П`ятниця, 29.03.24, 00:30 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » МЦ-інтерв’ю

Мила дівчина із запальним хобі опановує в УжНУ біологію

Надія Микулець – студентка-третьокурсниця біологічного факультету. У свої 19 дівчина має хобі, яке, певно, більше підходить хлопцям, – є частиною фаєр-шоу. Небезпечне та по-справжньому гаряче захоплення додає їй не лише впевненості у собі, а й драйву та енергії.

 
  • Як давно зрозуміла, що вогонь – твоя стихія?

– Два роки тому на одному з фестивалів побачила виступ театру вогню. Це заворожує і викликає бажання спробувати. Довго збиралася з думками, але коли почала – не змогла зупинитися. Можливо, фаєр-шоу мене приваблює тому, що це абсолютно незвичне і нестандартне хобі.

  • Як знайшла вихід на фаєрщиків, коли зрозуміла, що хочеш серйозно займатися?

– Для мене це було нескладно: звернулася до доброго знайомого, котрий на той момент уже працював у театрі. Хоч можна просто після виступу підійти до команди і сказати, що хочеш спробувати себе. Ми завжди раді новачкам. Та й в інтернеті є багато оголошень від театрів вогню – зв’язуєшся і домовляєшся про уроки та дальшу співпрацю.

  • Ти працюєш лише в команді чи маєш індивідуальні виступи? Окрім вогню, є ще щось?

– Я працюю з командою «Dragonfly»: ми використовуємо не лише вогонь – маємо й діодні шоу, виступи у середньовічному стилі. Крім того, практикуємо виступи на ходулях. Окремо від колективу я виступаю досить рідко – чим більше людей, тим феєричніше шоу! Але якщо це індивідуальний номер, то постановка або особисто моя, або імпровізована.

 
  • Як часто тренуєтеся з командою?

— Репетиції у нас проходять у залі – майже як звичайні тренування. Збираємося 3–4 рази на тиждень: спочатку кожен вчить щось своє, потім спільно проганяємо всі програми. Тренування триває години зо три.

Початківці, зрозуміло, вчаться без вогню. З полум’ям тренуєшся вже тоді, коли почуваєшся більш-менш упевнено. Це може статися і через кілька тренувань, а може, і за кілька місяців.

Особисто мені терпіння не вистачило. Я виготовила одноразовий реквізит, одягла капюшон і вже крутила вогонь після першого тренування. Вийшло не дуже, але без травм та із задоволенням.

 
  • Вогонь, навіть при максимальній обережності, небезпечний. Чи мала травми?

– Коли працюєш з полум’ям, опіки стають звичною справою – їх не уникнути. Тому треба завжди дбати про безпеку: мазати кремом обличчя, змочувати водою волосся і зав’язувати у пучок. А от електродіоди взагалі шкоди майже не завдають: навіть якщо вдаритися, то максимум синець буде.

  • Електродіоди у найближчому магазині не купиш. Як таку техніку знайти?

–  В Україні їх справді важко відшукати. У нас є чи не єдина майстерня, котра виготовляє якісний світлодіодний реквізит. Важливо, щоб діоди були ударостійкими, добре тримали заряд. Можна купити й пробувати займатись самостійно – в інтернеті є безліч навчальних відеороликів. Але ліпше прийти в театр – там навчать набагато швидше.

 
  • Як батьки поставилися до твого небезпечного захоплення?

– Спочатку їм було дивно та й лячно, мабуть. Але вони мені довіряють: кажу, що все буде добре, я підстрахована, не ризикую, тож вони спокійні. Не було ще такого, щоб я приходила зі страшними опіками. Тому підстав хвилюватися вони не мають.

  • Що, на твою думку, найскладніше у цьому захопленні?

– Найважче – не втрачати цілеспрямованості й терплячості. Над кожним елементом треба довго працювати – це займає досить багато часу. Звичайно, коли опускаються руки, буває, що закрадається думка покинути вивчення елементів і зупинитися на досягнутому. Але для самовдосконалення потрібно постійно працювати над собою, щоб увесь час рости.

Ксенія Шокіна




МЦ-інтерв’ю | 03.08.16 | Додав Шумицька | 1348 | 5.0/2
Теги: Надія Микулець, фаєр-шоу, біофак, хобі

Схожі публікації:


Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
omForm">
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій

«  Серпень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Рубрики розділу

Афіша [4] Незабаром [16]
Актуально [141] Акції [132]
Позиція [18] МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33] Студгромада [188]
Абітурієнт [84] Зблизька [88]
Наболіле [21] Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154] Компетентно [38]
Несподівано... [14] У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160] Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273] Презентації [167]
Екскурсії [113] Дозвілля [210]
Ініціатива [47] Перспективи [38]
Підсумки [40] Спорт [238]
Традиції [206] Зустрічі [210]
Вітаємо! [235] Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230] Студентська практика [66]
Студмістечко [8] Конкурси [117]
На замітку [6] З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9] Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49] Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2] Річниця [14]
Слава Україні! [9] Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91] The main news of university [12]
Подяка [8] Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13] Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3] Підсумки року [5]
Визнання [3] Експрес-інтерв’ю [4]

Інші матеріали рубрики

Надія і Віктор Голдовські: Диплом фізфаку УжНУ став визначальним для професійної реалізації в Ізра...

Тарас Ващук: У пошукотворенні себе й України в пісках...

Василь Олійник: «Військової справи наші студенти вчаться від тих, хто бачив війну на власні очі»

Міс УжНУ-2017 Ксенія Бонка: «Треба вірити в себе і свої сили»

Життєва мудрість Івана Сенька: дивитися на світ з гумором і, досягаючи мету, пізнавати щастя

Викладач УжНУ Василь Беликанич розвиває власний книжковий ютуб-канал

Викладач кафедри військової підготовки Микола Гоман — про студентів і життя після війни

На факультеті інформаційних технологій працює викладач з h-індексом 11

Ольга Павляк: «Люблю спорт, у якому перемоги здобуваєш інтелектом»

Іван Король: «Щоб почуватися щасливою, людина має жити по совісті, допомагати іншим»

Богдан Булеца: «Нині маю важливу місію – передати свої знання»

Степан Поп: На найвищих щаблях в університеті має бути духовність – інакше розвитку й об'єктивност...

В’ячеслав Бігун: «Кіно треба робити не заради грошей»

Антон Іванина: баскетбол – те, що надихає, захоплює та хвилює

Петро Трачук: «Запорука успішної держави – у гармонійних, міцних сім’ях»

Четвертокурсниця УжНУ – про навчання в Польщі

Володимир Лазур: «Робиш – мовчи, зробиш – побачать»

Спраглий до подорожей і відданий праці декан, якого робота завжди знаходить сама

У студентській науковій лабораторії на фізфаку потроху вже створюють і роботів

Саня DEER: «Іди – і дійдеш, хочеш – роби»