Понеділок, 21.10.19, 10:19 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » МЦ-інтерв’ю

Олександр Дубів: Електронне навчання не замінить традиційного – лиш ефективно доповнить
Олександр Дубів

Під час Вченої ради 29 вересня презентували стратегічно важливі розробки, які незабаром будуть впроваджені в УжНУ. Масштабні інновації стосуються передусім електронної форми навчання, яку розпочинають у виші паралельно з традиційною. Етапи виконання інновацій презентував Олександр Дубів – в. о. директора Навчально-наукового інституту інформаційно-комунікаційних технологій.

Медіацентр УжНУ вирішив докладніше розпитати керівника Інституту про згадані під час його виступу п’ять напрямів, які сьогодні визначають розвиток вишу відповідно до вимог сучасності: упровадження системи електронного навчання, поліпшення іміджу університету в мережі Інтернет, створення єдиного електронного репозитарію (архіву) наукових публікацій, запровадження електронного документообігу та організація курсів підвищення кваліфікації у сфері ІТ-технологій.

  • Яких переваг набуде університет від створення відкритого загальноуніверситетського архіву наукових робіт?

– Майже всі новації, які пропонуємо, так чи так упливають на підвищення порівняльних показників вишу, зокрема його інтернет-рейтингів, персональних рейтингів науково-викладацького складу – рівня їх цитованості. До прикладу, запровадження репозитарію наукових публікацій потрібне насамперед самим науковцям, оскільки вони прагнуть поділитися своїми здобутками і надати зручний доступ до результатів власних досліджень іншим ученим та фахівцям галузі. Науковий збірник не завжди реалізує такі прагнення, бо ж число примірників обмежене і розповсюджене тільки в певних установах. Потреба репозитарію – не наша примха, ми просто побачили проблему і намагаємося її вирішити.

Якщо трохи заглибитися: проаналізувавши альтернативи у сфері систем управління цифровим контентом, зокрема, науковими публікаціями, – ми зупинилися на системі DSpace. Завдяки цій платформі з онлайн-доступом до всіх матеріалів хочемо досягти того, аби кожен викладач самостійно, маючи власний логін і пароль, міг розміщувати всі роботи, автором чи співавтором яких він є. Йдеться про текст або тези статті, а не тільки назву чи анотацію до неї. Тоді не потрібно буде шукати збірник, і набагато легше зв’язатися з автором. Електронний репозитарій наукових публікацій – це своєрідний майданчик, де вчені зможуть оприлюднювати свої напрацювання у науковій сфері. Кожна робота матиме унікальну ідентифікаційну адресу, яку будемо просити використовувати як покликання на матеріал. Таким чином, електронні системи, які підраховують такі важливі показники будь-якої наукової діяльності, як цитованість, ураховуватимуть ці покликання. В УжНУ є окремі науковці, які вже досить давно користуються такими світовими репозитаріями для підвищення власних рейтингів. Ми пропонуємо це робити централізовано на загальноуніверситетській платформі.

  • А як бути із проблемою авторського права на такій платформі?

– Система працюватиме таким чином, що з науковцями  укладатимуться угоди про порядок гарантування авторського права. Врешті, людина зможе сама вирішувати – відкривати доступ до всієї статті чи показувати лише її частину або надавати текст за персональним запитом до автора.

Наше завдання – пояснювати і пропагувати, що відкритий доступ до статті – це ідеологія сучасного суспільства – доступ до відкритих знань будь-де і будь-коли.

Для впровадження електронного навчання потрібне натхнення викладача і бажання спробувати щось нове

  • Як гадаєте, не загрожуватиме електронна форма навчання традиційній? Як переконати викладача в ефективності розміщення матеріалів для навчання в Інтернеті?
Навчальне електронне середовище Moodle

– Зрозуміло, важко змусити людей робити щось таке, чого вони ніколи не робили. Тому впровадження електронної системи навчання для кожного має добровільний характер. Розуміємо: для того, щоб забезпечити студентам електронне навчання, потрібно, аби викладач бажав працювати з такою системою і мав базові навички роботи з комп’ютером. Для цього відкриваємо дворівневі курси підвищення комп’ютерної грамотності. Наше завдання – розробити весь комплекс заходів, починаючи з пропаганди електронної форми навчання та підготовки всіх учасників цього процесу. Для поліпшення комунікації між викладачами та нашим Інститутом, підвищення контролю й ефективності впровадження системи, ми запропонували деканам факультетів призначити відповідальну особу від факультету – координатора з електронного навчання.

Усвідомлюємо, що на цьому етапі такі новації не можна назвати повноцінним електронним навчанням, але треба з чогось починати, що в перспективі може слугувати базою для реалізації повноцінного електронного навчання. Йдеться передусім про забезпечення студентів якісними електронними навчальними матеріалами до дисциплін, надання доступу до них, що й буде першим кроком до ознайомлення з системою електронного навчання Moodle. З поступовим подоланням стереотипів «дистанційного навчання» викладачі зможуть використовувати й інші елементи повноцінного електронного навчання, які пропонує система Moodle: інтерактивне тестування, вебінари, оцінка надісланих студентами контрольних, дослідницьких робіт та багато іншого. Сьогодні потрібні лише натхнення викладача й бажання спробувати щось нове.

Ми відчуваємо, що є запит на таку систему як від студентів, так і від викладачів, і це додає оптимізму. Платформа, де перетинаються ці інтереси, – це Moodle. Сьогодні її використовують понад 50 тисяч організацій у більш ніж 200 країн світу.

Навчально-науковому інституту інформаційно-комунікаційних технологій доручили взяти участь у засіданні факультетських вчених рад, аби пояснити певні аспекти впровадження систем. Кілька зустрічей уже відбулася. Сьогодні готують розпорядження й накази, де будуть вказані конкретні етапи, терміни виконання та відповідальні за нього.

  • Під час можливих тривалих канікул вдасться реалізувати електронну форму навчання?

– У рекомендаційному листі від Міністерства освіти і науки України йдеться про те, аби розглянути можливість застосування електронної форми навчання університетами протягом того часу, який, імовірно, доведеться пробути на канікулах через скрутну ситуацію в країні з енергоносіями. Сьогодні справді такий момент, коли варто спробувати цю новацію. Правду кажуть, що важкі часи – найкращий час для реформ.

  • Чи встигнете до того часу?

– Річ не в тому, встигнемо чи ні, оскільки в наказі керівництва йдеться про впровадження електронної форми як додаткової. Це не заміна в жодному разі. Викладач самостійно визначатиме форму навчання під час імовірних канікул. Але для того, аби використати час набагато ефективніше, і запропонована платформа Moodle.

Електронний документообіг мав би підвищити виконавську дисципліну

  • Під час вашої презентації значна увага була приділена електронному документообігу, який теж на етапі запровадження. Які переваги цієї новації?
Під час виступу на засіданні Вченої ради

– Впровадження електронного документообігу мало би слугувати передусім підвищенню виконавської дисципліни, що відтак вплине на ефективність діяльності університету в цілому. УжНУ має кілька корпусів, які територіально віддалені, і доставлення документів та виконання розпоряджень чи рішень керівництва, протягом короткого терміну – ускладнені.

Система електронного документообігу «DocFlow» – розробка нашого Інституту, яка, по суті, є програмним забезпеченням, котре слід установити на комп’ютери учасників цього процесу. Воно дозволяє визначити терміни виконання, а також надає інформативні підказки про те, що́ ще в ході роботи не виконано, або про те, що час, наданий на виконання розпорядження, спливає. Йдеться про налагодження зв’язку між канцелярією і структурними підрозділами. На глибших рівнях (у межах структурних підрозділів) поки що цього не впроваджуємо – потрібна поступовість.

Нині така система працює всередині нашого Інституту. Вона функціонує за принципом органайзера: нагадує про завдання в певний час, інформуючи про нього на екрані. Опрацьовані документи позначаються відповідним чином. Центр документообігу, зрозуміло, буде в канцелярії, оскільки саме там скануватимуться документи й звідти їх направлятимуть до структурних підрозділів. А це – економія паперу та робочого часу. Після надсилання документа в отримувача одразу з’являється повідомлення на екрані, яке нагадуватиме про себе доти, доки завдання не буде виконане.

  • Виступаючи на Вченій раді, ви зауважили, що для кращих рейтингів вишу і його сайту варто об’єднати всі онлайн-ресурси, що їх мають структурні підрозділи, під одним університетським доменом. Наскільки ви близькі до цього?

– Інвентаризацію наявних веб-ресурсів уже розпочато. Потреба упорядкування сайтів виникла нещодавно. Річ у тім, що багато систем, які обчислюють рейтинги веб-присутності і вагу університету в мережі Інтернет, ураховують такі параметри, як кількість сторінок, публікацій саме на УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ сайтах. Для робота-пошуковика не суттєво, скільки разів на сайтах кафедр буде з’являтися назва вишу. До того часу, поки веб-адреса не буде під офіційним доменом УжНУ, система ідентифікує його просто як звичайний сайт, який часто згадує університет. Пошуковики враховують лише сторінки сайтів, що присутні у в одному домені вишу. Сьогодні УжНУ має до 10 ресурсів, які варто перевести під один домен. Це піде на користь не тільки рейтингу вишу, а й самим веб-ресурсам, бо частина ваги сайту УжНУ підсилюватиме їхні позиції, а це відбиватиметься на поліпшенні у пошукових результатах. При цьому перехід на нову адресу відбувається непомітно для користувача. Крім того, сайт буде доступний як за старою, так і за новою веб-адресою.

УжНУ міг би стати повноцінним електронним університетом

  • Що в ідеалі бачите під поняттям «впровадження інноваційних технологій» в УжНУ, наскільки це реально?

– УжНУ міг би стати повноцінним електронним університетом. Сьогодні заповнюємо прогалини з найбільш критичних напрямків. А загалом нашому вишу варто розробити загальну концепцію автоматизації – електронний університет, тобто комплекс програмно-технічних рішень, який дозволив би вести студентів від вступу до закінчення ВНЗ. Ідеться про електронний деканат, де оцінки за іспити ведуться в електронній формі, де журнали, звіти – комп’ютеризовані тощо. Це повинна бути інформаційна система загальноуніверситетського рівня з модулями деканату, приймальної комісії, відділу кадрів, бухгалтерії. У багатьох вишах такі рішення вже інтегровані, але вони немало коштують. Ми сьогодні на етапі вирішення критичних прогалин.

Виповнився рік, як УжНУ є користувачем на безоплатній основі програмного продукту від Google – «Google Apps for Education». Це дорогий корпоративний продукт, але для університетів він доступний на безплатних умовах. У продукті містяться як звичні для нас пошта, так і текстовий редактор, електронні таблиці, календарі тощо. І все це побудовано на «хмарних» технологіях. Тобто ви не помічаєте того, що користуєтеся не програмою на вашому комп’ютері, а веб-сайтом. Причому не важливо, на якому пристрої працюєте – персональному комп’ютері, ноутбуку, планшеті чи навіть смартфоні. Сьогодні ми активно впроваджуємо в університеті Google-календар. У відкритий доступ надано інформацію про заходи, які відбуваються у великих і малих конференц-залах. Тож працівники вишу можуть переглянути, яке з приміщень і коли вільне. Застосування таких додатків є ще одним із напрямків інновацій.

Мобільний додаток для Android-пристроїв розробили в ННІ інформаційно-комунікаційних технологій

Світ стає дедалі мобільнішим. І перевага додатків Google у тому, що користувач легко може синхронізувати додатки зі своїм телефоном. До звичайного календаря можна підвантважити календар зайнятості аудиторного фонду.

Чималу популярність має мобільний додаток для Android-пристроїв, який розробили працівники ННІ інформаційно-комунікаційних технологій. Відтепер завантаження розкладів занять та оголошень структурних підрозділів вишу стало набагато зручнішим – без потреби заходити на веб-сайт через браузер. Студенти чекають на інформацію, що засвідчує велика кількість завантажень. Невдовзі додаток удосконалять так, що можна буде переглядати в ньому й університетські новини з офіційного сайту УжНУ.

Розмовляла Наталія Каралкіна




МЦ-інтерв’ю | 04.10.14 | Додав Путpашик | 937 | 5.0/2
Теги: Олександр Дубів, Електронна форма навчання

Схожі публікації:


Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій


Рубрики розділу

Афіша [4]Незабаром [16]
Актуально [141]Акції [132]
Позиція [18]МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33]Студгромада [188]
Абітурієнт [84]Зблизька [88]
Наболіле [21]Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154]Компетентно [38]
Несподівано... [14]У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160]Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273]Презентації [167]
Екскурсії [113]Дозвілля [210]
Ініціатива [47]Перспективи [38]
Підсумки [40]Спорт [238]
Традиції [206]Зустрічі [210]
Вітаємо! [235]Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230]Студентська практика [66]
Студмістечко [8]Конкурси [117]
На замітку [6]З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9]Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49]Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2]Річниця [14]
Слава Україні! [9]Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91]The main news of university [12]
Подяка [8]Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13]Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3]Підсумки року [5]
Визнання [3]Експрес-інтерв’ю [4]

Інші матеріали рубрики