперед, назавжди залишило світло у моїй душі!

  • Ви є українським координатором Проекту ТАЧ, розкажіть трохи про нього?

– Головною метою його діяльності є мобілізація широкої громадськості, організація благодійної діяльності в інтересах дітей-сиріт та дітей з обмеженими можливостями, об’єднання зусиль окремих громадян, їх груп та різних організацій у наданні допомоги та сприянні малечі, а також активна підготовка волонтерів. Саме в рамках цього проекту ми уже 9-й рік поспіль влаштовуємо табори для дітей різних організацій. Перший табір роганізували 2006 року для дітей Часлівецької загальноосвітньої спеціальної школи-інтернату.

Близько 4 років ми залучаємо студентів із кафедри соціології і соціальної роботи як волонтерів до роботи в наших таборах під час їхньої практики. Але нікого не змушуємо ставати волонтерами – тільки пропонуємо цю можливість, показуючи нашу роботу за попередні роки, а молодь уже сама вирішує, погоджуватися чи ні.

  • Як часто влаштовуєте для дітей табори?

– Щороку організовуємо мінімум три. Цьогоріч удалося влаштувати їх для дітей Ужгородської загальноосвітньої школи І ступеня №14 (2–13 червня), Часлівецької школи-інтернат (2–13 червня) та Обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями у Мукачеві (1–4 липня). Попередній рік табори тривали по три тижні, оскільки держава виділяла кошти на харчування дітей. Тепер ми повернулися до нашої практики двотижневого перебування дітей у цих закладах організації дозвілля.

У Часлівцях табір влаштовуємо 9-й рік. Цьогоріч серед волонтерів було двоє наших студентів – Мирослава Ковач та Властиміла Ковач. У ЗОШ № 14 працювало 8 постійних волонтерів, з них 6 найактивніших першокурсників нашої кафедри, а також два добровольці з Франції – Жюльєн Ассулін і Франк Ребул.

У Мукачеві було 8 постійних волонтерів, серед них і такі, що працювали і в літньому таборі ЗОШ № 14, двоє студентів із кафедри соціології та соціальної роботи, Вікторія Симулик і Тетяна Терпак, та ще двоє французів.

  • І в чому полягала робота волонтерів?

– У Мукачеві ми пробули всього 4 дні, і зауважу, що оплачували тільки харчування своїх волонтерів – кошти на діток виділялися з бюджету райцентру. Першого дня ми всі знайомилися, ділилися на групи, обговорювали дальшу роботу тощо. Наступного дня влаштовували різноманітні конкурси ручної роботи, розмальовували газети, виготовляли браслети. Третій день – цирк, естафети, різні спортивні ігри. А на завершення ми пішли на екскурсію у Чорну гору, де діти погралися, покупалися в басейні, позасмагали.

У цілому цей табір був спрямований на підтримку доброго настрою дітей, пропагування здорового способу життя. Розширення знань про здоровий спосіб життя, зближення соціальної і медичної сфери є ще й метою нашого проекту HUSKROUA «Навички для майбутнього», що реалізується у партнерстві з асоціацією АльтерЕґо (Ніредьгаза).

Зауважу, що педагоги, котрі працюють у цьому центрі, брали активну участь у всіх заходах. Серед волонтерів були визначені й відповідальні – Вероніка Надь, Жюльєн Ассулін і Ганна Стинич. Приємно, що працівники центру нашу групу волонтерів відзначили як команду професіоналів.

У школі № 14 ми займалися з дітками англійською мовою, ставили казки, був День листівок, День краси і чистоти, День сміху, День знань тощо. Мали два заняття до обіду й одне – після. Було багато волонтерів, тож усім дітям надавали достатньо уваги. Харчування дітей і волонтерів фінансувалося за рахунок Проекту ТАЧ. У нас була іменинниця, і ми всі разом виготовляли листівки для неї. Тут дуже гарно попрацювала Андріана Легеза, котра разом із іншими волонтерами на дуже високому рівні організувала роботу табору.

У Часлівцях роботу організувала Ганна Стинич. Діток було мало, адже цього року на літній період їх відправили додому, але хто залишився в школі і зміг взяти участь, залишився задоволеним. Вистачило часу на все: індивідуальний підхід до кожної дитини, на завершення ручної роботи на заняттях, на веселі ігри та розваги.

  • Коли плануєте  наступний табір?

– Традиційно – через рік. Дата припадає на тижні одразу після останнього дзвоника. Можливо, з часом щось зміниться, але нині наша діяльність організована саме так.

  • Наразі усі табори організовуєте в Закарпатській області, не плануєте розширити географію?

– Звичайно, хотілося б. Але на все, як ви розумієте, потрібні кошти. Нині Проект ТАЧ співпрацює з Часлівецькою школою-інтернат (уже 14 років), ЗОШ №14 (12 років), з медико-соціальниим реабілітаційним центром «Дорога життя» і благодійним фондом «Нова сім’я» (13 років), «Павловським проектом» (10 років). Цього року спонсори Проекту ТАЧ профінансували харчування волонтерів, спортивне обладнання й матеріали для роботи наших таборів, дали кошти на оздоровлення Каріни Неймет і Ганни Жірош (двох дівчат з «Нової сім’ї», котрі поїдуть у табір «Приазовськ», що в Запорізькій області). Для занять танцями у БФ «Нова сім’я» ми запросили хореографів, одна із яких є випускницею нашої кафедри й хореографом студії сучасного танцю «Бліц», – Елеонора Кос. Ця робота розпочалася ще в рамках проекту HUSKROUA «Скакалка», мета якого – активізація молоді, залучення її до цікавих і корисних видів діяльності. Хореографи працюють і з студентами – юнаками і дівчатами, вчать їх народних та сучасних танців, зокрема хіп-хопу, і відгукуються про всіх учасників дуже схвально.



Галина Риган

для Медіацентру УжНУ




МЦ-інтерв’ю | 15.07.14 | Додав Lucky | 1086 | 0.0/0
Теги: Зіта Баторі-Тарці, ФСН

Схожі публікації:


Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій


Рубрики розділу

Афіша [4]Незабаром [16]
Актуально [141]Акції [132]
Позиція [18]МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33]Студгромада [188]
Абітурієнт [84]Зблизька [88]
Наболіле [21]Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154]Компетентно [38]
Несподівано... [14]У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160]Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273]Презентації [167]
Екскурсії [113]Дозвілля [210]
Ініціатива [47]Перспективи [38]
Підсумки [40]Спорт [238]
Традиції [206]Зустрічі [210]
Вітаємо! [235]Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230]Студентська практика [66]
Студмістечко [8]Конкурси [117]
На замітку [6]З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9]Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49]Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2]Річниця [14]
Слава Україні! [9]Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91]The main news of university [12]
Подяка [8]Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13]Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3]Підсумки року [5]
Визнання [3]Експрес-інтерв’ю [4]

Інші матеріали рубрики