Понеділок, 23.09.19, 10:01 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » Наболіле

Бути чи не бути міні-ГЕС у Карпатах?
"Федір Куртяк, доцент кафедри зоології біологічного факультету УжНУ
Ініціативу збудувати понад 300 малих гідроелектростанцій у Карпатах населення та екологи зустріли активними протестами та заявами в пресі, де наголошувалось на згубній дії таких споруд на екосистему. Серед прогнозованих наслідків будівництва – суттєве зменшення чисельності всіх видів риб, у тому числі й раритетних, втрата туристичного потенціалу, зниження рівня ґрунтових вод та зростання повеневої небезпеки.

У зв’язку з цим, варто глибше вникнути у проблеми будівництва міні-ГЕС у Карпатському регіоні, проаналізувати плюси та мінуси цієї концепції. Щоб розібратися в питанні, ми звернулись до науковця, а саме - до Федора Куртяка, доцента кафедри зоології біологічного факультету УжНУ.

- Виробництво електроенергії на малих гідроелектростанціях, попри дещо вищу, як порівняти з великими ГЕС, собівартість електроенергії, дозволяє економити значні обсяги паливно-енергетичних ресурсів. Так, наприклад, Явірська ГЕС із досить невеликою встановленою потужністю – близько 450 кВт - за рік дає змогу економити 800 тонн вугілля, яке спалила б теплова електростанція такої ж потужності. Крім того, міні-ГЕС не тільки виробляють електроенергію, а й захищають прилеглі населені пункти від повеней, сприяють їх нормальному водопостачанню, розвитку рибного господарства. До переваг малої гідроенергетики, за свідченнями ряду авторів, слід віднести також виробництво електроенергії майже без викидів вуглекислого газу, виробництво при потребі (пікова енергія), зберігання та відновлення надлишкової енергії на мережі, безпечність об’єднаної енергосистеми з метою  контролю над ріками. Тому й стає зрозумілим поширення міні-ГЕС у європейських країнах. Зрозуміло, що потужна гідромережа Карпат є привабливою для інвесторів з погляду будівництва міні-ГЕС, тому варто проаналізувати вплив цих електростанцій на екосистеми.

Однак будь-яке втручання у природне середовище неодмінно веде до змін у ньому. Ми досліджували кількісну динаміку рибного населення і земноводних у зв’язку з будівництвом однієї такої ГЕС на Закарпатті. Через побудову греблі, яка, зазначу, справді невелика, сформувалося водосховище, що стало улюбленим місцем розмноження окремих видів амфібій. Зрозуміло, що це позитивно вплинуло на їх чисельність. Однак уже за кілька місяців у межах міні-водосховища було зафіксовано адвентивний вид риб – чебачок амурський, який раніше не траплявся на нашій території. Вплив цього виду на іхтіоценоз спрогнозувати важко. Крім того, збільшується кількість органіки в річці: завдяки перегниванню маси опалого листя з’являється нехарактерний для гірських рік планктон. Це, без сумніву, впливає на якість води та її насичення киснем у річці нижче за течією. Враховуючи те, що гірські водотоки заселені переважно реофільними видами риб, частина з яких (лосось дунайський, харіус, форель струмкова, бабець пістрявоплавцевий та інші) внесена ще й у природоохоронні списки різного рівня, що особливо чутливі до якості води, спрогнозувати зміни у іхтіоценозах ми не беремося.

Утішним є факт будівництва рибоходів на новоспоруджених ГЕС, однак їх наповнення водою бажало б бути кращим. Поряд із цим, риба й ікра земноводних та риб майже безперешкодно проходять по трубі до турбін. Рибозахисних споруд так і не створено, хоч потребу в таких ми неодноразово обговорювали з представниками забудовників під час наших візитів.

Без сумніву, саме за екологічною енергетикою майбутнє; зрозумілим є і привабливість у цьому сенсі Карпатського регіону. Однак інженери при проектуванні тих чи інших споруд мають ураховувати особливості краю й базуватися на ґрунтовних наукових працях. Наразі все навпаки: дослідження починаються після введення споруди в експлуатацію. Наприклад, будівництво міні-ГЕС на маленьких річках (завдовжки 5-8 км) є недоцільним: якщо гідротехнічна споруда займає близько 10% загальної протяжності річки – це вкрай негативно відбивається на екосистемі, оскільки більша частина річкової долини виявляється каналізованою. У цьому ж контексті не варто будувати кілька міні-ГЕС на одній річці. Важливо, щоб недоторканими залишалися також природоохоронні об’єкти незалежно від їх зони. Вважаю категорично неприпустимим будівництво ГЕС у буферній зоні заповідників чи заказників!

Не слід забувати, що економічну вигоду краю приносить не лише енергетичний, а й туристично-рекреаційний потенціал. Гадаю, що доцільність розвитку цих складових економіки області має бути добре зважена, а рішення - схвалене на користь однієї з них.

Дiана Булак,
студентка відділення журналістики



Наболіле | 07.08.13 | Додав VIP | 1350 | 5.0/3
Теги: біофак, Федір Куртяк, міні-ГЕС

Схожі публікації:


Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій


Рубрики розділу

Афіша [4]Незабаром [16]
Актуально [141]Акції [132]
Позиція [18]МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33]Студгромада [188]
Абітурієнт [84]Зблизька [88]
Наболіле [21]Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154]Компетентно [38]
Несподівано... [14]У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160]Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273]Презентації [167]
Екскурсії [113]Дозвілля [210]
Ініціатива [47]Перспективи [38]
Підсумки [40]Спорт [238]
Традиції [206]Зустрічі [210]
Вітаємо! [235]Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230]Студентська практика [66]
Студмістечко [8]Конкурси [117]
На замітку [6]З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9]Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49]Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2]Річниця [14]
Слава Україні! [9]Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91]The main news of university [12]
Подяка [8]Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13]Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3]Підсумки року [5]
Визнання [3]Експрес-інтерв’ю [4]

Інші матеріали рубрики