У другій половині червня на біологічному факультеті УжНУ професор Університету міста Дубліна (Ірландія), академік Ірландської академії наук Емма Тілінг прочитала лекцію, присвячену дослідженням геномів рукокрилих – модельних організмів – для вивчення молекулярних маркерів, що визначають процеси старіння організму.

Професор Емма Тілінг 2005 року створила Міжвідомчу лабораторію молекулярної еволюції і філогенетики ссавців, вона є засновником і директором Ірландського центру дослідження рукокрилих. Відзначена низкою престижних премій Європейської ради з наукових досліджень (2012), Наукового фонду Ірландії, Президента Ірландії (2006).

Поле її досліджень охоплює сфери зоології, філогенетики, геноміки і біоінформатики та збереження довкілля. Основними завданнями її пошуків, за словами самої науковиці, є вивчення молекулярної біології нових модельних видів тварин для того, щоб краще зрозуміти структуру і функції людського генома для розвитку медицини, а також збереження природних популяцій та підтримки сприятливого стану функціонування екосистем. Професор Е. Тілінг входить до топу 100 вчених-жінок Ірландії (2014 року), її TEDx (2012) має більш ніж півмільйона завантажень.

Лекторка відзначила, що старіння людини неминуче, однак, якість життя при цьому можна зберегти до похилого віку. Для того, щоб встановити причини зниження якості життя з віком та вплинути на них, Емма Тілінг, спільно з групою науковців дослідила фактори, від яких залежить тривалість життя тварин. Одним із основних таких факторів виявився розмір організмів, із яким безпосередньо пов’язана інтенсивність метаболітичних процесів.

Як зауважила лектор, для більшості тварин тривалість життя чітко залежить від розмірів, однак є група видів, що не вписуються у це правило – живуть значно довше, ніж можна було б прогнозувати. Серед таких і кажани. Через цей факт, Емма Тіллінг об’єктом для дослідження взяла їх, оскільки розкриття механізмів «аномально» тривалого життя їх може пролити світло на питання збільшення тривалості та якості життя людини.

Дослідження геному тварин показало, що процеси старіння живих організмів пов’язані із скороченням теломер – крайніх ділянок хромосом, у зв’язку із чисельними поділами клітин. У свою чергу, скорочення теломер негативно впливає на поділ клітин і призводить до повільної деградації тканин. Як показали дослідження наукової групи проф. Е. Тілінг, ряд видів кажанів, що характеризуються надзвичайною тривалістю життя, й справді мають значно повільніші темпи вкорочення теломер, ніж близькі до них види. У процесі дослідження геному популяцій таких видів кажанів з теренів Франції вдалося встановити, що вони мають низку унікальних активних генів, що, найімовірніше, і є причиною збільшення тривалості їх життя.

Наразі, як повідомила Емма Тілінг, наукова група ставить собі завдання дослідити якомога більшу кількість видів тварин на предмет активності виявленої у кажанів групи генів.

Цікавим фактом є те, що в умовах невагомості скорочення теломер хромосом людини також суттєво сповільнюється, однак із поверненням на Землю процес прискорюється – і людина швидко сягає свого біологічного віку.

Варто відзначити яскравий викладацький стиль професора Тілінг і доступність представлення матеріалу.

За інформацією біологічного факультету УжНУ