Про філософську казку для дорослих, просякнуту символами та асоціаціями, 23 грудня в читальному залі наукової бібліотеки УжНУ провів лекцію на тему «Нові прочитання «Маленького принца» літературознавець-американіст, член Національної спілки письменників і Національної спілки журналістів, в.о. декана факультету іноземної філології Михайло Рошко.

Михайло Михайлович неодноразово читав лекції для педагогів у Закарпатському інституті післядипломної педагогічної освіти, для суддів, журналістів, інтелігенції міста та області, тому залюбки погодився зустрітися з бібліотечними працівниками університету.

Перед початком лектор привітав присутніх з прийдешніми святами й побажав вірити лише у світле майбутнє, а негаразди залишити в старому році.

Відтак пан Михайло повів мову про два типи текстів – звичайні, котрі вимагають буквального тлумачення (юридичні, публіцістичні, наукові тощо), та релігійні і художні, які як правило є метафоричними і що містять безліч підтекстів і прихованих сенсів. «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері, за словами лектора, – це складний модерністський твір, який дає відповіді на життєві питання та низку мудрих порад.

«Є письменники, які вміють просто гарно писати, а є ті, котрі зосереджують у своїх книгах велику мудрість про те, як віднайти себе, розкрити внутрішній потенціал та не потрапити у свавільний полон вад. «Маленький принц» – саме такий путівник та дорожня карта у житті, що приховує цінні поради та дає відповіді на запитання», – зауважив Михайло Михайлович.

Лектор коротко ознайомив із сюжетом казки, відомим аудиторії. Назвав кожного персонажа та розтлумачив його роль. Так, герої твору, які проживали на астероїдах, є уособленням вад суспільства. Як підкреслив лектор, саме такі недоліки, як пихатість, меркантильність, егоїзм створюють найбільше проблем для людей та знищують у них особистість, заважають стати творчими натурами.

«Проблеми роблять нас сильнішими і загартованішими, мудрими і незалежними від обставин».

Пан Михайло зробив порівняльний аналіз світогляду дітей і дорослих. На його думку, діти вміють бачити прихований внутрішній світ й оцінювати речі естетично, а дорослі – матеріально. Діти знаходять у стосунках щирість, а дорослі – користь і вигоду. Серед яскравих символів твору назвав образ пустелі як відображення самотності. Саме в таких умовах відбувався перехід від поета, який красиво римує слова, до пророка, що виголошує істину.

Після заходу присутні попросили Михайла Михайловича започаткувати таку традицію читань й завітати до бібліотеки з лекцією про постмодернізм.

Працівник бібліотеки Магдалина Гамник приємно вражена лекцією: «Я надзвичайно задоволена цією подією. Коли бачу пана Михайла по телебаченню, то забуваю про всі справи й уважно слухаю. За фахом я біолог, а лектор нині так доступно розтлумачив твір, що буду переказувати його внукам. Здавалося б, звичайна казка, яку вивчають у школі, але після цієї лекції я зрозуміла, наскільки складним і філософським є твір. Деякі речі, про які говорив Михайло Михайлович, стали для мене відкриттям».

Оксана Пітра

для Медіацентру УжНУ