П`ятниця, 20.09.19, 17:24 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » Наукові форуми

«Трохи Польщі в непольському Ужгороді»
Польські читання в Ужгороді
11 листопада, у День незалежності Польщі, було проведені польські читання в Ужгороді, які стали свідченням сталості традиції, започаткованої Інститутом Центральної Європи Ужгородського національного університету щодо організації наукових заходів, присвячених історичному та сучасному розвитку сусідніх країн.

Співорганізаторами заходу виступили Інститут економіки та міжнародних відносин УжНУ (директор Микола Палінчак) та Українсько-польський центр транскордонного співробітництва (директор Вадим Пилипенко).

Під час читань було апробовано новий формат проведення таких заходів: зв'язок скайпом з науковцями Острозької академії та Львівського національного університету імені Івана Франка, а також відеозвернення до учасників, заздалегідь підготовлені фахівцями з Національної академії державного управління при Президентові України. Це дозволило розширити коло учасників та почути цікаві ідеї колег з інших вишів. Цьому сприяла й атмосфера вільної дискусії під час заходу, польська національна музика, твори видатних композиторів цієї країни.

Мирослава Лендьел
Директор НДІ Центральної Європи УжНУ, доктор політичних наук Мирослава Лендьел наголосила, що Інститут дотримується декількох засадничих принципів у діяльності:
1) міждисциплінарності наукових досліджень;
2) громадсько-політичного виміру проведення заходів;
3) інтеграції науковців, громадських та культурних діячів, різних форматів та різних партнерів;
4) культурного діалогу.

Було представлено науковий збірник матеріалів Ужгородських чеських наукових читань, які Інститут разом з Центром історичних студій з богемістики та словакістики (співкоординатори – Ігор Ліхтей та Ігор Шніцер) провів у травні цього року. До речі, це вже друге наукове видання НДІ, який був створений 31 січня 2013 року.

Хоч Польща для науковців Закарпаття є менш популярною темою для дослідження, аніж Угорщина чи Словаччина, захід об’єднав понад cорок учених з різних галузей гуманітарного та соціально-політичного знання (політологів, істориків, юристів, соціологів, філософів, філологів, економістів), тим самим продемонструвавши, що саме міждисциплінарний підхід дає можливість, по-перше, виокремити проблеми, які заслуговують на дослідження, по-друге, застосувати оптимальну методологію для проникнення в сутність суспільних феноменів, які є важливими для центральноєвропейського ареалу.

Польську сторону на читаннях представляв професор Міхал Ярнецький, фаховий історик, надзвичайно ерудована та досвідчена людина, що побувала в 142 державах світу, однак обрала за фокус дослідницької уваги історію Закарпаття 1920-1930-х рр., коли наш регіон безпосередньо межував з міжвоєнною Польщею.

Слід також відзначити, що Ужгородські польські наукові читання стали форумом для презентації ідей не лише для місцевих вчених, але й для провідних експертів в галузі українсько-польских відносин з Києва, Рівного та Львова. Зокрема, представник Національного економічного університету імені В. Гетьмана Євген Білоножко презентував не тільки аналіз стереотипів у відносинах України та Польщі, але й поділився результатами емпіричних досліджень щодо обізнаності, а точніше низького рівня обізнаності українських студентів у питаннях історії та сьогодення Польщі. Це дає підстави зробити висновок, що саме відсутність Польщі в українському дискурсі закріплює стереотипи, які подекуди заважають двостороннім відносинам на громадсько-політичному рівні.

Учасники польських читань
Політолог Тарас Радь з Львівського національного університету імені Івана Франка ознайомив присутніх з проблемою прикордонних територій Польщі та України (Закерзоння та Східних Кресів), що є достатньо актуальним питанням для обох націй, оскільки зачіпає питання депортації представників обох народів упродовж 1940-х років, проблему реституції власності, а також статусу сакральних місць.

Логічним продовженням цього виступу була доповідь провідного наукового співробітника Рівненського обласного краєзнавчого музею Анастасії Гайдукевич, яка порушила питання історичної політики, штучного використання історії в політичних цілях, а також наголосила, що розгляд українсько-польських відносин без аналізу російського фактору є неправильним. Оскільки програма була вибудувана організаторами за логічним принципом, то можна було спостерігати справжнє суголосся учасників, які продовжували, доповнювали та уточнювали одне одного.

Завдяки використанню скайп-зв’язку учасники мали можливість поспілкуватися із завідувачем кафедри політології Острозької академії Юрієм Мацієвським, виступ якого зумовив жваві дискусії серед учасників, оскільки було порушено питання стереотипного ставлення поляків до українців, його причини і, відповідно, наслідки. Ю.Мацієвський торкнувся цілої низки питань, пов'язаних з україно-польсько-російським трикутником.

Велику вдячність організатори заходу висловили Оксані Головко-Гавришевій (Львівський національний університет імені Івана Франка), яка з точки зору фахового юриста висвітлила суперечність питань люстрації та реституції в Польщі; Каріні Баранцевій (Національна академія державного управління при Президентові України), яка своїм відеозверненням дала сильний інтелектуальний поштовх для подальших дискусій між учасниками, оскільки порушила питання про те, якою має бути державна політика щодо суперечливої історії двох націй і запропонувала методологію конфліктного консеонсусу, що передбачає відкритість дискурсу та можливість ведення фахового, ґрунтовного діалогу.

Антоніна Стряпко
Не менш вагомий внесок у виявлення спірних питань в україно-польських стосунках зробили фахівці з Ужгородського національного університету: Мирослава Лендьел, Микола Палінчак, Антоніна Стряпко, Василь Лемак, Олександр Пелін, Олег Лукша, Іван Зимомря, Володимир Задорожний, Євген Гайданка, які обговорили питання інституційного виміру консолідації демократії в Польщі та можливість запозичення цих практик для України, юридичні аспекти конституційного процесу в Польщі та його суперечності в Україні, проблематику державно-церковних відносин в сучасній Польщі та аналіз польськомовної публіцистики Івана Франка.

Успіх цього заходу не був би можливий без умілої модерації Антоніни Стряпко і Анастасії Гайдукевич, а також інфраструктури мультимедійної аудиторії, яка була надана в розпорядження учасників Науково-навчальним центром суспільно-політичних досліджень (директор Іван Артьомов).

Антоніна Стряпко,
Мирослава Лендьел



Наукові форуми | 13.11.13 | Додав Lucky | 1088 | 0.0/0
Теги: Мирослава Лендьел, україно-польські стосунки

Схожі публікації:


Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій


Рубрики розділу

Афіша [4]Незабаром [16]
Актуально [141]Акції [132]
Позиція [18]МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33]Студгромада [188]
Абітурієнт [84]Зблизька [88]
Наболіле [21]Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154]Компетентно [38]
Несподівано... [14]У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160]Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273]Презентації [167]
Екскурсії [113]Дозвілля [210]
Ініціатива [47]Перспективи [38]
Підсумки [40]Спорт [238]
Традиції [206]Зустрічі [210]
Вітаємо! [235]Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230]Студентська практика [66]
Студмістечко [8]Конкурси [117]
На замітку [6]З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9]Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49]Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2]Річниця [14]
Слава Україні! [9]Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91]The main news of university [12]
Подяка [8]Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13]Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3]Підсумки року [5]
Визнання [3]Експрес-інтерв’ю [4]

Матеріали близьких рубрик