Середа, 26.01.22, 20:18 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна » Усі публікації » МЦ-інтерв’ю

Колишній студент УжНУ – нині власний кореспондент «Нового каналу»
Віталій Глагола
Молодий, енергійний, розумний, хорошої вдачі журналіст Віталій Глагола працює власним кореспондентом головного розважального каналу всієї країни – «Нового». Під час спілкування з паном Віталієм ми дізналися про його шлях у журналістику.
  • Віталію, Ви були студентом ІТФу, а як стали журналістом?
- Так, я навчався на ІТФі. Але коли тобі 16 років, ти обираєш майбутній фах, практично ще не усвідомлюючи, чим хочеш займатися насправді і чого хочеш від життя. Пізніше розумієш, що та спеціальність, яку обрав, не зовсім тобі до душі. Тоді починаєш шукати чогось іншого, нового…Я себе знайшов у журналістиці, тому зараз працюю на телебаченні.
  • Ваша журналістська діяльність почалася з газети «Старий Замок «Паланок». В яких ще ЗМІ працювали?
- Я дописував у багато газет та журналів, співпрацював із радіо російської служби ВВС. Але зараз працюю тільки над двома проектами: «Репортер» на «Новому каналі» та інтернет-видання «Varosh».
  • Кого вважаєте своїм наставником у журналістиці?
- Своїми наставниками можу назвати двох людей, які відіграли найголовнішу роль у моєму становленні як журналіста. Це Петро Поліха, який тоді керував ЗІА «Простір», і Тетяна Вашаргелі – мій колишній керівник на телеканалі «Тиса-1». Тетяна Володимирівна мене, молодого і зеленого, в тонкощах і нюансах професії необізнаного, навчила робити сюжети, правильно знімати, так будувати речення, аби вони підходили для телевізійного формату. Це людина, яка підтримувала мене під час моїх перших кроків на телебаченні.
  • Старт Вашої репортерської діяльності був на телеканалі «Тиса-1» – тепер ви працівник улюбленого молоддю «Нового каналу». Це гарний кар’єрний стрибок! Як удалося цього досягти?
- Достатньо просто робити те, що любиш. Якщо ж тобі це ще й гідно оплачують – чудово. Також ніколи не потрібно боятися робити щось нове. Я дуже хотів працювати і розвиватися як журналіст. Бо дійсно люблю свою роботу і отримую від неї задоволення. Це вища нагорода для людини. Коли ти робиш те, що любиш, – усе стається само по собі. Тільки треба виявляти ініціативу. Колись просто взяв і сам зателефонував на «Новий канал». Сказав, що хочу у них працювати, навіть безкоштовно. Керівництво новин попросило мене показати їм свої сюжети… Редакторам вони сподобались, і мене взяли на роботу. Вже 4 роки я власний кореспондент «Нового каналу» на Закарпатті.
  • Чи пам’ятаєте свій перший сюжет?
- Звісно, пам’ятаю! Я прийшов на «Тису-1». Мені сказали: «На тобі камеру, мікрофон – іди знімай». Дуже пощастило, що зі мною був досвідчений оператор, який допоміг. Ми зробили хороший сюжет про забудову дитячого майданчика. Навіть і зараз тішуся з цього сюжету, бо після його виходу на тому місці заборонили будівництво.
  • Ви попрацювали у крайовій журналістиці, маєте досвід роботи у всеукраїнських медіа. З чим, на Вашу думку, пов’язані найбільші проблеми української журналістики?
- Думаю, що найбільша проблема – це залишки радянської школи журналістики. У той час не було потреби робити об'єктивні журналістські матеріали. Не можна було назвати чорне чорним, якщо це хоч якось стосувалося Партії. Сподіваюся, що молоде покоління принесе в українську журналістику більше європейських стандартів.
  • За професією Ви програміст, а чи не думали про другу вищу освіту – журналіста?
- Можливо, з часом. Наразі потреби здобувати вищу журналістську освіту не бачу. Щиро вірю, що журналіст – це покликання, а не просто професія. Чимала частина відомих українських журналістів не має професійної освіти. Наприклад, у «Репортера» власний кореспондент у Дніпропетровську медик за освітою, в Криму – аграрій, я — програміст.
  • Журналістика – це Ваша робота, а чим займаєтеся у вільний час?
- Я дуже люблю подорожувати. У вільний час завжди намагаюся поїздити чи то Україною, чи то відвідати закордон. Вважаю, що найкраща інвестиція – це подорожі. Шкода, що відпустка триває всього один місяць! А то ж деколи так хочеться просто автостопом поїхати світ за очі.
  • Знаю, що любите читати, яку останню книгу прочитали?
- Дочитав «Втрачений символ» Дена Брауна і планую взятися за перечитування творчості Мирослава Дочинця.
  • Що побажаєте журналістам-початківцям?
- Побажаю ставити перед собою високі цілі. Не боятися щось робити і помилятися. Якщо ви хочете працювати в якомусь конкретному ЗМІ, то потрібно піти туди і сказати, що є бажання у них працювати. Навіть якщо спроба буде невдалою – це теж досвід. Краще щось зробити і пошкодувати, ніж шкодувати, що навіть не спробував. Якщо б я колись не зателефонував на «Новий канал», то зараз був би нікому не відомим і не займався б улюбленою справою.
  • Щиро дякуємо Вам за розмову! Натхнення та яскравого життя!
_x_Polus1 _x_Polus2 _x_Polus3 _x_Polus4 _x_Polus5 _x_Polus6 _x_Polus7 _x_Polus8 _x_Polus9



МЦ-інтерв’ю | 15.08.13 | Додав VIP | 1188 | 0.0/0
Теги: Віталій Глагола

Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

0
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій


Рубрики розділу

Афіша [4] Незабаром [16]
Актуально [141] Акції [132]
Позиція [18] МЦ-інтерв’ю [150]
Особистість [33] Студгромада [188]
Абітурієнт [84] Зблизька [88]
Наболіле [21] Із ректорату [149]
Не словом, а ділом [154] Компетентно [38]
Несподівано... [14] У ногу з часом [80]
Обмін досвідом [160] Теорія і практика [319]
Наукові форуми [273] Презентації [167]
Екскурсії [113] Дозвілля [210]
Ініціатива [47] Перспективи [38]
Підсумки [40] Спорт [238]
Традиції [206] Зустрічі [210]
Вітаємо! [235] Пам’ятаємо... [82]
Міжнародні контакти [230] Студентська практика [66]
Студмістечко [8] Конкурси [117]
На замітку [6] З минулого – в майбутнє [10]
Студентські будні і свята [9] Голоси неперебутнього [6]
Наше радіо [49] Слідами Евтерпи і Мельпомени [35]
Громада [2] Річниця [14]
Слава Україні! [9] Розмови від душі... [19]
З Приймальної комісії [91] The main news of university [12]
Подяка [8] Диванні розмови [1]
Телепідсумки [13] Письменник за прилавком [11]
Університетська кухня [3] Підсумки року [5]
Визнання [3] Експрес-інтерв’ю [4]

Інші матеріали рубрики