Підходить до завершення вступна кампанія. Абітурієнти вийшли на фінішну пряму – залишилося тільки подати оригінали документів на бажану спеціальність. І хоч для вступників починається час відпочинку після напруженого літа, у відбіркових комісіях факультетів роботи вистачає. Через руки їх працівників проходять тисячі документів і мало хто замислюється, хто ці люди, чим вони ще займаються.

А працюють тут дуже навіть цікаві особистості! До прикладу, Марина Тафій — молода матуся, аспірантка-біолог, член відбіркової комісії на рідному факультеті. Дівчина має особливий спосіб вираження емоцій — виливає їх на полотні, малюючи картини для себе та друзів. Проте це не єдине, чим захоплюється молода мама. Про це ми й поспілкувалися.

• З чого почалося для Вас малювання?

— Дуже любила малювати з дитинства. Не думаю, що маю до цього якийсь особливий хист. Просто люблю. Для мене це спосіб розрядитися. Кожен по-своєму знімає напругу. Я — так. Подобається усамітнитись за мольбертом, придумувати якийсь сюжет, щось малювати. Спеціально я ніде не вчилася. Малюю так, як відчуваю.

А почалося все під час вагітності. Років 5 тому серйозно озброїлася приладдям, полотнами, фарбою. Чоловік підтримав цю ініціативу, бо розумів, що жінці під час вагітності потрібно на щось спрямовувати енергію, чимось займатися. Дуже гарно малює мій тато. І хоч працює будівельником, душа в нього лежить до малювання.

А ще мені подобається розробляти дизайн інтер’єру. Це, мабуть, татові гени. Постійно придумую, як би змінити щось удома, а чоловік це намагається втілювати в життя. Умію навіть матеріали для ремонту підбирати.

• Скільки часу йде на виконання однієї роботи?

— Помітила, що коли намалюю щось швидко (за декілька днів), то ця картина мені подобається більше, ніж та, яку я через деякий час виправляю чи переробляю. Очевидно, перший погляд найбільш удалий.

• Сюжети Ви придумуєте самостійно. А що найбільше подобається малювати?

— Оскільки я біолог, найбільше люблю малювати квіти. Ідеї подає саме життя. Наприклад, на весілля до куми, що було навесні під час цвітіння сакури, довго шукати ідею не довелося. Взагалі я імпульсивна людина, тому ідеї приходять миттєво.

• Можете все покинути і побігти втілювати ідею в життя?

— Буквально все — ні. Але бувало, що гуляли на вулиці й поверталися додому раніше, ніж планувалося. Бувало й серед ночі натхнення приходило. Коли не спиться, йду переключати свідомість.

• Як часто приходить муза?

— Все залежить від настрою. Часто надихають син з чоловіком. Створила кілька десятків картин. Ніколи не виливаю на полотно поганий настрій. Коли мені погано, все валиться з рук. Тоді хочеться сховатися від усього світу. Не виходить нічого робити, та й не хочеться.

Зараз кожному вкрай необхідна розрядка. Цього року через трагічні події в країні в мене не було дяки ні до чого. Не могла ні їсти, ні пити, ні думати про щось інше… Дуже болісно переживаю ці події. Про малювання колеги нагадали.

• До речі, як ставляться друзі та колеги до Вашого захоплення?

— Вони, звичайно, підтримують мене. Часто просять зробити щось для них. Дивуються, як мені вистачає терпіння. Думаю, якби це була  робота, до якої мене би змушували, можливо, я б і не встигала, і не мала би бажання цим займатися.

• Не шкодуєте розлучатися з роботами, адже вкладаєте в них душу?

— Не шкодую ніколи. Мабуть, саме тому, що вкладаю в них душу. Завжди позитивно налаштована, коли роблю для когось подарунок на конкретну тему, малюю з думкою про цю людину. Тим більше, що малюю для близьких і свої роботи можу потім побачити у них вдома. Намагаюсь зображати все в яскравих барвах.

• Чи думали коли-небудь змінити професію?

— Зараз в нашому університеті з’явилася новинка — перехресний вступ. Навіть думала кудись подати документи, але, напевно, довго думала. Можливо, життя само внесе свої корективи. Бо зазвичай у мене так і стається: доля спрямовує у потрібне русло.

Зараз мені дуже подобається займатися генетикою і фізіологією. Для розрядки добре помалювати. Цікаво з дитиною розкласти ватмани по всій квартирі й пофантазувати, іноді й подурачитися, вимастивши руки. Коли син був меншим, одного разу обмалював мені червоною фарбою всю кухню.

• Творчі люди рідко зупиняються на чомусь одному. Маєте й інші хобі?

— Люблю робити прикраси для дому — елементи декору. Зробила різні фоторамки, задекорувавши їх під старовину. Часто надихаюся ідеями з інтернету, додаючи щось своє. Ще роблю натуральне мило. Вирішила, що треба зменшити вплив алергенів та хімічних засобів на здоров’я моєї дитини. Тому зробила натуральне мило і шампунь. Воно виходить дорого, але здоров’я дорожче. А в юності ще й писати любила.

P. S. Марина дуже приємна й надзвичайно скромна молода жінка. З нею легко та цікаво спілкуватися. Захотілося, звичайно, глянути й на роботи. Моєму здивуванню (і повазі) не було меж, коли, трохи розгубившись, моя співрозмовниця повідомила, що віддала всі свої картини на благодійність, аби допомогти нашим захисникам в АТО. Через це мало які з робіт може продемонструвати, бо просто не фотографує їх.

До речі, після нашої розмови в дівчини з’явилась ідея створити щось на патріотичну тематику. І хоч під час війни музи мовчать, Маринина, здається, заговорила, аби допомогти.

Ксенія Шокіна

для Медіацентру УжНУ