Днями на базі Ужгородського національного університету відбулося друге засідання Закарпатського дискусійного клубу розвитку і реформ «Інтелектуальна платформа». Темою заходу стало обговорення реформування адміністративно-територіального устрою України (на прикладі Закарпаття), системних реформ і псевдореформ в нашій державі, враховуючи регіональний вимір та специфіку краю.

Розпочала засідання проректор вишу Мирослава Лендьел, котра привітала всіх присутніх із продовженням співпраці: «Нагадаю, наше перше засідання відбулося 12 січня у стінах облдержадміністрації, але потім вирішили, що збиратимемося тут, в УжНУ, кожні два тижні в цей же час».

Експерт офісу реформ в Закарпатській області Олег Лукша відзначив актуальність теми та її міждисциплінарність: «Сьогодні започаткуємо системний аналіз цієї проблеми. Саме в нашому виші сконцентровані ті сили, які здатні якомога точніше проаналізувати адміністративно-територіальний устрій області та провести паралелі минувшини із сьогоденням».

Про науково-експертні висновки потреби адміністративно-територіальної реформи розповів заступник начальника управління містобудування і архітектури ОДА Олег Боршовський: «Радянська спадщина територіальної організації влади і адміністративно-територіального устрою (АТУ) створює серйозні перешкоди економічному та соціальному розвитку міст, селищ, сіл, районів та областей. Маємо і двовладдя на рівні районів та областей – ради та РДА і ОДА. У 1997 році Україна ратифікувала Європейську хартію місцевого самоврядування, але не виконує її. Існує і обмеження в коштах, повноваженнях та ресурсах, і це, звичайно, неефективне та недієздатне місцеве самоврядування. Саме тому до сутності і змісту реформи варто віднести найвищі вимоги, адже реформа може поліпшити життя громадян».

Повідомив доповідач і про ідеї, які закладені в децентралізацію та реформу місцевого самоврядування й адмінтерустрою України: «Є ідея формування мереж спроможних об’єднаних територіальних громад (ОТГ) на основі закону і методики. І процес уже триває, оскільки 159 ОТГ діє в Україні, з них – Тячівська і Вільховецька ОТГ. Важливою є й розробка перспективних планів формування територій спроможних громад в областях та їх схвалення сесіями облрад (до слова, Закарпаття – єдине в Україні не має схвалене облрадою Перспективного плану)».

Наголошувалося і на тому, що урядова методика не в повній мірі або й подекуди зовсім не враховує специфічні особливості області:

• гористість і високогір’я (55 % територій зі статусом гірських);
• заводненість (більше 9,5 тисяч малих річок і гірських потічків);
• лісистість (більше 51 % території);
• території природно-заповідного фонду (14%);
• руслово-долинне розташування поселень;
• конкурентно близьке розташування великих сіл, селищ і малих міст тощо.

Про ефективний адміністративно-територіальних устрій розповів відомий закарпатський дипломат Ален Панов. До параметрів ефективного АТУ він відносить уніфікацію, достатність, субсидіарність та державний компонент. Пояснив доповідач і про триступеневу систему АТУ: область — район — громада.

         Один із учасників засідання дискусійного клубу Микола Сюсько поділився своїми враженнями: «Насамперед хотів би відзначити, що початок хорошої традиції засідань Закарпатського дискусійного клубу розвитку і реформ «Інтелектуальна платформа» є надзвичайно актуальною подією в наш час. Оскільки саме нині суспільство потребує кардинальних реформ і змін, а дискусійний клуб стане важливим майданчиком обговорення ідей реформування та напрацювання власних бачень щодо проблемних питань нашого регіону та країни загалом.

Тема другого засідання Клубу була надзвичайно актуальною, адже розмови про децентралізацію, адміністративно-територіальну реформу останнім часом проходять надзвичайно жваво і було важливо напрацювати думку фахового середовища щодо цього питання.

Нам удалося детальніше обговорити проблемні питання проведення децентралізації на Закарпатті, краще вивчити специфіку регіону і напрацювати свої рекомендації щодо створення громад на Закарпатті, враховуючи релігійні, природні, історичні, мовні та інші особливості нашого краю. Також було цікаво почути альтернативну думку щодо проведення адміністративно-територіальної реформи на Закарпатті Алена Панова, який побудував свою доповідь, використовуючи міжнародний досвід.

Сподіваюся, що політичне керівництво перестане спекулювати темою децентралізації, а почне дослухатися до експертів і пришвидшить проведення однієї з найважливіших реформ за всю історію незалежності України, адже саме ця реформа зможе підвищити якість і рівень життя громад і громадян через забезпечення територіальної і конституційно-правової основи ефективного і спроможного місцевого самоврядування на рівнях громади, району (повіту), області (регіону) відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування».

Галина Риган

для Медіацентру УжНУ