Христина Ярема, випускниця-магістр українського відділення філологічного факультету, – яскравий приклад студентки, яка кожну свою хвилину проводила з користю для себе і для суспільства.

• Христино, ти була однією з найактивніших студентів на факультеті: успішне навчання, робота у профкомі, волонтерство, інша громадська діяльність... Мабуть, і в шкільні роки була такою ж наполегливою?

– Так, ще зі школи така: була старостою класу, брала участь у районних та обласних олімпіадах. З 9-го класу відвідувала заняття в Малій академії наук у Хусті. В університеті з першого курсу брала активну участь у житті університету. Як член профкому долучалася до проведення різних свят на факультеті: Дня першокурсника, Дня святого Миколая, Дня закоханих тощо.

Уже три роки поспіль займаюся волонтерством у рамках всеукраїнської благодійної акції «Серце до серце». Ми збирали гроші для дітей хворих на цукровий діабет (сьома акція), для дітлахів із вадами слуху (восьма) та із вадами зору (дев’ята). Останній рік була вже одним із організаторів.

• Ти закінчила університет і плануєш вступати до аспірантури. А як справи із працевлаштуванням?

– Першим кроком у пошуку роботи стала заява на працевлаштування в управління освіти Ужгородської міської ради. Я проходила практику в декількох школах Ужгорода: лінгвістичній гімназії ім. Т. Шевченка, гімназії м. Ужгорода, ліцеї «Лідер». Завдяки цим навчальним закладам, а також позитивним рекомендаціям своїх викладачів та працівників деканату я маю роботу: працюю педагогом-організатором в УЗОШ №20-ліцеї «Лідер». З 1-го вересня проводитиму заняття з української мови та літератури.

• Багато студентів поєднують навчання з роботою ще з першого курсу. Часом у них виникають проблеми, особливо під час сесії, іноді втрачають стипендію. Як ти ставишся до поєднання «навчання-робота»?

– Звичайно, бувають ситуації, що змушують людину працювати з 1-го курсу. Коли студент робить це влітку, то в цьому немає нічого ні дивного, ні поганого. Навпаки, він може сам собі накопичити грошей на поїздку, чи якийсь ґаджет, або ж купити необхідні для навчання книги. Але студентські роки – це золота пора в житті кожного з нас. Ми повинні за цей період освоїти й ази майбутньої професії, зрозуміти, чого саме очікуємо від долі, тобто змоделювати своє майбутнє. Якщо батьки в змозі матеріально тебе забезпечити – добре. Тоді працевлаштуванням можна зайнятися вже на старших курсах.

• Навіть громадську діяльність та навчання важко поєднати, часто не вистачає вільного часу. Як ти організовувала свій щодень?

– Увечері, перед сном, складала умовний план, а в кінці дня відзначала, що встигла виконати, а що ні. Спочатку пари, потім профком, організація свят… Були й такі випадки, що не встигала навіть поїсти й попити. Приходила додому й до 2 – 3-ої години готувалася до занять. Інколи навіть хвилинка грала важливу роль. Щодня я робила мінімальну перерву – 15-30 хвилин сну вдень. Хтось не може швидко заснути, а мені достатньо тільки голову до подушки притулити... Такі перерви, до речі, дуже допомагають, відновлюючи сили.

• Що ти можеш порадити університетським новоприбульцям, що наразі мають статус абітурієнта?

– Найголовніше – поставити перед собою конкретну мету, визначити, чого хочеш від життя. Бачиш ціль – досягай її.

_x_PS1 Добігає кінця чергова вступна кампанія. Дехто з абітурієнтів вже обрав свій професійний шлях, тому задоволено чимчикує з оригіналами документів до УжНУ, дехто ж, нервово покусуючи нігті, майже щогодини поглядає в систему «Конкурс», очікуючи на «обітоване» бюджетне місце. Та вступити до вишу – лише початок справи. Шлях до отримання диплому довгий, а чи буде документ з відзнакою – залежить від бажання та наполегливості самого студента._x_PS2 _x_PS3 _x_PS4 _x_PS5 http://mediacenter.uz.ua/live/2014/07/96xrustja/khristina.jpg_x_PS6 _x_PS7 250_x_PS8 _x_PS9 _x_PS10 Яна Тегза,_x_PS11 студентка відділення журналістики_x_PS12 _x_PS13 _x_PS14 _x_PS15 _x_PS16 _x_PS17 _x_PS18 _x_PS19

Яна Тегза,

студентка відділення журналістики