15 жовтня у рамках святкування 70-ої річниці Ужгородського університету відбулася зустріч політологів з делегацією Університету ім. Миколаса Ромеріса. Зібрання було обопільно важливим: представники обох вишів мали нагоду обмінятися досвідом та домовитися про майбутню співпрацю.

У складі литовської делегації  захід відвідали директор Інституту публічного управління Вайнюс Смальскіс, професори Альвідас Балежентіс та Александрас Патапас.

Йшлося про майбутню співпрацю:  підписана двостороння угода уможливила обмін студентами та науковими працівниками. Говорили й про перспективи участі в міжнародних програмах  та створення спільних наукових проектів, обговорювали специфіку  тамтешнього державного управління.

«Державна служба в Литві зорієнтована насамперед на результат, що дуже важливо. Кожен службовець зацікавлений підвищувати рівень своєї кваліфікації та компетенції, аби бути конкурентоспроможним. Щороку працівник державної служби підписує угоду з державою, у якій прописані конкретні завдання. І за результатами роботи держава може продовжити чи розірвати  цю угоду. Тобто кожен службовець мотивований сумлінно виконувати свої обов’язки», – зауважив пан Смальскіс. 

Торкнулися теми реформ в управлінській сфері, які, до слова, зараз активно впроваджуються в Литві. На питання, чи дають реформи очікувані результати, Александрас Патапас зауважив, що «кожна реформа – це своєрідний експеримент, тож важко прогнозувати, як він завершиться, та сама ідея реформування показує, що є великий прогрес, адже ми не стоїмо на місці, а намагаємось упроваджувати  щось нове».

Якщо раніше працівника державної служби називали державним управлінцем, то зараз – державним службовцем. Таким чином, змінюється не тільки назва посади, але й зміст, тобто підхід до справи: головне завдання працівника цієї сфери не керувати, а, навпаки, – служити народу.

Щодо ролі ЄС у реформуванні системи державної служби Вайнюс Смальскіс зауважив: «Відверто кажучи, всі нововведення ми переймаємо не від Євросоюзу, а від англосаксонських держав – Нової Зеландії, яка в цій сфері є найбільш інноваційною, Австралії, Великої Британії та США». 

Оскільки делегація відвідала Ужгород напередодні виборів, то представників кафедри політології та державного управління цікавило враження литовської сторони від перебігу передвиборчої кампанії.

Гості відповіли, що це залежить від специфіки держави: зокрема,  в Литві нема такої великої кількості білбордів з рекламою політичних сил, адже  вони не відіграють основну роль у ході передвиборчої агітації, важливіше – програми партій. Важливим є й те, що навіть коли влада в Литві змінюється, стратегічні пріоритети залишаються незмінними, тобто в основних напрямах одна партія продовжує діяльність іншої, що дозволяє завершувати важливі проекти.

Питали й про можливості працевлаштування після закінчення університету. «Звичайно, працевлаштування випускників є важливим, адже це безпосередньо впливає на рейтинг університету. Та йдеться зовсім не про протегування: випускники усіх вишів мають рівні шанси посісти ту чи іншу посаду.  Це відбувається централізовано, а претенденти мають пройти кілька етапів, аби отримати роботу. Все ґрунтується на засадах справедливої конкуренції і влаштовано так, аби уникнути корупції», – розповіли литовські гості.

Обговорили й сучасний стан, проблеми реформування  та  можливості впровадження такої системи в Україні. Зійшлися на тому, що реформи в нашій країні хоч і заплановані, та впровадження їх гальмується. Щодо цього пан Балежентіс  зауважив: «Будь-які реформи  –  це ніби хірургічна операція, яку не можна робити безкінечно. Отже, вони мають здійснюватися або якнайшвидше, або не здійснюватись взагалі».

Ставили питання і студенти, яких найбільш цікавили можливості стажування у Литві для того, аби згодом використовувати набуті вміння на практиці, щоб реформувати управлінську систему в Україні.

Розповіли представники литовського університету і про механізми співпраці з ЄС та США: «Євросоюз надає нам багато бонусів у сфері мобільності студентів та викладачів.  Нині ситуація  така, що місць для проходження стажування чи навчання в іншому виші навіть більше, ніж охочих». Йшлося й про можливості дистанційного навчання, широко впровадженого в університетах Литви. Так, студентам доступні бази даних, зокрема Оксфордського університету, тож для того, аби набути нових знань, не потрібно нікуди їхати, що дуже зручно.

Порівнювали також системи захисту дисертацій в Україні та Литві, обговорювали особливості кожної.  Домовились й про  майбутню співпрацю у науковій сфері, а Александрас Патапас   –  головний редактор наукового журналу (який внесено  до бази даних  Sсopus, що свідчить про його авторитетність та високу якість публікацій) – дав кілька порад українським колегам щодо створення наукових  проектів. Обидві сторони подякували одна одній за плідну та інформативну зустріч.

Ірина Фрідманська

для Медіацентру УжНУ