Наукова бібліотека УжНУ – унікальна освітянська книгозбірня, у якій поєднано найрізноманітнішу літературу, хоч переважає наукова – 800 тисяч примірників, частка навчальної – 650 тисяч. Із усвідомлення важливості такого потенціалу не лише для науковців та студентів вишу, а й краян, учених України і зарубіжжя бібліотека має перед собою головне завдання – йти в ногу з часом.

Уже майже рік книгозбірня університету працює над удосконаленнями, упевнено запроваджує інновації. А це передусім комп’ютеризація всіх бібліотечних процесів: від створення електронного каталогу до електронної видачі книги та її повернення до фонду бібліотеки.

Про плани, ідеї й перші досягнення університетських бібліотекарів – у розмові з директором Наукової бібліотеки УжНУ Марією Медведь, яка й стала ініціатором зміни курсу та стратегії розвитку книгозбірні.

ЯКЩО ХОЧЕШ ЧОГОСЬ ДОСЯГНУТИ, ТРЕБА рухатися ВПЕРЕД

• Бібліотека поставила собі за мету ввести інноваційні технології. Як виникла ця ідея?

– Ідея продиктована сьогоденням: хочеш чогось досягнути – рухайся вперед. А це передбачає прагнення до чогось нового, досі не відомого. Наша бібліотека справді унікальна. Тут зібрані фонди, які має далеко не кожен університет: близько двох мільйонів примірників книг та періодичних видань. Бібліотека має рідкісні стародруки, унікальні видання краєзнавчого характеру зібрані у відділі «Карпатики», і ще багато того, про що може й не здогадуватися наш читач. Щоб поінформувати людей про це багатство, можна писати статті, говорити на зібраннях. Хтось почує, а хтось – ні. Коли ж налагоджена робота, яка промовляє сама за себе, і саме в тому векторі, якого потребує сьогодення, то ця інформація набагато активніше поширюється.

Тому інновації в бібліотеці скажуть за себе самі: це буде відкритий доступ до каталогу бібліотеки та видань університету для будь-якого читача з будь-якої точки світу. Створено сайт бібліотеки, який надає всю інформацію про книгозбірню, її життя, відкриває вільний доступ до повнотекстових документів: наукових вісників університету, матеріалів наукових конференцій, які проводить виш.

Мережа Інтернет для бібліотеки надзвичайно важлива! Так ми інформуємо про нові надходження до її фондів (щомісячно), рекламуємо й пропагуємо праці науковців УжНУ, представляємо віртуальні виставки книг, пропонуємо книгообмін між бібліотеками та багато іншого.

• Які переваги надають оці нововведення?

– Запровадження інновацій у роботу бібліотеки є насправді рутинною працею, адже це повернення до бібліографічного опису кожної книги: введення всіх відомостей про неї, формування електронної бази бібліотечного фонду та електронного каталогу. Між ними певні відмінності. У першому, крім визнаних бібліографічних характеристик, вказується місце, де зберігається книга, її обліковий номер, кількість примірників; електронний каталог розширює всі ці дані завдяки різноманітним тематичним приєднанням. Все це для майбутнього пошуку необхідного джерела.

Завдяки комп’ютеру вже не треба перебирати картки, шукаючи потрібну книгу: вводячи ключове слово, знаходиш систематизацію, програма тобі підказує, в який відділ звернутися по книгу, чи вона вже не видана комусь, а якщо видана, то коли повернеться у фонд.

Цьому допомагає розроблена українська бібліотечна програма УФД «Бібліотека», рекомендована Міністерством освіти і науки для вишів України. Ще десять років тому її пропагувала бібліотека ім. Максимовича Київського національного університету ім. Т. Шевченка, проводячи практичні семінари.

Я брала в них участь, їздила по досвід в бібліотеки Харківського та Одеського національного університетів, бібліотеку Києво-Могилянки, до інших вузів. Дуже вражало те, що робота бібліотекаря може бути висококваліфікованою, полегшеною в часі пошуку книги, а ще більше мені подобалося, що комп’ютером володіли різновікові категорії працівників, серед яких і поважного віку. Всі працювали за комп’ютерами, надавали довідки, обслуговували.

На моє бачення нового в роботі бібліотеки вплинули також щорічні відвідування конференцій, які проводило Міністерство освіти та науки України. Я поверталася із записами чогось нового, про що дізнавалася з виступів колег, а потім пропонувала впроваджувати в нашій роботі.

БАГАТСТВО БІБЛІОТЕКИ ТРЕБА ПІДКРЕСЛЮВАТИ І ДАВАТИ ДО НЬОГО ДОСТУП. ТОДІ ВОНО ЗАГРАЄ БАГАТЬМА БАРВАМИ, А ЦЕ БУДЕ ПРАЦЮВАТИ НА ІМІДЖ БІБЛІОТЕКИ

• Поділіться, як Ви впроваджували і як навчали користуватися програмою УФД «Бібліотека»? Які були труднощі на шляху до мети?

– Коли 2004 року ознайомилася з нею, то спочатку здалося, що вона дуже складна. Але чим більше її пізнавала, тим більше розуміла сам принцип роботи. Опанувавши якийсь етап, вчила колектив. Коли прийшла працювати до цієї бібліотеки, то переконалася: таке наукове багатство треба якнайширше відкривати для користувачів, надавати до нього доступ.

Відкриття інформації про фонди підніме імідж бібліотеки, адже електронні каталоги вже має обласна бібліотека, книгозбірня Мукачівського державного університету. Ми ж, володіючи набагато більшим книжковим потенціалом, дещо відстали від них у нововведеннях (хоча бібліотечна програма була закуплена 2002 року – відтоді минуло вже 12 років). За цей час давно вже можна було повністю комп’ютеризувати всі відділи бібліотеки. Та все можна наздогнати при бажанні, а воно в нашого колективу є. Головне – грамотно підходити до комп’ютеризації бібліотечної робити, дотримуватися відповідних стандартів описів книг, щоб у майбутньому повний електронний каталог ми змогли представити на сайті.

• Як навчали колектив і чи не опиралися колеги нововведенням?

– Колектив має великі переваги – це досвід роботи з книгою. Деякі працівники мають по 30–40 років стажу. Це бібліотекарі-аси, які, пропрацювавши тривалий час у відповідних відділах, досконало знають його фонд. Є й молоді працівники, які нещодавно влилися в колектив. На жаль, мало хто має спеціальну бібліотечну освіту, хоч є спеціалістами різних галузей.

Першими за комп’ютери сіли молоді кадри. Минулого літа я проводила спеціальні тренінги, поділивши колектив на категорії відповідно до ступеня володіння комп’ютером. Приємно, що минув лише рік, і бібліотека здійснила важливі інноваційні кроки в своїй роботі. На жаль, є полярні думки з приводу комп’ютеризації, але це поодинокі випадки, які я сприймаю як тимчасову невпевненість. Мовляв, для чого це треба – комп’ютер псує очі… Незважаючи ні на що, бібліотечні інновації набирають обертів. Проблеми є завжди, але є й підтримка керівництва вишу, що дуже важливо для наступних наших кроків.

Я щиро хочу подякувати керівництву університету за придбаний новий сервер (вартістю 15 тисяч гривень) для бібліотечної програми – тепер проблем маємо менше.

• Створюючи електронний каталог, чи відмовляєтесь від традиційних карткових бібліотечних каталогів?

– Доступ до інформації подвійний. Ми не відмовляємося від традиційних каталогів, традиційного пошуку. Пропонуємо читачу альтернативу: хочеш – можеш шукати книги вручну, хочеш – в комп’ютерній базі. Ніколи не тиснемо на читача, а пропонуємо, даємо право вибрати, як йому зручно користуватися бібліотекою. Зберігаємо інформацію у двох видах: традиційні карткові каталоги та його електронний аналог.

На одній із бібліотечних конференцій у Харкові американський доповідач застерігав не відмовлятися повністю від традиційних каталогів, наводячи власний приклад помилки, адже може статися збій у програмі, пошкодження її вірусом. Тоді інформацію буде дуже важко відновити, іноді й неможливо.

• Робота над наповненням електронної бази даних книг триває. На якому етапі ваша робота?

– Наразі внесено в електронну базу бібліотеки понад 150 тисяч примірників фонду. Все це супроводжується виготовленням штрих-кодів на книги для зчитування сканерами. Щодня ця кількість збільшується.

• У такій складній масштабній роботі дотримуєтеся якихось принципів, певної послідовності?

 – Упроваджуючи інновації, ми зрозуміли, що це має бути поетапна робота. Розпочали з відділу «Читального залу», який нараховує близько тридцяти тисяч книг з різних галузей.

З першого вересня повністю комп’ютеризований відділ економічної літератури, завершується комп’ютеризація відділу «Карпатика». До речі, комп’ютеризація цього підрозділу стане дуже важливою подією як для бібліотеки, так і для краю. Це унікальний фонд, по інформацію до якого приїжджають і науковці з-за кордону. У відділі створено електронний каталог дисертаційних досліджень.

Далі на черзі відділ «Бібліографії», де проходить опрацювання всіх періодичних видань і статей. Потім плануємо ввести в систему й книгосховище та інші відділи. Мені приємно чути добрі відгуки про бібліотеку, тому дякую всім працівникам за підтримку і працю.

• Чи є вже відділи, які почали комп’ютеризоване обслуговування читачів?

– Так, є. На початку квітня читальний зал почав обслуговувати читачів за допомогою електронних формулярів. Інформація про кожного читача потрапляє в електронну базу «Читач» і має свою кодифікацію. Після введення коду відкривається електронний  формуляр, в якому  бібліотекар  бачить, які книги брала людина, як часто відвідує бібліотеку, у яких відділах брала літературу, чи не має заборгованості…

Всі відомості дуже зручні, бо читач може забути назву книги, якою користувався раніше, а «Історія видачі книг» формуляру, у переліку якого зазначене видання, надає можливість скористатися цією інформацією. Для обслуговування це зручно і швидко, бо кожен читач має свій код (електронний підпис), який визначає сам. Саме тому виключена можливість отримання книг на інше прізвище. Ідентифікатором є студентський квиток, сканування якого відкриває електронний формуляр читача.

Повернення книги має свою специфіку – воно не потребує очікування на обслуговування. Можна залишити книгу, а в зручний для бібліотекаря час він відзначить повернення книги, адже кожна книга має індивідуальний штрих-код, зчитавши який, комп’ютер автоматично відкриває формуляр читача, в якому записана книга.

До 1 вересня зусиллями всіх бібліотекарів ми комп’ютеризували відділ економічної літератури, який обслуговує три факультети. Нині всі студенти цих факультетів перейшли на електронні формуляри, тобто електронне обслуговування. Підручники видаються на семестр або рік, система програмує термін повернення, якщо є затримка книги – блокує видачу читачеві наступних книг, і лише після пояснення читача про об’єктивні причини невчасного повернення бібліотекар розблоковує формуляр.

Ось і довгоочікувана робота з боржниками бібліотеки, швидкий підпис на обхідний лист. Але є обов’язкова умова: має панувати двостороння довіра. Бібліотекар має право ввести термін повернення на бажання читача. Програма у відділі запрацювала. У перший день до нас прийшло 40 студентів, на другий – 110, далі – 90. Щодня збільшується. Дуже пришвидшена видача літератури завдяки сканувальному пристрою, що дозволяє зразу ставити назву книги у формуляр – не треба записувати вручну.

Пришвидшене обслуговування зняло проблему черг. Ми можемо спілкуватися з читачем, спитати, що б ще хотів, коли йому зручно повернути. Читачі задоволені. Першокурсники сприймають це як норму, а старшокурсники радіють нововведенню.

УНІВЕРСИТЕТ – ЦЕ ПРИМІЩЕННЯ НАВКОЛО БІБЛІОТЕКИ

• Яку перевагу комп’ютеризованої бібліотеки Ви визначили б основною?

– Головною перевагою комп’ютеризації бібліотеки вважаю швидкість доступу до джерела та різноманітність параметрів пошуку. Це означає, що пошук можна здійснювати не тільки за назвою книги, за автором, а й за ключовим словом або дисципліною, тематичними каталогами.

Бібліотекар, працюючи з книгою, вводячи її в програму, систему, подає широкий універсальний опис книги – навіть анотацію, приєднує до різних тематичних каталогів. Тому, коли ввести певну тему, система дасть розширений перелік літератури, запропонує до кожної книги анотацію, а це головне для користувача, бо визначить, чи підходить йому книга.

Комп’ютерна система – надзвичайно зручна. Наприклад, викладач може прийти в бібліотеку й отримати список всіх підручників із своєї дисципліни, визначити їх застарілість чи актуальність, кількість у фонді. Бібліотека може надати рекомендовані списки підручників чи наукової літератури до вивчення дисципліни, написання курсової роботи тощо. Це особливо важливо при акредитації, ліцензуванні спеціальностей вишу.

• Осучаснення бібліотеки прямо пов’язане з комп’ютерною технікою. Чи відчуваєте її брак?

– Потреба в техніці велика. Люди хочуть упроваджувати інновації, але це важко без технічних засобів. Маю надію, що керівництво, розуміючи наші потреби, допоможе з технікою, адже від цього залежить кінцевий результат – якість бібліотечного обслуговування. Чим більше у нас будуть вкладати, тим більше віддаватимемо. Адже за одним із висловів: університет – це приміщення навколо бібліотеки. Я б додала: в якому зберігаються всі її цінності – знання.

• Сьогодні бібліотека не є надто популярним місцем серед студентів. Як вважаєте, чому?

– Наше завдання – залучити студента до інформації, книжок, зацікавити ними. Ми – посередник між авторами і тими, хто вчиться. Цей процес у моєму розумінні такий: хочу навчити і хочемо навчатися. Якщо ми не надамо допомогу книгами, то перетворимося просто на склад книг або музей. Доступ до інформації – головне завдання бібліотеки, яке працює на її імідж.

Старші працівники згадують часи, коли бібліотека була вуликом. У читальній залі не було місця, читачі займали чергу за столами, ми працювали допізна, навіть до десятої годин вечора. І люди йшли та йшли. Тепер такого нема. Але можна виправити ситуацію, надавати сучасні бібліотечні послуги – електронні варіанти книг, копіювання, сканування, оцифрування. Бібліотека має йти в ногу з часом.

• Як директор бібліотеки як Ви прокоментуєте факт, що люди менше читають?

– Сьогодні втрачений інтерес до книги. Пам’ятаю, як ми ходили в бібліотеку ремонтувати книжки, берегли їх. Нас вчили любити книжку і поважати тих, хто навчав. Думаю, це промах освіти. Треба навчити сприймати красу, естетичну насолоду від слова. Чим ти більше читаєш, тим легше формуєш думку… А словниковий запас людини поповнюється від читання будь-яких текстів. Мені варто поспілкуватися з читачем кілька хвилин і я скажу, як він читає і чи читає взагалі. Насамкінець розмови хочу сказати молодому поколінню: любіть книги – і вони зроблять вас кращими, впевненішими в собі.

Розмову вела Іванка Когутич