Під час зустрічі з міністром освіти і науки України Сергієм Квітом, яка відбулася в УжНУ 9 жовтня, викладачі й студенти запитували про кредитно-модульну систему, бюрократизацію вишів, хабарництво, а також торкнулися питання політики в університетському середовищі.

Сергій Квіт прочитав в УжНУ публічну лекцію на тему «Перспективи розвитку освіти України», після якої провів прес-конференцію для медійників Закарпаття.

Під час зустрічі з міністром викладачів цікавило питання кредитно-модульної системи, на яке міністр відповів, що її уже скасували, за що отримав гучні аплодисменти у залі.

«Кредити лишаються, а модулів нема. Кредит будуть, аби легше було продовжувати навчання у західних вишах. Скасували модульну систему тому, що були так звані «автомати» – студенти не йшли на іспит. Оцінка повинна формуватися з двох сегментів, до прикладу: 60 % займає активність студента під час навчання і 40 % оцінка за залік чи іспит. Це співвідношення може бути й іншим. Модулі виш може й зберегти, якщо в цьому є сенс», – пояснив міністр освіти і науки України.

Викладачі скаржилися на чималу кількість бюрократичної роботи, пов’язаної із веденням журналів, інших документів, які забирають час. Сергій Квіт запевнив, що кількість документації будуть обмежувати. Невдовзі сформують наказ, який регламентуватиме по-новому цю роботу.

Аби зменшити навантаження на викладача, будуть зменшувати кількість аудиторних занять. При цьому зросте число форм контролю, зокрема – за самостійною роботою студента. Така система діє в Києво-Могилянській академії. Тамтешні студенти самі обирають предмети, довантажуючи себе різними дисциплінами.

«Університет має бути незалежним. На нього не повинен упливати ніхто. Він має бути автономним. Але студенти, викладачі можуть бути членами парторганізацій, релігійних спільнот тощо», – вважає міністр. Нещодавно він у листі наголосив на тому, що університети знаходяться поза виборами. До вишу можна впускати усіх кандидатів, але в позаурочний час.

Університет не може мобілізовуватися на користь одного кандидата, як сьогодні триває в Одесі в «університеті Ківалова». Якщо на ректора тиснуть певні політичні сили, Сергій Квіт просить звертатися до нього.

В УжНУ спитали міністра, чому він іде на вибори з Блоком Порошенка. Каже, що довіряє Петрові Порошенку, знає його з 2002 року і вважає розумною людиною. При цьому закликав підтримати закарпатця Роберта Горвата, який балотується від Блоку Порошенка. Одна зі студенток зробила зауваження міністру щодо недоцільності політичної агітації у стінах вишу. Міністр відповів, що приймає зауваження.

На запитання щодо хабарництва у вишах Сергій Квіт відповів, що Міністерство співпрацює з правоохоронцями щодо ліквідації схем хабарництва. «Якщо у вас є конкретна інформація, прошу звертатися. Ми реагуємо на всі скарги. Якщо ж маєте свідчення протиправних дій, можете надсилати мені навіть на Фейсбук», – запропонував міністр.

Щодо принципів формування вчених рад, то у її складі повинні бути представники професорсько-викладацького складу і студентів, а сам процес може варіюватися відповідно до потреб вишу.

Університетську автономію сьогодні нівелює система ЄДЕБО, але при цьому вона важлива для системи освіти. Міністерство продовжує роботу над удосконаленням цієї системи і ЗНО. Сергій Квіт зауважив, що він проти «хвиль» вступу, бо вони теж сприяють корупції, тому в цьому напрямку невдовзі будуть зміни.

Аби скоротити число вишів, Міністерство вдалося до демократичного кроку – закликає виші і місцеву владу проводити консультації в регіонах: можливо, хтось хотів би об’єднатися, укрупнитися добровільно.

Цього року підсилення фінансової складової неможливе, зізнався міністр. У країні триває війна, й усі основні кошти йдуть на потреби військових. Зрозуміло, що ситуація вкрай напружена, але Міністерство освіти і науки України впроваджуватиме основні демократичні ініціативи, прописані в новому Законі «Про вищу освіту».

Наталія Каралкіна

Відео Романа Сов’яка