11 листопада, у День незалежності Польщі, було проведені польські читання в Ужгороді, які стали свідченням сталості традиції, започаткованої Інститутом Центральної Європи Ужгородського національного університету щодо організації наукових заходів, присвячених історичному та сучасному розвитку сусідніх країн.

Співорганізаторами заходу виступили Інститут економіки та міжнародних відносин УжНУ (директор Микола Палінчак) та Українсько-польський центр транскордонного співробітництва (директор Вадим Пилипенко).

Під час читань було апробовано новий формат проведення таких заходів: зв'язок скайпом з науковцями Острозької академії та Львівського національного університету імені Івана Франка, а також відеозвернення до учасників, заздалегідь підготовлені фахівцями з Національної академії державного управління при Президентові України. Це дозволило розширити коло учасників та почути цікаві ідеї колег з інших вишів. Цьому сприяла й атмосфера вільної дискусії під час заходу, польська національна музика, твори видатних композиторів цієї країни.

Директор НДІ Центральної Європи УжНУ, доктор політичних наук Мирослава Лендьел наголосила, що Інститут дотримується декількох засадничих принципів у діяльності:
1) міждисциплінарності наукових досліджень;
2) громадсько-політичного виміру проведення заходів;
3) інтеграції науковців, громадських та культурних діячів, різних форматів та різних партнерів;
4) культурного діалогу.

Було представлено науковий збірник матеріалів Ужгородських чеських наукових читань, які Інститут разом з Центром історичних студій з богемістики та словакістики (співкоординатори – Ігор Ліхтей та Ігор Шніцер) провів у травні цього року. До речі, це вже друге наукове видання НДІ, який був створений 31 січня 2013 року.

Хоч Польща для науковців Закарпаття є менш популярною темою для дослідження, аніж Угорщина чи Словаччина, захід об’єднав понад cорок учених з різних галузей гуманітарного та соціально-політичного знання (політологів, істориків, юристів, соціологів, філософів, філологів, економістів), тим самим продемонструвавши, що саме міждисциплінарний підхід дає можливість, по-перше, виокремити проблеми, які заслуговують на дослідження, по-друге, застосувати оптимальну методологію для проникнення в сутність суспільних феноменів, які є важливими для центральноєвропейського ареалу.

Польську сторону на читаннях представляв професор Міхал Ярнецький, фаховий історик, надзвичайно ерудована та досвідчена людина, що побувала в 142 державах світу, однак обрала за фокус дослідницької уваги історію Закарпаття 1920-1930-х рр., коли наш регіон безпосередньо межував з міжвоєнною Польщею.

Слід також відзначити, що Ужгородські польські наукові читання стали форумом для презентації ідей не лише для місцевих вчених, але й для провідних експертів в галузі українсько-польских відносин з Києва, Рівного та Львова. Зокрема, представник Національного економічного університету імені В. Гетьмана Євген Білоножко презентував не тільки аналіз стереотипів у відносинах України та Польщі, але й поділився результатами емпіричних досліджень щодо обізнаності, а точніше низького рівня обізнаності українських студентів у питаннях історії та сьогодення Польщі. Це дає підстави зробити висновок, що саме відсутність Польщі в українському дискурсі закріплює стереотипи, які подекуди заважають двостороннім відносинам на громадсько-політичному рівні.