Сьогодні, на жаль, не всі усвідомлюють, що суди працюють для громадян, а довіра до правосуддя створюється завдяки ЗМІ. Суддів необґрунтовано звинувачують у їхній бездіяльності й закритості, хоча лише протягом 2014 року суди Україні розглянули три мільйони справ.

Якщо порівнювати цей показник зі статистикою інших країн, то цифра досить велика, зазначає суддя судової палати з розгляду цивільних справ Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України, президент Асоціації суддів України та Асоціації суддів м. Києва Олена Євтушенко.

В Україні незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства й держави. Незалежність і недоторканність суддів гарантують статті 126-а і 129-а Конституції, якими встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначені умови виконання професійних обов'язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів. Зокрема, статтею 6-ою цього Закону встановлено заборону втручання в здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповагу до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання й поширення інформації в будь-якій формі з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду.

З метою обміну досвідом між суддями різних країн, для обговорення нагальних проблем суддівської системи Олена Євтушенко ініціювала в Ужгороді Міжнародну конференцію «Незалежність суддівської влади, імплементація європейських стандартів незалежності суддів України на основі міжнародних і європейських стандартів і досвіду судових систем світу».

Для участі в ній до Ужгорода з’їхалися судді з України, Молдови, Естонії, Литви, Азербайджану. Захід було організовано за підтримки Проекту Агентства США з міжнародного розвитку «Справедливе правосуддя».

Під час конференції нам вдалося поспілкуватися з президентом Асоціації суддів України, яка, серед іншого, розповіла про реформування судової системи, потребу люстрації, а також людські якості, якими повинен володіти суддя.

• Як президент Асоціації суддів України, скажіть, наскільки незалежними є судді нашої держави?

– Судді в нашій країні  різні. Є судді незалежні, на яких вплинути не можна. Як правило, це ті, хто має відповідний досвід, тож ними не можна маніпулювати, та й тиснути на них важко. Я вважаю, що суддя не повинен боятися приймати рішення. Якщо він боїться, то це не суддя. На жаль, у нас такі судді є, хоч відсоток їх і незначний. Можливо, це пов’язано з відсутністю досвіду, знань. Зараз уплив на суддів здійснюється також через засоби масової інформації, коли у різних статтях можна прочитати аналіз судових рішень та вирвані з контексту рішення висловлювання.

• Як швидко можуть бути впроваджені європейські стандарти в Україні та досвід яких країн корисно переймати нашій державі у цьому питанні?

– Досвід переймати потрібно, але тільки позитивний. А ще не варто робити це похапцем. Можна в кожної країни позичити те, що підійде нам. Мені дуже подобається вислів колег з Америки: «Суддя повинен боятися гордині і рутини». Це така фраза, яка пояснює як діяльність  судді, так і його моральні, людські якості. Якщо будеш гордитися – ти не суддя, якщо зав’язнеш у рутині – теж не суддя. Щодо законодавства теж існує дуже хороший вислів: «Законодавство не може бути правильним чи неправильним. Закон повинен бути ефективним». У нас сьогодні існують мертві закони, тобто вони є, але вони не діють, і це дуже негативний показник.

Основне завдання Асоціації суддів – навчання суддів під час подібних наукових заходів, коли встановлюються міжнародні контакти, причому як професійні, так і просто людські. Тому цей захід важливий не тільки для суддівської спільноти, а й всього суспільства, зацікавленого у незалежному суді. Суди створені для громадян, вирішують справи для людей на підставі законодавства.

• Що нам потрібно змінити, щоб правосуддя України було таким, як у Європі?

– На жаль, це залежить не від нас. Із суддями у цих питаннях ніхто не радиться, хоча приймають закони, які стосуються і суддівської діяльності. Те, чи може бути ефективним той чи інший закон, можуть сказати лише судді, бо вони впроваджують ці закони, застосовують їх при вирішенні суперечок та при розгляді справ.

Я вважаю, що сьогодні найбільш професійна влада в Україні – судова. Всі судді мають вищу юридичну освіту, бо без цього вони ніколи би не стали суддями. Всі мають досвід роботи. Чимало таких, які здобули наукові ступені, а також викладають у школі суддів та інших наукових закладах, установах.

Всі судді повинні здавати декларацію про доходи і набуте майно, і ця інформація публікується в засобах масової інформації. Щодо інших гілок влади, то такої прозорості, на жаль, нема, однак про це ніхто не говорить.

• Як щодо люстрації – про неї чимало говорять, але не цілком зрозумілим є механізм дії?

– Під час своєї доповіді на конференції я зазначала, що найважливіше завдання – аби під люстрацію не були підведені вимоги політичної розправи. Треба, щоб людей оцінювали за їхніми вчинками. Звичайно, у країні є такі судді, які не достойні перебувати на цій посаді. Судова влада готова позбутися таких колег. Але в питанні люстрації повинна бути максимальна об’єктивністьі персональний підхід. Про це говорить нам і досвід європейських країн.

Можна також послатися на резолюцію Європейської асоціації суддів, прийняту на з’їзді  у Гданську 15 травня 2015 року. Європейська асоціація суддів бере до уваги висновки Венеціанської комісії, наведені в її проміжному звіті, зокрема в його головному висновку, зазначеному у параграфі 104:

a) застосування люстраційних заходів до періоду влади Радянського Союзу після багатьох років падіння комуністичного режиму і прийняття демократичної конституції в Україні вимагають переконливих причин, щоб виправдали специфічну загрозу демократії, яку становлять сучасні комуністи; Комісія вважає, що таку пізню люстрацію виправдати складно.

б) застосування люстраційних заходів до нещодавнього періоду, протягом якого пан Янукович перебував на посаді Президента України, зрештою поставить під питання поточне функціонування конституційної та правової бази в Україні як в демократичній країні, що керується верховенством права.

в) в Законі про люстрацію є кілька серйозних недоліків, тому його потрібно переглянути у наступних пунктах:

* Люстрація повинна стосуватись лише тих позицій, які дійсно можуть представляти серйозну загрозу правам людини або демократії; список позицій, які підлягають люстрації, має бути переглянутий.

* Вина повинна бути доведена у кожному окремому випадку; людина не може вважатися винною лише на підставі приналежності до категорії працівників державних установ; критерії люстрації мають бути переглянуті.

* Відповідальність за проведення процесу люстрації має бути передана від Міністерства юстиції до спеціальної незалежної комісії, створеної за участю громадянського суспільства.

* Процедура люстрації повинна поважати гарантії чесного суду (право на адвоката, рівність сторін, право бути вислуханим особисто); судовий розгляд повинен призупинити адміністративне рішення про люстрацію до прийняття остаточного рішення. Закон про люстрацію має окремо забезпечити ці гарантії.

* Люстрація суддів має регулюватись лише однією частиною законодавства, а не тими частинами, що його перекривають. Вона має проводитись у повній відповідності до конституційних положень, які гарантують незалежність суддів. Лише Вища рада юстиції має відповідати за звільнення суддів.

* Інформація про людину, яка стала суб’єктом люстраційних заходів, має публікуватися після остаточного рішення суду.

Європейська асоціація суддів взяла до уваги і підтримує ці висновки, зокрема, в тій частині, де вони застосовуються по відношенню до суддів. Незалежність судової влади вимагає особливої обережності і стриманості, коли пропонується будь-яке питання щодо люстрації суддів.

На додаток до вищенаведеного, Європейська асоціація суддів наголошує на тому, що проведення перевірки судді протягом запропонованого часу по своїй суті є небажаним; розширення часових рамок після закінчення певного періоду підвищує міцність цього заперечення.

Європейська асоціація суддів і надалі занепокоєна тим, що проміжні положення Закону про чесний суд (стаття 6) використовуються як засоби для замаскованої люстрації. Будь-яка процедура оцінки роботи судді не має використовуватися як засіб для люстрації. Зокрема, Європейська асоціація суддів вважає, що положення в цьому законі (стаття 85) щодо зобов’язання всіх суддів України проходити тести та перевірку, є несумісним з жодними нормами, прийнятими в Європі та в усьому світі визнаними процедурами оцінки.

• Як можна побороти негативні стереотипи, які склалися у суспільстві щодо суддів?

– Я вважаю, що це завдання і для самих суддів, і для ЗМІ. Сьогодні нас звинувачують у тому, що ми абсолютно закриті для громадян та суспільства. Звичайно, судді не займаються піаром, не відвідують телепрограми, ми рідко спілкуємося з журналістами, але це свідчить лише про те, що ми не маємо часу на такі заходи, бо працюємо, розглядаємо справи, вирішуємо спори громадян, юридичних осіб. У нас відкриті судові засідання, сьогодні навіть не потрібен дозвіл на зйомки судового процесу. З 2004 року, відповідно до вимог ЦПК та КПК України, ведеться запис судових засідань, тож сьогодні можна легко перевірити, як себе поводить у процесі суддя. І це дуже організовує суддів. Із носіїв інформації також можна перевірити та встановити, про що говорили в судовому засіданні сторони.

• Якими людськими якостями повинен володіти суддя?

– Це те, про що я говорила вам, – не повинно бути гордині і рутини. Я читаю лекції у школі суддів, й одна з моїх тем – це етика поведінки судді як у роботі, так і в особистому житті. Розповідаю суддям, як вони повинні виглядати, чому мають дотримуватись дрес-коду. Звичайно, вони повинні вести себе в особистому житті так, щоб не виникало зайвих питань. Такі вимоги я ставлю до себе і своїх колег.

• Чи важко поєднувати професію судді з викладанням у школі суддів?

– Важко, але встигаю. 70 % суддів в Україні – жінки. Тягнуть усю роботу (Усміхається – Авт.).

 

Наталія Каралкіна