25 лютого на Закарпаття приїхали фахівці Реанімаційного пакету реформ. Після презентації в Закарпатській ОДА гості завітали до ректорату УжНУ, де зустрілися з викладачами і студентами кафедри політології і державного управління.

Експерти РПР Ярослав Юрчишин та Андрій Зінченко презентували діяльність Реанімаційного пакету реформ, а також розповіли про реформування енергетичного сектору.

Проректор УжНУ Мирослава Лендьел зазначила, що під впливом РПР і їхніх напрацювань були прийняті важливі закони. «Я думаю, що нам треба впроваджувати реформи, незважаючи на військовий стан, кризу, бо реформи – це привід, аби подолати кризу. Методи вичікування вже не працюють. Саме тому для мене важливе питання просування реформ у Вищому законодавчому органі», – вважає пані Мирослава.

РПР функціонує 11 місяців, маючи 25 робочих груп, які охоплюють 8 основних напрямків. Фінансуються частково з Європейської комісії. Механізм роботи такий: будь-які експерти, які мають рекомендації щодо реформування, можуть долучитися до процесу. З квітня минулого року було прийнято 26 законопроектів, у розробці яких брали участь експерти РПР.

Серед успішних проектів – створення нової мережі антикорупційних органів, прийняття Закону «Про вищу освіту», реформування Генпрокуратури, реформа децентралізації. Чимало ініціатив на етапі втілення. Однак швидких ефективних кроків за рік очікувати не варто, бо практика РПР свідчить: якщо немає громадського, міжнародного тиску, то законопроект прийнятий не буде.

Інтерес громадськості до реформування дуже важливий. Консолідована позиція громадськості, медіа, – основний рушій реформ, переконують експерти.

Сьогодні понад 300 експертів входить до РПР. Однак такої кількості теж замало. «Щоб провести реформи, нам потрібні постійні ідеї і нові люди. Реформи – процес тривалий, тому залучення студентів до зацікавлення реформами – гарантія того, що щось відбудеться», – пояснив Ярослав Юрчишин.

Андрій Зінченко презентував викладачам і студентам УжНУ реформування енергетичного сектору. «Енергоресурси не можуть бути дешевими, – зауважує експерт. – Коли чиновники кажуть, що немає грошей на енергозбереження, то це брехня».

Основний споживач енергії в Україні – промисловість, транспорт, ЖКГ. Непрозорість, популізм, монополізм, корупція – головні загрози енергетичної реформи. Після цього найбільшим ворогом реформ є громадяни.

Серед кроків енергоефективності та енергозбереження, які пропонує експерт РПР: створення єдиного органу в галузі енергоефективності та енергозбереження; запровадження енергоменеджерів в усіх органах місцевої влади; заборона продажу енергоресурсів без засобів обліку; створення ОСББ, яких сьогодні дуже мало; зрозуміле та прозоре формування тарифів; стимулювання скорочення споживання енергії; популяризація енергозбереження. В основі 15 кроків реформ енергетичного сектору – створення адміністративної спроможності.

Завдяки масовій термомодернізації можемо створити мільйони робочих місць. У нас мільйони квадратних метрів неутепленого житла, вважає Андрій Зінченко. Я чекаю підвищення цін на газ, бо, можливо, лише тоді люди почнуть об’єднуватися і думати про утеплення цілого будинку.

Спочатку потрібно скоротити споживання, а вже потім упроваджувати потужності. «Створюйте нову енергетику. Змінюйте схеми на бізнес-моделі. Не вірте тим, хто каже, що все буде так, як завжди», – порадив студентам УжНУ Андрій Зінченко наприкінці презентації.

Реформи мають відбутися комплексно й ефективно. Зі свого боку експерти РПР обіцяють максимальне сприяння і закликають долучатися до процесу реформування.

Наталія Каралкіна