До такої спільної думки дійшли учасники чергової публічної лекції в УжНУ. 6 травня про «Громадський бюджетний контроль» говорила кандидат економічних наук, доцент Тетяна Бутурлакіна.

Лекторка наголосила на актуальності питання, адже бюджет як основний фінансово-плановий інструмент стає  об’єктом зацікавлення майже всіх. Тому організація бюджетного процесу має відбуватися на демократичних засадах прозорості та громадської підзвітності. До того ж право громадян знати інформацію підтверджене, зокрема, Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Тетяна Бутурлакіна розповіла, як громада може забезпечити дієвий контроль і як його запровадити. Основним механізмом, вважає, є моніторинг, який можуть виконувати й організації так званого «третього сектору» – громадські об’єднання, спілки, університети тощо.

Акцентувала увагу на скепсисах (проявах недовіри), які виникають при розгляді цього важливого питання. Назвала, зокрема, проблему непорозуміння між владою та громадянином при з’ясуванні певної інформації, інертність населення, тобто люди не цікавляться, чи оприлюднена інформація про бюджет. Скепсиси, на думку лекторки, породжуються найчастіше незручністю доступу до інформації, як-от незрозумілий інтерфейс, термінологічна недоступність для нефахівця тощо.

Не оминула Тетяна Бутурлакіна й напрямів удосконалення громадського бюджетного контролю. Ідеться передусім про активізацію громадських організацій, долання інертності людей, залучення громадськості до формування бюджету. Також варто вдосконалювати й спрощувати форми надання інформації, приміром, більше використовувати інфографіку. Лекторка навела приклади дієвого громадського контролю у світі та в Україні, зокрема й в Ужгороді.

Лекція породила жваву дискусію слухачів, серед яких були т. в. о проректора з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків Мирослава Лендьел, в. о. проректора з навчальної роботи Олександр Сливка, досвідчені економісти, студенти та інші.

Учасники публічної лекції підтримують думку про те, що слід працювати над прозорістю й зрозумілістю інформації про бюджет. Головною проблемою громадського бюджетного контролю є неосвіченість людей, які подають запити. Відзначають, що масові звернення по інформацію, часто непрофесійні, гальмують робочий процес. Тому професіоналізм і фаховість мають стати основним критерієм для людей, які забезпечують громадський контроль.

Мирослава Лендьел вважає, що обов’язкові документи слід оприлюднювати, щодо інших – надавати інформацію за запитами в терміни, передбачені законом. До прикладу, наводить практику оприлюднення наказів і протоколів на офіційному сайті УжНУ. Але, на жаль, через складність пошуку цієї інформації на сайті її мало переглядають.

Тому висунули пропозицію зробити на веб-ресурсі окремий розділ документів і звітів, який би одразу було помітно на інтернет-сторінці. Для кращого контакту між університетським керівництвом та студентами й викладачами запропоновано створити громадську приймальню.

В. о. проректора Олександр Сливка переконаний, що університет – це структура, яка сама може себе реформувати, змінювати й удосконалювати, бо має на це всі потрібні кадри.

Учасники публічної лекції дійшли спільного висновку, що університет може взяти ініціативу запровадження громадського бюджетного контролю на Закарпатті на себе, бо має відповідних фахівців. І цей процес повинен відбуватися або на засадах волонтерства, або як складник наукової роботи викладачів чи студентів.

На завершення присутні погодилися з думкою, що слід активно працювати над прозорістю роботи вишу, щоб зменшити недовіру до університету й пришвидшити боротьбу з корупцією.

Іванка Когутич

для Медіацентру УжНУ