КВН-ник, ведучий святкових заходів, телеведучий, радіоведучий, музикант, гордість університету і нашого краю. А ще – просто хороша і приємна людина.
-
Михайло Карпенко - капітан найулюбленішої КВН-команди ужгородців «От Фонаря», більшість знають і люблять тебе саме завдяки їй. Як виникла ідея створення команди?
– Команда «От фонаря» саме з інженерно-технічного факультету (це важливо, оскільки були ще команди з такою ж назвою, але з інших підрозділів університету) створена силами студентів-першокурсників ІТФ Міші Карпенка, Діми Осипова та Міші Лижечка, причому вже десь на 3-ій день навчання. Досі вважаю, що це був подарунок долі. Ідея про організацію свого студентського дозвілля виникає сама по собі, як тільки ти вступаєш до вишу. Чомусь після школи всі розглядають студентське життя як чистий аркуш паперу, адже це нове коло друзів та шалений простір для саморозвитку. У нас студентське життя, окрім екзаменів, лабораторних робіт та походів в бібліотеку, асоціювалось із веселими дружніми компаніями, можливістю виступити на сцені тощо.
Все це нам давала гра - КВН!
Довго не роздумовуючи, ми прийшли в Закарпатську Лігу КВН у 2008 році, підійшли до Сергія Денисенка (голова Ліги та головний редактор) і сказали, що хочемо грати. Так і почали виступати. І у перший же свій сезон вразили всіх, адже стали чемпіонами. Це було щось нереальне... Команда-новачок, яка щойно прийшла у КВН і ніколи не грала, відразу виграла лігу!
Кавеенить "От фонаря"
• Чому вирішили називатися «От фонаря»?
– Назву нам «підкинули» бувалі КВНівці. А нам вона сподобалась. Все просто, особливих історій немає.
• Знаю, що ти був дуже хорошим студентом і мріяв стати інженером-комп’ютерником. Коли зрозумів, що сцена тобі набагато ближча?
– КВНу в житті стало так багато, що я навіть не помітив, як він почав ставати джерелом доходу. Спочатку підзаробіток, а з 3-ого курсу я почав вже повноцінно працювати на весіллях як тамада.. Врешті-решт на навчання залишалось значно менше часу.
Але до кінця мого студентства намагався поєднувати все: і роботу, і навчання, і нові творчі проекти...
-
Часто буває так, що через активне позанавчальне життя у КВНівців виникають труднощі в університеті… Як було у тебе?
– На щастя, викладацький склад особливо не обмежував нас... Вони часто закривали очі на постійні роз’їзди команди усією Україною. Нерідко нас виручали і пробачали тому, що ми представляли не тільки честь факультету, а й вишу взагалі.
-
Закінчив відділення «Комп’ютерні системи і мережі», працюєш тамадою… А ким мріяв стати у дитинстві?
– До класу 10-ого мріяв бути журналістом (усміхається), а потім передумав.
-
Як ти вчився у школі? Чим займався у шкільні роки?
– Відмінно вчився в школі, бо батьки грамотно розставили пріоритети ще змалку, сказавши: «Після школи ти сам за себе». Університет – тільки за умови, якщо вступлю на державне замовлення. Тому в школі вчився старанно, отримував тільки «відмінні» оцінки.
Плюс активно брав участь в учнівському самоврядуванні. І газету свою випускав, і радіо ми самі зробили, та й взагалі тоді було створено дієвий орган самоврядування, який організовував учнівське дозвілля.
-
Із всіх професій, в яких себе спробував, що найбільше імпонує?
– Імпонує все! (усміхається). Не можу точно визначитись, саме тому досі всім цим і займаюсь.
Михайло Карпенко
- Цього року ти закінчив університет. Що можеш сказати про навчання на ІТФі?
– Я вдячний університету за: якісну освіту, нове коло потрібних знайомих, за хороших друзів, за стипендію, за те, що об’їздив усю країну і за ранкову каву тьоті Олі.
– Покращувати якість своєї роботи. Дуже хотілося би спробувати себе на всеукраїнському телебаченні.
-
Хто з ведучих на телебаченні тобі найбільше подобається?
– Іван Ургант. Для мене він зразок і еталон. Це суміш інтелекту, гумору та харизми.
-
Ми щиро бажаємо тобі досягти усього запланованого, нехай все вдається!
– Дякую!
Р. S. Нещодавно Михайло, після тривалої музичної перерви, записав нову авторську пісню «Знаю я».
Коментарі тут зайві: її варто слухати й насолоджуватися!