Під час вступної кампанії Інститут успішно здійснював набір студентів – наразі це один з найпопулярніших підрозділів вишу. Традиційно якісний рівень іноземної мови, міжнародні зв’язки, економічний напрям поєднані тут із прагненням модернізацій й тісними науковими зв’язками з європейськими вишами. Відтак про студентський і науковий обмін, готовність до навчального року та можливість здобуття другого, закордонного, диплому – у розмові з директором Інституту економіки і міжнародних відносин Миколою Палінчаком.

---

• Якими є результати цьогорічної вступної кампанії в Інституті економіки і міжнародних відносин?

- У цілому я задоволений вступною кампанією, маємо хороші результати, особливо тішить активність вступників на економічний факультет. Значно покращилися показники на факультеті міжнародного бізнесу та менеджменту. Цього року вперше здійснювався набір на спеціальність «Менеджмент», спеціалізація «Логістика». «Країнознавство», на відміну від минулого року, дало хороші показники на стаціонарному й заочному відділеннях.

Паралельно ми здійснюємо набір студентів за програмою «Подвійний диплом». Чимало студентів виявили бажання продовжити навчання. Минулий рік був пробний: студенти придивлялися до програми. І саме досвід студентів, які вчаться чи вже закінчили магістратуру в Центральноєвропейській вищій школі у місті Скаліца (Словаччина), дозволяє розширити контингент вступників. Я переконаний, що поступово ми перейдемо на показники, коли 60-70 % студентів Інституту будуть навчатися за цією програмою. Особливо вигідна вона для тих, хто навчається за контрактом: 50% коштів вони оплачують тут, а 50 % – у закордонному виші.

• Якою є структура Інституту після реорганізації?

- У складі Інституту економіки і міжнародних відносин наразі є три факультети: факультет економіки, факультет міжнародного бізнесу, менеджменту та прикладної лінгвістики і факультет міжнародних відносин. Це не кінцевий варіант реорганізації. Такий досвід організації роботи є в деяких вишах України. Дещо з досвіду їхньої роботи ми переймаємо. Я переконаний, що це вдалий проект, оскільки можливості підрозділів успішно поєднуються у структурі одного Інституту.

• Чи не важко Вам керувати таким великим структурним підрозділом?

- Складно, тому що людський фактор завжди відчутний. Але є декани, є розуміння необхідності вирішувати нагальні проблеми. Значно активізувалася робота підрозділів, на відміну від попередніх років. Керувати нелегко, але наразі особливих зауважень немає.

• З університетами яких країн Інститут підтримує наукові зв’язки?

- Співпрацюємо з університетом Саймона Фрезера (Канада), Корвініус (Угорщина), ЕЛТЕ (Угорщина), добра співпраця з факультетом міжнародних відносин у Банській Бистриці (Словаччині), Братиславським університетом (Словаччина), Високою політехнічною школою міста Їглава (Чеська Республіка). У новому навчальному році делегація з краю Височина (Чеська Республіка) передасть нам літературу для кабінету чесько-української дружби. Також працюємо над поглибленням співпраці з польськими вишами. У листопаді плануємо провести міжнародну конференцію про українсько-польські взаємини. Очікуємо чимало науковців.

• >Викладання іноземних мов в інституті… Ви задоволені його рівнем? Особливо цікаво почути про чеську мову, запроваджену нещодавно.

- Особливістю минулого навчального року й цього також є те, що в Інституті працює лектор з Чехії пані Рената Жілакова. Нам приємно, що замість одного року роботи, вона виявила бажання залишитися на продовження навчання. Це третя мова, викладання якої ми забезпечуємо. Перевагою Інституту є те, що студенти отримують додаткову спеціальність «референт-перекладач». Це відкриває перед ними додаткові можливості на ринку праці. П’ять разів на тиждень студенти мають лекції з іноземної мови: англійської, французької, німецької, іспанської. З другого курсу ми вводимо другу мову для навчання. Для охочих можемо організувати вивчення й інших мов, наприклад, кілька років студенти організувалися, й ми забезпечили їм викладання італійської. Оскільки чимало студентів навчатимуться у словацькому виші відповідно до програми «Подвійний диплом», то, можливо, організуємо ще й вивчення словацької або введемо для магістрів вивчення третьої мови.
Нам приємно, що пріоритетом УжНУ є міжнародна співпраця, на вивченні іноземних мов постійно акцентує ректор, тому наразі планів чимало.

• Чи можна вже зробити певні підсумки про працевлаштування цьогорічних випускників?

- Сьогодні загальна економічна ситуація в державі не сприяє працевлаштуванню, на жаль, на відміну від попередніх років. Раніше мені дзвонили керівники структур і просили випускників для роботи. Зараз такі випадки поодинокі. Бувало, що в одну фірму влаштовували одразу по 5-7 студентів, представники компаній приходили в університет підбирати працівників.

Сьогодні програма «Подвійних дипломів» дає можливість нашим студентам бути конкурентоздатними. Неприємно лише те, що у випадку працевлаштування за кордоном вони можуть покинути країну.

Можливо, вас здивують такі дані, що кількість трудових мігрантів в Україну більша, ніж кількість з України. До нас їдуть з країн колишнього СРСР, а наша молодь їде на Захід. Приміром, у Словаччині наші медики успішно влаштовуються, бо їхні їдуть а Німеччину, а німецькі намагаються потрапити в Англію.

• Якими колишніми студентами наразі може гордитися Інститут економіки і міжнародних відносин?

- Наша цьогорічна випускниця виграла ґрант на 8 тисяч євро для навчання в університеті Корвініус (Угорщина). Зрозуміло, що досягла успіхів власними зусиллями, але після навчання вона навряд чи захоче повернутися в Україну. Наші випускники працюють дипломатами, журналістами, консультантами у Верховній Раді. Маємо «свого» консула в Ірландії.

• Чи пропонуєте своїм студентам і науковцям спеціальні програми обміну з іншими університетами?

- Щороку кілька студентів їздять за програмою «Включене навчання» до угорських вишів. Вони їдуть на півроку, отримують там стипендію, хоча на модулі приїжджають до УжНУ, бо добре розуміють, що від цього їх не звільняє ніхто.

Багато років поспіль за програмою «Відкритий світ» ми направляємо наших викладачів на стажування до США. Я куратор цієї програми в УжНУ, особисто даю рекомендації. Майже двадцять викладачів вже пройшли таке стажування, кількість охочих зростає. Навчання триває два тижні. Цього року вже подали сім заявок, я переконаний, що приблизно п’ятеро пройдуть.

• До яких наукових проектів наразі долучаються науковців Інституту економіки і міжнародних відносин?

- Серед цікавих проектів, які наразі тривають за участі наших науковців, – TEMPUS «INNOLAB». У рамках його реалізації створюємо інноваційну лабораторію як структурний підрозділ Інституту економіки і міжнародних відносин. Вона дозволить зблизити навчальний заклад з підприємствами. Йдеться про те, щоб практика була наповнена змістом, щоб зацікавити підприємства можливостями університету. Маємо охопити 100 підприємств подібною співпрацею. Будуть відкриті філії кафедр на підприємствах. Протягом тижня-двох вже плануємо створити лабораторію, а сам проект діє до 2015 року. _x_Polus1 Міжнародна співпраця вишу є показником його успішності. Цього року шляхом реорганізації факультету міжнародних відносин УжНУ, економічного факультетуУжНУ та приєднання факультету міжнародних відносин та факультету міжнародного бізнесу ЗакДУ постав новий структурний підрозділ – Інститут економіки і міжнародних відносин. Його очолив Микола Палінчак, кандидат історичних наук, доцент. _x_Polus2 _x_Polus3 _x_Polus4 _x_Polus5 _x_Polus6 _x_Polus7 _x_Polus8 _x_Polus9