Тож про досягнення УжНУ в міжнародній співпраці та перспективи її розвитку Медіацентр розпитав виконувача обов’язків проректора з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків Мирославу Лендьел.

УжНУ буде включений до східноєвропейської мережі університетів

• З якими іноземними університетами наш виш співпрацює найтісніше?

– В УжНУ підписано 86 угод з університетами різних країн. Зрозуміло, що найбільш розгалуженими та ефективними є зв’язки з вишами сусідніх країн – Словаччини, Угорщини, Чеської Республіки, Польщі. Йдеться передусім не про кількісні, а якісні показники: реалізовані спільні дослідницькі проекти, рейтингові конференції, спільні публікації, «включене навчання». Наша мета полягає в тому, щоб підписані угоди втілювалися, а не залишалися деклараціями про наміри: щоб відбувалися студентські обміни, практика на території іншої країни, поступово запроваджувалися форми студентської та викладацької академічної мобільності.

От днями студенти юридичного факультету почали практикуватися в судових структурах Словацької Республіки. Таких прикладів у виші вже є декілька, а має бути й, упевнена, буде – ще більше. Наші студенти мають користуватися інфраструктурою можливостей, створюваних університетом, аби набувати практичних навичок у країнах, що мають позитивний досвід запровадження реформ. Впевнена, що в такий спосіб сприятимемо вихованню фахівців, які змінюватимуть країну на краще. Також цього року запрацювала програма включеного навчання з Поморською академією (м. Слупськ) у Польщі, можливостями якої в поточному семестрі скористалося близько 20 студентів різних спеціальностей. Після візиту представників вишу у Литву розглядається можливість запуску програм включеного навчання чи подвійних дипломів з Університетом Миколаса Ромеріса. Над цим працюють кафедра політології та державного управління й факультет європейського права і правознавства.

Також в УжНУ вже давно апробовано формат спільного проведення конференцій із закордонними партнерами – намагатимемося розширювати його за рахунок використання елементів відеоконференцій, вебінарів. Плануємо проводити такі наукові заходи, в яких виші, наукові установи інших країн долучаються не лише на рівні доповідей, а й формування тематики форумів, їхнього співфінансування.

Щодо розширення міжнародної співпраці, то, без сумніву, є плани щодо налагодження контактів з університетами США і Канади. Нещодавно обговорювали можливість співпраці УжНУ з університетом Вінніпегу (Канада). Оскільки університети розділяє значна відстань, то говорити про спільні освітні програми можна лише з використанням онлайн-технологій – великі відстані роблять навчання дуже дорогим. Водночас цілком реалістичним є проект проведення влітку місячної інтенсивної школи вивчення англійської мови, якими славиться канадський навчальний заклад. Враховуючи те, що Вінніпег – це мультикультурний штат, він має цікаву програму підготовки дітей із соціально вразливих верств населення для навчання в університеті. Це питання є дуже актуальним для Закарпаття, де, на жаль, результати ЗНО є низькими, як порівняти з багатьма областями України. Крім того, тут проживають представники національних меншин, яких потрібно готувати до вступу в українські виші.

Маємо намір також розпочати співпрацю з метою розробки в майбутньому програми з бізнес-адміністрування. Щодо контактів зі США, то привідкрию секрет: у березні наступного року Програма ім. Дж.В. Фулбрайта планує провести щорічну конференцію випускників саме в УжНУ. Однак, незважаючи на «заокеанські» плани, основний акцент міжнародної співпраці наприкінці 2014 – на початку 2015 року полягає в тому, щоб використати ресурси програми «Еразмус+» Європейського Союзу, яка в жовтні оголосила нові пріоритети та конкурси. Використання цих можливостей означатиме, що мобільність наших викладачів і студентів, тобто участь у програмах включеного навчання, спільні магістерські, можливо, докторські програми буде забезпечена коштом ЄС.

Сьогодні співробітники відділу міжнародного освітнього і наукового співробітництва готують інформаційний семінар для студентів і викладачів, під час якого розповідатимуть про можливості цієї програми. Формуємо базу університетів, готових залучити УжНУ до міжнародних консорціумів: без цього інтеграція до європейського освітнього простору неможлива, зокрема для українських університетів, що наразі є партнерами вишів із країн ЄС.

Тішить, що охочих співпрацювати є багато. Вже чекає на вивчення й підписання угода з Університетом імені Миколаса Ромеріса, відповідно до якої буде виділено декілька місць для студентів і викладачів нашого вишу для навчання та викладання в Литві – такі ж зобов’язання, у разі згоди, будемо брати на себе і ми.

7 грудня УжНУ буде включений до Східноєвропейської мережі університетів, яку ініціював Люблінський католицький університет у Польщі. Ректор Володимир Смоланка буде присутнім на церемонії підписання. Ще нас, окрім Литви, Польщі, чекають у Словаччині, Румунії, починаються перемовини з одним із іспанських університетів…

Подвійні дипломи найкраще впроваджувати на етапі магістратури

• Як реалізується програма подвійних дипломів?

– Практика подвійних дипломів, яка може реалізовуватися у різних форматах, не є основним механізмом освітньої мобільності студентів у Європі. Якщо ви поїдете на семестр вчитися в інший університет, то краще називати цю практику «включеним навчанням», і вона, на мій погляд, була би надзвичайно цікавою для студентів УжНУ. Фактично запровадження цього підходу, а це дозволено новим законом про вищу освіту, означатиме, що кредити, які студенти напрацювали собі під час навчання в іншому виші, будуть зараховані після повернення в УжНУ, тож певну кількість дисциплін не потрібно буде складати у нас.

Подвійний диплом може надаватися тоді, коли університети, які мають відповідні угоди і домовилися про розробку спільних навчальних програм, розділяють між собою дисципліни для викладання студентам. Може бути варіант «подвійних дипломів», коли студент навчається у вишах і здобуває два незалежні дипломи. У нас є приклади, коли студенти гуманітарно-природничого факультету після здобуття бакалаврського рівня в УжНУ продовжували навчання у магістратурі Університету імені Етвеша Лоранда в Угорщині, паралельного навчання у словацьких вишах, французьких університетах.

Переконана, що завданням адміністрації вишу є створення «вікон» академічної мобільності, за яких наші студенти могли би вчитися за кордоном, використовуючи не власні, а міжнародні ресурси, не перевантажуючи себе паралельним навчанням у двох вишах. Тому ще раз повторю: у нас дуже багато можливостей підписати угоди про подвійні дипломи, питання полягає в тому, щоб вони були зручними і недорогими для студентів.

Освіта не має бути бізнесом. Саме тому співпрацю з Поморською академією ми розпочали з включеного семестрового навчання в Польщі на безоплатній основі. Після цього студенти вирішуватимуть, чи будуть залишатися там на навчання на платній основі – адміністрація ж польського вишу матиме час ознайомити ужнівців з можливими програмами підтримки їх навчання.

Сьогодні також журналісти і політологи УжНУ починають комунікувати з Варшавським гуманітарним університетом імені Болеслава Прусса у Варшаві щодо вироблення вигідної моделі співпраці. Ми чудово розуміємо, що польські партнери хочуть залучити до навчання наших студентів, оскільки немає мовного та культурного бар’єру, водночас нашим завданням є створення найбільш комфортних умов для свого колективу.

До прикладу, працюємо над визнанням у Польщі нашого бакалаврату політолога, що дозволить нашим магістрам політології одночасно здобувати цей рівень із журналістики у Варшаві. Оскільки навчання у магістратурі є не таким тривалим, як на попередньому рівні, багато кредитів виділяється для практики, написання випускової роботи, то «подвійні» дипломи вбачаю найбільш перспективною моделлю саме на цьому етапі навчання студентів.

Водночас наш успіх у налагодженні академічної мобільності залежатиме і від механізмів імплементації Закону «Про вищу освіту». Якщо наші програми і навчальні плани будуть визнаватися університетом-партнером, тим більше, якщо вони будуть спільними, все інше – справа адміністративної техніки та потенціалу наших викладачів, який, переконана в цьому, є високим.

• Чи вже надійшли якісь пропозиції щодо стратегії планування в УжНУ, до якої запропонували долучатися всім охочим?

– Стратегічне планування – процес тривалий. Ця робота розпочалася ще взимку 2013 року, зокрема було проведено анкетування про основні проблеми та бажані пріоритети розвитку вишу на двох третинах факультетів. Тепер продовжуємо цю роботу серед колективів решти структурних підрозділів: є можливість для всіх охочих заповнити електронну анкету на сайті УжНУ. Це робиться для того, щоб зрозуміти, яким бачить майбутнє вишу наш студент, аспірант, викладач, науковий співробітник, потенційний роботодавець, випускник.

Далі за роботу потрібно буде взятися експертам: аналізувати динаміку показників розвитку університету, зокрема у порівнянні з іншими вишами України та Центральної Європи, визначати індикатори, яких потрібно досягти в майбутньому: щодо кількості студентів, напрямів та спеціальностей, фінансування науки тощо. Тобто стратегія повинна створюватися не для «паперу», а бути інструментом модернізації вишу на основі врахування думки працівників, експертів і реалій життя.

Мовних бар’єрів, як і ризику поширення хвороб, у студентському середовищі іноземців немає

• Скільки студентів-іноземців нині навчається в УжНУ, з яких країн і на яких спеціальностях?

– Як відомо, прийом в українські виші іноземних студентів може відбуватися до 15 листопада, тобто вступна кампанія завершилася. Географія є дуже різною: Словаччина, Польща, Угорщина, Румунія, Молдова, Ізраїль, Азербайджан, Австрія, Німеччина, Білорусь, Росія. Студенти навчаються на різних спеціальностях: стоматології, психології, політології, міжнародних економічних відносинах, країнознавстві, правознавстві. Своєрідним чемпіоном є спеціальність «лікувальна справа», куди вступили близько 360 іноземних громадян.

З них найбільше представників Індії (понад 300 осіб), є також громадяни Нігерії, Зімбабве, Бангладеш, по один-двоє представників Гани, Мальдивів, Камеруну, Єгипту, Кенії. Практичну роботу розпочали також близько десяти клінічних ординаторів із-за кордону.

Ці студенти навчаються на контрактній основі, оскільки, відповідно до законодавства, здобувати освіту коштом бюджету мають право лише громадяни зі статусом закордонного українця або ж ті, хто приїхав до нас на основі відповідних угод між МОН України та міністерствами інших країн.

• У який спосіб для іноземців організоване навчання?

– На спеціальностях, де іноземні студенти за кількісними показниками можуть бути об’єднаними в групи, вони навчаються англійською мовою. Відповідно до Закону України «Про вищу освіту», викладання дисциплін іноземними мовами є цілком у компетенції вишів. Мовного бар’єру не виникає і з боку викладачів: навчати англійською мовою були допущені ті співробітники, які позитивно склали тести з англійської мови.

Водночас університет започаткував курси англійської мови для викладачів, на яких можна вдосконалювати свій рівень. Зазначу, що курси, які ведуть працівники факультету іноземної філології, є безкоштовними: переконана, що сучасний виш повинен вкладати ресурси у зростання потенціалу свого колективу.

Я багато спілкуюся з іноземними студентами й можу сказати, що вони задоволені рівнем навчання на медичному факультеті. Окрім того, це чудова нагода для української молоді покращити свої навички комунікації іноземної мовою, міжкультурного діалогу. А це, своєю чергою, є своєрідною підготовкою до включеного навчання за кордоном. Тобто все є дуже взаємопов’язаним… Мрію про те, щоб у кожній магістратурі для українських студентів хоча б один-два предмети викладалися англійською мовою. Це цілком реально.

• Чи проходили обстеження на різні хвороби студенти, які приїхали з країн Африки?

– Ці студенти були зобов’язані надати всі документи про стан здоров’я, як і кожен студент, що вступає до вишу. Не слід хвилюватися про нібито зростання ймовірності появи вірусу Ебола в Ужгороді. Більшість із цих студентів вже давно в Україні або ж приїхали з країн, що не є ареалом поширення цієї недуги. Таку ж загрозу гіпотетично можуть створювати наші співвітчизники, які подорожували за кордоном або ж повернулися із заробітків з Великої Британії чи Іспанії.

Якщо ми вже зачепили цю дражливу тему, то розкажу, що була присутньою на Дні першокурсника і Міс медичного факультету. Одна зі сцен була присвячена проблемі расизму. Зал аплодував темношкірим майбутнім медикам, так само як і спільному виконанню пісень українськими та іноземними студентами, зокрема з репертуару «Океану Ельзи».

Користуюся можливістю, щоб подякувати колективу медичного факультету за те, що зумів швидко, майже безболісно «запустити» навчання для великої кількості наших гостей, адаптувати їх до нашого соціуму.

• Виш у Луганську, звідки перевелися медики, мав чимало студентів із-за кордону. Чи може УжНУ стати закладом, який спеціалізуватиметься на навчанні іноземних студентів?

– У Луганському державному медичному університеті дійсно навчалося багато іноземних студентів. Щодо УжНУ: не думаю, що в нас число іноземців буде перевищувати кількість українських громадян. Однак потрібно усвідомити, що сучасний виш не може бути «зачиненим» – інакше «зачиненими» для наших студентів будуть закордонні університети. Важливо визначити, які спеціальності є цікавими для іноземців. Передбачаю, що інформаційні технології, фізичні спеціальності, міжнародні відносини тощо. Все залежить від визначеної мети, бажання і потенціалу!

_x_PS1 Близько десятка міжнародних угод про співпрацю було підписано з початку навчального року в УжНУ. У рамках таких міждержавних науково-освітянських контактів у виші тривають студентські обміни, навчальні практики, розвивається програма подвійних дипломів. Цього року колектив поповнився понад 370 іноземними студентами, переважно медиками, – такої кількості не було за всю історію вишу. Крім того, віднедавна вища освіта працює за новим Законом, в основі якого – мобільність студентів та викладачів, розширення міжнародного співробітництва. УжНУ в цьому напрямку має добрі традиції, які продовжує розвивати._x_PS2 _x_PS3 _x_PS4 /live/2014/12/01lendel/pravo.jpg_x_PS5 _x_PS6 _x_PS7 300_x_PS8 _x_PS9 _x_PS10 Наталія Каралкіна_x_PS11 _x_PS12 _x_PS13 _x_PS14 _x_PS15 _x_PS16 _x_PS17 _x_PS18 _x_PS19

Наталія Каралкіна