Середа, 18.12.24, 13:15 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » МЦ-інтерв’ю

Життя після… університету
Лариса Косюк, випускниця ІТФу
Своїми поглядом на сучасну освіту та спогадами про пережиті роки в університеті поділилася випускниця інженерно-технічного факультету Лариса Косюк, нині інженер з якості ТОВ «Металворкс».
  • Ларисо, розкажіть трохи про себе: звідки родом, де навчалися?
Народилася я в мальовничому селі Лопухово Тячівського району. Сім’я у мене велика – я, 4 брати і 2 сестри, тож в дитинстві сумувати не доводилося, бо завжди була компанія. Навчалася я в Лопухівській ЗОШ. Шкільні роки були яскравими, насиченими – друзі дитинства, хороші вчителі, найкращий у світі директор школи Світлана Миколаївна Цубера, яка, крім того, була моєю першою вчителькою. Але все колись закінчується...
  • Ви стали випускницею, абітурієнткою. Чому вирішили вступити на ІТФ?
Оскільки нашому випуску «випала честь» першими вступати до вишів за результатами ЗНО, то про майбутній фах довелося серйозно подумати ще в 11 класі. Про існування інженерно-технічного факультету в УжНУ я дізналася з «Довідника абітурієнта», як і про те, що для вступу потрібна була фізика. А зважаючи на те, що в 11 класі я була впевнена, що піду вчитися на математичний, предмети на ЗНО напросилися самі – математика, фізика та українська мова. Документи я подала на 3 факультети – математичний, інженерно-технічний та фізичний. Дуже важко було вибирати, куди ж все таки піти… В останню ніч (перед тим, як треба було обрати, на якому з факультетів залишити оригінали сертифікатів) я все ж вирішила піти саме на ІТФ, оскільки для мене тоді він був найзагадковішим – я не знала напевно, чого там навчатимуть, тому і пішла перевірити.
  • Оскільки обраний вами факультет – технічний, він традиційно вважається «хлоп’ячим». Як Ви почувались у цілковито чоловічому колективі? Певно, доводилось боротися з великою кількістю кавалерів?
Хлопців дійсно у нас багато. Пам’ятаю, як страшно було в перший день на парах – сиділа одна і повна аудиторія хлопців, не звикла я тоді до такої компанії. Але з часом стало простіше – ми познайомилися, подружилися… До кінця 5-го курсу мої однокурсники стали мені як рідні. Веселі, добрі, завжди готові допомогти та підтримати. За час навчання з ними я зрозуміла, що у чоловічому колективі почуваю себе комфортніше, ніж у жіночому. З ними простіше знайти спільну мову. Вони ті, з ким не треба мірятися висотою підборів чи вартістю парфумів.
  • Яку б за 10-бальною шкалою ви дали оцінку тим знанням, які здобули за період навчання? Чому?
Думаю, що 7. Десь щось списала, щось не довчила… А взагалі виклад матеріалу на факультеті змістовний, тож якщо поставитися до навчання серйозно, то і знання будуть відповідні.
  • Що б Ви змінили у системі освіти і яким чином?
Система освіти далеко не досконала, і це не секрет. А якщо говорити про якісь зміни щодо ІТФ, то я б зробила 2 речі: по-перше, більше практичних занять – теорії вивчається багато, а практики недостатньо. Звичайно, це значною мірою пов’язано із ресурсами, але тим не менше; по-друге, я б додала більш серйозне вивчення іноземної мови. Більшість студентів навіть не уявляє, які переваги дає знання іноземної мови при прийомі на роботу, адже найперспективнішими зараз є підприємства з іноземними замовниками, іноземними інвестиціями. Моя порада всім – вчіть іноземні мови.
  • Скажіть, будь ласка, які перспективи у вас зараз? Чим займаєтеся і що плануєте робити?
Наразі я працюю інженером з якості на одному з перспективних підприємств – це ТОВ «Металворкс», яке знаходиться у с. Минай. До речі, майже всі працівники нашого підприємства – випускники ІТФ. Основним моїм завданням є забезпечити стабільний випуск відповідної якісної продукції. Щось кардинально змінювати не планую, оскільки підприємство розвивається, і є до чого прагнути.
  • Якби була можливість, то ви би повернулися на ІТФ чи обрали б іншу спеціальність?
Я впевнена, що обрала б ІТФ – мені сподобалося.
  • Гадаю, ви стежите за життям факультету, рідної кафедри. Спробуйте зробити невелике порівняння стану науки за часів вашого студентства і зараз. Що змінилося?
Я не так давно закінчила університет, тому порівнювати поки що важко. Я б з радістю повернула повні семестри навчання і повноцінні пари, а не скорочений варіант.
  • І наостанок порадьте: чому Ви рекомендуєте абітурієнтам вступати на ІТФ?
Тому що інженер – це дуже потрібна професія. Варто зазначити, що викладачі факультету активно допомагають студентам з пошуком роботи. Тому є реальна можливість знайти роботу за спеціальністю, а навіть якщо людина працюватиме в іншій сфері, то знання інженерії не буде зайвим у повсякденному житті. Адже інженер – це винахідник, творець.
  • Дякую за розмову! Нехай Вам щастить!
Навзаєм!

Сергій Темрьо



МЦ-інтерв’ю | 23.07.13 | Додав VIP | 1286 | 0.0/0
Теги: ІТФ

Схожі публікації:


Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
omForm">
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій

«  Липень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Рубрики розділу

Афіша [4] Незабаром [16]
Актуально [141] Акції [132]
Позиція [18] МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33] Студгромада [188]
Абітурієнт [84] Зблизька [88]
Наболіле [21] Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154] Компетентно [38]
Несподівано... [14] У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160] Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273] Презентації [167]
Екскурсії [113] Дозвілля [210]
Ініціатива [47] Перспективи [38]
Підсумки [40] Спорт [238]
Традиції [206] Зустрічі [210]
Вітаємо! [235] Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230] Студентська практика [66]
Студмістечко [8] Конкурси [117]
На замітку [6] З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9] Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49] Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2] Річниця [14]
Слава Україні! [9] Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91] The main news of university [12]
Подяка [8] Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13] Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3] Підсумки року [5]
Визнання [3] Експрес-інтерв’ю [4]

Інші матеріали рубрики

Надія і Віктор Голдовські: Диплом фізфаку УжНУ став визначальним для професійної реалізації в Ізра...

Тарас Ващук: У пошукотворенні себе й України в пісках...

Василь Олійник: «Військової справи наші студенти вчаться від тих, хто бачив війну на власні очі»

Міс УжНУ-2017 Ксенія Бонка: «Треба вірити в себе і свої сили»

Життєва мудрість Івана Сенька: дивитися на світ з гумором і, досягаючи мету, пізнавати щастя

Викладач УжНУ Василь Беликанич розвиває власний книжковий ютуб-канал

Викладач кафедри військової підготовки Микола Гоман — про студентів і життя після війни

На факультеті інформаційних технологій працює викладач з h-індексом 11

Ольга Павляк: «Люблю спорт, у якому перемоги здобуваєш інтелектом»

Іван Король: «Щоб почуватися щасливою, людина має жити по совісті, допомагати іншим»

Богдан Булеца: «Нині маю важливу місію – передати свої знання»

Степан Поп: На найвищих щаблях в університеті має бути духовність – інакше розвитку й об'єктивност...

В’ячеслав Бігун: «Кіно треба робити не заради грошей»

Антон Іванина: баскетбол – те, що надихає, захоплює та хвилює

Петро Трачук: «Запорука успішної держави – у гармонійних, міцних сім’ях»

Четвертокурсниця УжНУ – про навчання в Польщі

Володимир Лазур: «Робиш – мовчи, зробиш – побачать»

Спраглий до подорожей і відданий праці декан, якого робота завжди знаходить сама

У студентській науковій лабораторії на фізфаку потроху вже створюють і роботів

Саня DEER: «Іди – і дійдеш, хочеш – роби»