• Розкажіть про головну мету конкурсу, етапи, які довелося пройти на шляху до успіху, та критерії відбору матеріалів.

– Загалом метою конкурсу є визначення кращих журналістів, котрі висвітлюють події, досягнення й проблеми у спорті, популяризують олімпійські ідеї та цінності. Щодо етапів, то їх було два. Спочатку роботи оцінювали на обласному рівні представники місцевих відділень Національного олімпійського комітету, відтак передали їх до Києва.

Голова комісії НОК «Засоби масової інформації та пропаганда олімпійського руху» Олег Волков зазначив, що конкурс стає дедалі популярнішим – відповідно зростає конкуренція. Цього року наймасовішою виявилася кількість учасників у номінаціях «Найкраща громадсько-політична газета (відділ спорту)», «Найкращі спортивні журналісти» та «Дебют у спортивній журналістиці».

У цілому переможців визначити було складно, за винятком хіба що спортивних журналів, бо їх просто мало. Стосовно критеріїв відбору матеріалів, то нам їх не повідомляли. Єдине, що потрібно було надіслати 10 публікацій, у яких висвітлено олімпійські ідеї, цінності, порушено певні проблемні питання та досягнення з олімпійських видів спорту. Роботи оцінювали професійні експерти.

• Що спонукало Вас до участі в конкурсі?

– На всеукраїнському рівні в галузі спортивної журналістики перемагаю не вперше. Був лауреатом у трьох різних конкурсах. Зізнаюся чесно: я вже не в тому віці й не з тим досвідом, щоб брати участь у творчому змаганні для задоволення власних амбіцій чи для того, аби комусь щось довести.

Хотілося, щоб з моїх робіт у Києві більше дізналися про здобутки й проблеми спорту на Закарпатті. Звичайно, важливо тримати й високий професійний тонус, а конкурси до цього стимулюють. Ну а перемога в них дає можливість ще й додатково безпосередньо поспілкуватися зі спортивними журналістами з усієї України, представниками НОК, відомими спортсменами, тренерами тощо. Мені це важливо й для удосконалення викладання спецкурсу зі спортивної журналістики.

• Хоч тріумфувати на всеукраїнській арені Вам справді доводиться не вперше, та все ж поділіться враженнями від цього успіху.

– Звичайно, коли береш участь у якомусь конкурсі, то прагнеш перемогти. Я теж вірив у свій успіх. Через заклопотаність викладацькою діяльністю не завжди маю змогу повноцінно виступати в ролі спортивного журналіста. Але минулого року так склалося, що і дописував активно, і мав цікаві творчі відрядження, зустрічі. За їх підсумками й з’явилися матеріали, з якими вирішив узяти участь у конкурсі.

Був радий, ясно, і власному успіху, тішився за спортивну журналістику Закарпаття в цілому, адже, виходить, гідно її репрезентував на всеукраїнському рівні. Тим паче приємно, коли тебе нагороджують олімпійські чемпіони, чемпіони світу та Європи – у нашому випадку Герой України, президент НОК, уславлений легкоатлет Сергій Бубка та не менш відома українська фехтувальниця Ольга Харлан.

Хочу також додати, що в цій моїй перемозі є частка зусиль і моїх колег по роботі. Особливо хочу подякувати керівництву університету, факультету, кафедри, викладачам-журналістам, які з розумінням ставляться до поєднання моєї роботи на посаді доцента, редактора газети «Погляд» із практичною журналістською діяльністю поза межами вишу, допомагають порадами, інформацією. Також удячний за співпрацю працівникам сайту «Ужгород.нет», від імені якого й подавав матеріали на конкурс.

• Яке Ваше бачення стану та перспектив розвитку спортивної журналістики в краї?

– Нині спортивна журналістика в Україні, зокрема на Закарпатті, динамічно розвивається. Спорт – та галузь, яка особливо в такий непростий час здатна дарувати радість та вселяти оптимізм. Маємо бути вдячні спортсменам і тренерам, які досягають успіхів, дарують позитивні емоції вболівальникам.

Завдання журналістів – якісно та оперативно здобутки висвітлювати. Звичайно, не забувати й про ті проблеми, які маємо Мої колеги-земляки успішно трудяться на цій ниві. Доказом того є їх перемоги на всеукраїнському рівні протягом останніх років. Крім того, журналісти чимало працюють у, так би мовити, дослідницькому, організаційному аспектах, що допомагає спорту розвиватися. Скажімо, голова Закарпатської асоціації спортивних журналістів України Василь Гаджега підготував до друку цікаві видання з історії окремих ігрових видів спорту в області, виконав титанічну роботу, яка потребує чимало часу, знань, зусиль. Значний обсяг роботи виконує головний редактор газети «Спорт тайм» Степан Селменський, у котрого теж великий багаж досвіду за плечима.

Приємно, що останнім часом з’явилося чимало й молодих спортивних медійників. Серед них і вихованці нашого університету. До прикладу, студенти нашого відділення Олег Микита та Олександр Курта, які за умови дальшої наполегливої праці також матимуть чимало творчих перемог у спортивній журналістиці. Вона має добрі традиції на Закарпатті й не менш хороші перспективи. Це дає можливість із позитивом дивитися в майбутнє.

_x_PS1 Днями в Олімпійському домі відбулося нагородження переможців XV Всеукраїнського конкурсу серед спортивних журналістів «Україна олімпійська» та IX Всеукраїнського конкурсу спортивної фотографії. Серед лауреатів у номінації «Найкращі спортивні журналісти» – доцент кафедри журналістики УжНУ Володимир Тарасюк. Про враження від конкурсу та власне бачення стану й перспектив розвитку спортивної журналістики на Закарпатті пан Володимир розповів Медіацентру УжНУ._x_PS2 /live/2016/02/18taras/umat.jpg_x_PS3 _x_PS4 _x_PS5 _x_PS6 _x_PS7 _x_PS8 _x_PS9 _x_PS10 Ірина Фрідманська _x_PS11 Фото Аліни Дембіцької та з сайту НОК_x_PS12 _x_PS13 _x_PS14 _x_PS15 _x_PS16 _x_PS17 _x_PS18 _x_PS19

Ірина Фрідманська

Фото Аліни Дембіцької та з сайту НОК