П`ятниця, 20.09.19, 19:09 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » МЦ-інтерв’ю

Проректор УжНУ Юрій Переста про реалізоване із запланованого
Юрій Переста

Відновлення студентського центру відпочинку «Скалка», переобладнання скверу Cвятої Тетяни, повне реформування медичного обслуговування в Ужгородському національному університеті, розширення міжнародних зв’язків та наповнення спеціального фонду вишу – лише невелика частина анонсованих справ і проектів, котрі втілилися частково чи повністю в найбільшому закарпатському виші. Про реалізацію задумів та їхню ефективність ми розпитали проректора УжНУ Юрія Пересту.

«Скалка» та «Плішка» стануть основою для створення «студентського «Артеку»

  • Юрію Юрійовичу, за останній рік Ужгородський національний університет заявив про кілька проектів, що стосуються оздоровлення й відпочинку студентів, викладачів та співробітників вишу. Одним із таких центрів відпочинку повинен стати, зокрема, сквер ім. Cвятої Тетяни, котрий місто передало на баланс університету. Ще на початку вересня Ви розповідали про реконструкцію цього партерного скверу. Навіть оголосили конкурс на кращий проект. Чому й досі найкращий з них не реалізували?
– Перш ніж братися за перепланування, треба мати дозвільні документи відповідних інстанцій. Насамперед має бути готовий проект, затверджений відповідною комісією при університеті. На конкурс подали три такі проекти, проте жоден із них не був ідеальним. Комісія під головуванням проректора з адміністративно-господарської роботи Дмитра Сойми вирішила їх узагальнити, частково об’єднати. Саме цей проект і втілюватимемо в майбутньому, та поки що роботи не розпочалися. Все через брак фінансування. І це при тому, що на рахунках спеціального фонду університету є 18 мільйонів гривень. Але ми не можемо провести оплату. Тому про серйозне переобладнання скверу Св. Тетяни говоритимемо лише тоді, коли буде відновлено фінансування. Найімовірніше, основні роботи розпочнуться навесні. А поки що технічні працівники УжНУ разом із ужгородським департаментом міського господарства  відновлюють освітлення в партерному сквері.
  • Ще одним із об’єктів, котрий потребує негайного втручання, є відпочинковий комплекс «Скалка». Його вже не раз хотіли відремонтувати, проте ніяк не вдавалося. Про відновлення цього місця говорив і ректор УжНУ Федір Ващук. То яких заходів керівництво вишу вже вжило для збереження цього комплексу?
– Щодо «Скалки», то тут вихід – поновлення роботи цього комплексу у режимі санаторно-курортного лікування не лише студентів, викладачів та співробітників УжНУ, але й усіх охочих громадян. Наразі ми отримали ліцензію на відновлення роботи «Скалки», котру видала державна акредитаційна комісія при МОЗ України. За умовами цього дозвільного документа, маємо відновити роботу комплексу в селі Кам’яниці. Для цього повинні усунути кілька проблем: передусім – виконати санітарно-епідеміологічні норми, тобто замінити очисні споруди, також зміцнити дамбу й збудувати під’їзд до «Скалки». Для цього нам треба від 800 тисяч гривень до мільйона. Якби запрацювала Державна казначейська служба України у звичному режимі, то з тими коштами, що їх нині маємо й отримаємо у наступному семестрі, це можна зробити своїми силами, запустивши хоча б головний корпус. Тобто діяти слід поетапно.
  • Але ж до відновлення «Скалки» планувалося залучити закордонних інвесторів. Чи є вже охочі вкладати кошти в цей об’єкт?
– За минулий рік в університет приходило 5 інвесторів – як українських, так і закордонних. Вони вивчали документи, але жоден ще не зголосився вкладати гроші. Розумієте, сьогодні всі рахують кожну копійку, досліджуючи, якою буде рентабельність. Проте до нас приїздив ректор Західно-Сибірського інституту фінансів і права Сергій Ізмайлов, який зацікавився ідеєю створення студентського «Артеку» на базі «Скалки». Йдеться, як варіант, про часткову участь різних вишів у відновленні комплексу. До того ж маємо ще й «Плішку», тому можемо забезпечити комплексний цілорічний відпочинок.
  • Минулого року однією з причин, яка відлякувала інвесторів, називали брак чіткого межового розподілу «Скалки». Чи нині університет отримав усі документи, котрі підтверджують право власності та визначають межі?
– Погоджуюся, з окремими об’єктами УжНУ були документальні негаразди. Лише минулого літа Кам’яницька сільська рада визнала право власності Ужгородського національного університету на «Плішку». Що стосується «Скалки», то вже підготовлена вся потрібна документація. Вона відповідає чинному законодавству, і сьогодні можемо розглядати різні варіанти співпраці із зовнішніми та внутрішніми інвесторами, аби цей комплекс запрацював повноцінно.

Університет розширює зв’язки й приваблює потенційних інвесторів

  • Щодо іншого анонсованого проекту – співпраці між УжНУ та компанією Альфа-страхування. Ще в серпні 2013 року Ви розповідали, що згадана структура повністю оновить медичне обладнання в університетських поліклініках та виконає капітальні ремонти. Натомість виш укладе з нею угоду страхування всіх студентів, викладачів та співробітників. За ким затримка, чомуй досі з обох сторін не виконані ці умови?
– Гендиректор цієї страхової компанії Яцек Мейзнер особисто приїздив до Ужгорода, щоб домовитися про підписання угоди. Основною умовою, котру поставив ректор Федір Ващук до «Альфа-страхування», була здача міні-поліклінік європейського типу, у яких викладачу, студенту чи співробітнику УжНУ могли б зробити рентген, кардіограму, мінімальний обсяг аналізів, забезпечити роботу гінеколога, уролога, терапевта. Якщо вони погоджуються на це – ми підписуємо угоду. Адже на сьогодні страхування є добровільним, тому мусимо показати нашим працівниникам, що вони матимуть натомість. А просто підписати договір, не отримуючи нічого, не можемо.
  • То ж про що вдалося домовитися?
– Вони повністю погодилися на наші умови, отримали всі проекти реконструкції й наразі вивчають, чи буде їм це вигідно. За півроку кінцевої й остаточної відповіді ми не дістали.
  • Юрію Юрійовичу, в Ужгородський національний університет не так давно приїздили ще одні потенційні інвестори, котрі хочуть вкласти майже 12 мільйонів євро у розвиток медицини – створивши діагностичний центр на базі УжНУ. Попередню угоду про намір співпраці підписано. Як далі просувається робота?
– Тут є серйозне питання – земля. Німецький «Дойче банк» (потенційні інвестори. – Ред.) хоче бути і власником землі, де збудують цей діагностичний центр. Ми вивчаємо всі нюанси й розглядаємо свої можливості. Інвестори, вкладаючи такі величезні кошти, хочуть гарантій. Крім того, така клініка мала б логічно розміщуватися в медичному містечку, де є міська лікарня, диспансери, поліклініка. А будувати просто там, де вільно, недоцільно. Тому виходить, що там, де б вони хотіли, нема землі, де ми пропонуємо – їм не зовсім підходить.
  • А чи має юридичне право університет продати землю для будівництва такого об’єкта?
– Тут є серйозний нюанс. Всі землі та будівлі, котрими користується Ужгородський національний університет, є власністю Міністерства освіти і науки. Тому таке питання повинно схвалити і міністерство.
  • Яка ж тоді користь для вишу від такої угоди?
– Користь університету надзвичайно велика. По-перше, це буде база для навчання наших студентів, магістрів та інтернів, по-друге, не затрачуючи жодної гривні з державного бюджету, матимемо найсучаснішу клінічну базу, по-трєте, найкращі фахівці-викладачі УжНУ зможуть там працювати і отримувати відповідну європейську зарплату.

Найсуттєвіша інновація, котру намагаються нині втілили, – здобуття Ужгородським національним університетом статусу дослідницького

  • Минулого року зроблено чимало для поліпшення умов праці та навчання. Яке завдання-мінімум на 2014 рік?
– Найсуттєвішим, що нині хоче здобути наш виш, – це статус дослідницького. З такою ініціативою виступив ректор університету Федір Ващук. У рамках цього проекту введемо ряд інновацій. Це серйозна робота й серйозні кошти. Тоді виш щороку отримуватиме на розвиток науки додатково 25 % до виділеного бюджету. Це близько 25 мільйонів гривень. Уявіть, як можна покращити наукову базу вузу з такими коштами. Крім того, працюємо над залученням ґрантових коштів до УжНУ. Минулого року ми виграли 3 ґранти – один уже втілений на географічному факультеті, два погоджені. Наступний проект, над яким працюємо, стосуватиметься стоматологічного факультету. Запропоновано до розгляду ще 5 європейських ґрантів. Що це нам дасть? Сучасні технології, можливість спілкуватися, розвиватися, стажуватися за кордоном. Також є ґранти суто соціальні. Наприклад, факультет здоров’я людини дістане можливість тренувати своїх студентів у Словаччині й скандинавських країнах. Там вони можуть і відпочивати.
  • Що зроблено в рамках ґрантової програми на географічному факультеті?
– За рахунок коштів Євросоюзу будують міні-планетарій на базі нашого центру космічних досліджень. Крім того, викладачі мають змогу стажуватися в Польщі. Також створюють мобільний планетарій, котрий можна показати в усіх школах, дитсадках і дитячих будинках. Думаю, таке навчання буде значно цікавіше як для студентів, так і для школярів.

Спілкувався

Роман Сов’як




МЦ-інтерв’ю | 23.01.14 | Додав Roli | 1226 | 5.0/3
Теги: Стоматологічний факультет, Юрій Переста

Схожі публікації:


Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій


Рубрики розділу

Афіша [4]Незабаром [16]
Актуально [141]Акції [132]
Позиція [18]МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33]Студгромада [188]
Абітурієнт [84]Зблизька [88]
Наболіле [21]Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154]Компетентно [38]
Несподівано... [14]У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160]Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273]Презентації [167]
Екскурсії [113]Дозвілля [210]
Ініціатива [47]Перспективи [38]
Підсумки [40]Спорт [238]
Традиції [206]Зустрічі [210]
Вітаємо! [235]Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230]Студентська практика [66]
Студмістечко [8]Конкурси [117]
На замітку [6]З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9]Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49]Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2]Річниця [14]
Слава Україні! [9]Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91]The main news of university [12]
Подяка [8]Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13]Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3]Підсумки року [5]
Визнання [3]Експрес-інтерв’ю [4]

Інші матеріали рубрики