Вівторок, 17.09.19, 01:16 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » Теорія і практика

На юридичному факультеті дискутували про господарські суди
Під час круглого столу

Реформування судочинства в Україні може спричинити ліквідацію господарських судів. Чи на часі сьогодні такі радикальні зміни, яке місце господарської юрисдикції в структурі судової системи України і як досягти якісних результатів судової реформи – дискутували учасники круглого столу «Господарські суди в світлі судової реформи», який влаштували наприкінці жовтня в залі судових засідань юридичного факультету УжНУ.

Організатором заходу виступив юридичний факультет спільно з господарським судом Закарпатської області. Модератором засідання круглого столу була голова господарського суду області, заслужений юрист України Надія Ващиліна.

Василь Фазикош

За останні 5-6 років суспільство постійно нарікає на суди. Судова реформа 2010 року себе не виправдала. Тож після Революції гідності нарікання на суди тільки зросли. Напередодні виборів до Верховної Ради України знову розпочалися дискусії щодо необхідності реформування судової системи.

Шістнадцятого жовтня цього року Президент України підписав Указ про створення Ради з питань судової реформи, визначивши за пріоритетне завдання – реформування в цій сфері. «Для українців сьогодні найважливіше – створити ту систему, яка не буде підконтрольна політиці. З цією метою тут і зібралися представники науки, юристи-практики, представники судової влади», – оголосив на початку заходу декан юридичного факультету УжНУ, заслужений юрист України, завідувач кафедри цивільного права, кандидат юридичних наук, професор Василь Фазикош.

Судова реформа повинна забезпечити незалежність суддів, їхню можливість ухвалювати законні рішення

Сьогодні в Україні судова система побудована за принципами територіальності та спеціалізації. Таким чином, діє система загальних судів, адміністративних та господарських на чолі з вищими судами, але окремі фахівці схиляються до думки про доцільність побудови судової системи тільки за територіальним принципом, відмовившись від господарської спеціалізації.

Серед аргументів на користь такого рішення – незначна кількість справ, які розглядають у цих судах. До прикладу, в господарському суді області теж зменшилася кількість справ – від понад 6 тисяч у 2007 році до майже трьох тисяч торік. Найчастіше розглядають майнові спори. Такі цифри озвучив суддя господарського суду Закарпатської області, кандидат юридичних наук, доцент Олег Васьковський під час презентації «Ліквідувати не можна зберегти», яка безпосередньо стосувалася теми круглого столу. При цьому він назвав і фактори, які вплинули на такий показник: частина справ відійшла до новостворених (2008 р.) адміністративних судів; бар’єром є встановлена 2010 року висока ставка судового збору (2% від суми позову) за подання позову; останні роки спостерігається спад економічної активності суб’єктів господарювання, у тому числі іноземних. Проте кількість господарських спорів залишається значною, їхню складність, а нерідко й суспільну значущість, не можна порівнювати зі звичайними цивільно-правовими конфліктами.

Надія Ващиліна

«Судова реформа повинна забезпечити незалежність суддів від представників інших гілок влади, що дасть можливість ухвалювати законні рішення. Неприпустимими є зміни заради змін без відповіді на питання, який позитивний ефект буде досягнуто від конкретних дій. На мою думку, судова реформа насамперед повинна усунути проблему розмежування  компетенції між судами різних юрисдикцій, якісний та оперативний розгляд справ, а також виконання судових рішень», – вважає Надія Ващиліна.

Як порівняти з іншими судами, система судів господарської юрисдикції за всіма об'єктивними показниками є кращих сегментом судової системи, переконаний Василь Лемак, член-кореспондент Академії правових наук України, завідувач кафедри теорії та історії держави і права, доктор юридичних наук, професор. Побудова судової системи за принципом спеціалізації також передбачена Конституцією України. Господарські чи комерційні суди – суди з подібною юрисдикцією – поширене явище в Європі та Америці. Вони функціонують у розвинутих європейських країнах і в частині штатів США. Порівняльний аналіз засвідчує, що спеціалізація, зокрема господарська, – як мінімум, доцільна.

Василь Лемак

«Розмови про доцільність ліквідації господарських судів в Україні були й раніше. Побутує думка, що цивільні і господарські правовідносини однотипні – їх розмежування штучне. Знову до цієї ідеї повернулися торік. Це відбувалося якраз на тлі вже проведеної ліквідації Вищого арбітражного суду Росії.

Автори такої ідеї обґрунтовують потрібність ліквідації системи господарських судів значною економією бюджетних коштів. Однак наведені аргументи фінансової економії видаються  непереконливими, враховуючи положення частини 5 статті 126 Конституції, яка не передбачає підставу припинення повноважень судді у зв’язку з ліквідацією суду.

Ліквідація суду на підставі закону не узгоджується з нормами Конституції, які визначають гарантії незалежності судді, зокрема щодо підстав припинення його повноважень. Якщо такої підстави немає, то, очевидно, йтиметься про вплив на суддів для спонукання подання ними заяви про відставку чи переведення в інший суд – для юристів зрозуміло, що такі дії є неправомірними, – вважає науковець. – Статтею 92 Конституції України визначено право Верховної Ради винятково законом урегульовувати питання судоустрою і статусу суддів. При цьому спосіб такого регулювання в жодному разі не може суперечити принципу незалежності судової влади й перетворюватися на політичний інструмент впливу на судову владу та суддівський корпус. Крім того, поспішність, необґрунтованість і дефіцит суспільного обговорення з такого важливого питання дискредитує саму ідею судової реформи».

Ігор Фартушок

Від «подвійної» касації, тобто перегляду Верховним Судом України рішень вищих спеціалізованих судів, однозначно потрібно відходити, переконаний Ігор Фартушок, начальник Головного управління юстиції в Закарпатській області. Крім того, має змінитися судова система та механізм призначення судді на посаду. Суддею, згідно з вимогами чинного законодавства, може стати особа, якій виповнилося двадцять п’ять років, має повну вищу юридичну освіту та 3-річний стаж роботи в галузі права. Як на мене, цього замало, щоб стати суддею. Наприклад, у США стати суддями мають право особи після 35 років. Крім того, той, хто прагне бути суддею, повинен пройти дворічне стажування у суді, а кандидатуру особи попередньо тривалий час обговорюють. «Переконаний, що безстрокове призначення на посаду судді в Україні було передчасним. На мій погляд, перед таким призначенням варто проводити атестацію судді.

Щодо господарських судів, то це єдиний суд, який вчасно та кваліфіковано розглядає справи. Він, на мою думку, є прикладом, як має здійснюватися правосуддя. Отже, якщо говорити крізь призму оцінки якості, то, без сумніву, господарські суди потрібні. Слід рівнятися не на кількість, а на якість розгляду справ, яка притаманна господарським судам», – вважає очільник ГУ юстиції.

Юлія Рудова

Про те, що найліпше налагоджена робота з відправлення правосуддя саме в господарських судах, переконалася на власному досвіді Юлія Рудова, заступник голови правління корпорації «ЗАКАРПАТВИНПРОМ»: «Вважаю, що зусилля органів державної влади і тих, хто відповідає за проведення судової реформи, повинні бути направлені на приведення судової системи у відповідність до вимог правової демократичної держави і громадянського суспільства, а не зводитись до скасування її окремих елементів.

Вважаю, що господарські суди повинні залишитися в судовій системі як перевірена часом, ефективна судова ланка з відправлення  правосуддя в господарських правовідносинах».

У реформуванні має бути системність

Ярослав Греца

Керуючий партнер юридичної компанії «Греца & партнери», адвокат, кандидат юридичних наук, доцент юридичного факультету Ярослав Греца переконаний, що питання реформи актуальне, але законодавцям бракує системності у його вирішенні: «В Україні передусім має бути реалізована конституційна реформа. Без неї говорити про реалізацію судової реформи передчасно. Переконаний, що в судовій системі повинна бути спеціалізація, як, наприклад, у науці. Бо не можна бути досконалим фахівцем у всіх галузях права. Я маю великі сумніви, що суддя може бути фахівцем одночасно у кримінальному та господарському праві. Саме тому спеціалізація судів – необхідна річ.

До прикладу, у господарському суді області свого часу існувала ще й внутрішня спеціалізація: існували відповідні колегії з розгляду спорів, і це була позитивна практика. На мою думку, доцільнішою є ще більш предметна спеціалізація і всередині суду, бо це дасть змогу ефективніше організувати його роботу, а не, навпаки, відходити від цього принципу. Зокрема, в США існує розгалужена система спеціалізованих судів, в тому числі й щодо розгляду спорів між господарюючими суб’єктами. Отже, світовий досвід тільки підтверджує необхідність застосування принципу спеціалізації в побудові судової системи».

«Ніякої економії з ліквідацією господарських судів однозначно не буде, – вважає науковець. –Суди будуть громіздкими, ускладниться документообіг. Не кажу, що в судовій системі все ідеально, але глибоко сподіваюся, що наші законодавці зрозуміють, у чому має полягати суть реформи. Основа – це забезпечення принципів, закріплених у Конвенції про захист прав і основоположних свобод, які гарантують кожному право на справедливий суд та вирішення спору в розумні строки. Вказані принципи сьогодні забезпечуються винятково господарськими судами. Мені видається, що ми починаємо судову реформу не з того кінця: ліквідовуємо інституцію, до якої в суспільстві найменше претензій. До реформи потрібно підходити системно. Спочатку провести конституційну реформу, потім розробити концепцію судової, яку треба обговорити, і тільки потім ухвалювати відповідні законодавчі акти з питань судоустрою».

На важливих методах, які мають супроводжувати реформування, наголосив і Дмитро Бєлов, доктор юридичних наук, професор. Серед них – системність та послідовність реформ, поліпшення доступу до правосуддя, якість судових рішень і забезпечення прав і свобод громадян як найвищої суспільної цінності.

Під час засідання круглого столу

Ярослав Ступник, кандидат юридичних наук, доцент, уважає, що проблема реформування передусім у тому, що законотворці не наводять вагомі аргументи до законопроекту про судоустрій та намагаються його поспіхом прийняти. Крім того, зауважив, що на часі адміністративно-територіальна реформа, котра невдовзі теж має відбутися в Україні, а відтак знову може виникнути проблема з організацією судової системи, яка будується, зокрема, й за принципом територіальності. Відтак висновок: реформи мають бути системними й реалізуватися послідовно.

Крім науковців, негативні наслідки ліквідації судів і загалом передчасність постановки питання в такому контексті, підтвердили й практики, присутні на обговоренні. Тому дискусію під час круглого столу підсумували рішенням про те, що господарська юрисдикція перевірена часом і відповідає потребам господарських відносин в оперативному та кваліфікованому вирішенні спорів, а тому має бути збережена як самостійна форма правосуддя. Водночас учасники круглого столу зауважили, що реформування судочинства вкрай потрібне, однак воно потребує системного підходу, і найголовніше – політичної волі до реформ.

Наталія Каралкіна




Теорія і практика | 10.11.14 | Додав Путpашик | 1718 | 5.0/1
Теги: господарський суд, круглий стіл, Юридичний факультет, судова реформа

Схожі публікації:


Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій


Рубрики розділу

Афіша [4]Незабаром [16]
Актуально [141]Акції [132]
Позиція [18]МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33]Студгромада [188]
Абітурієнт [84]Зблизька [88]
Наболіле [21]Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154]Компетентно [38]
Несподівано... [14]У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160]Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273]Презентації [167]
Екскурсії [113]Дозвілля [210]
Ініціатива [47]Перспективи [38]
Підсумки [40]Спорт [238]
Традиції [206]Зустрічі [210]
Вітаємо! [235]Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230]Студентська практика [66]
Студмістечко [8]Конкурси [117]
На замітку [6]З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9]Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49]Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2]Річниця [14]
Слава Україні! [9]Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91]The main news of university [12]
Подяка [8]Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13]Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3]Підсумки року [5]
Визнання [3]Експрес-інтерв’ю [4]

Матеріали близьких рубрик