«Свобода вибору приводить до залежностей», – одна з перших тез, що прикувала увагу публіки до цього лектора. У рамках XV Міжнародної наукової конференції для студентів-медиків «UMeSCo 2017», що тривала в Ужгородському університеті 26–29 квітня, відбулося чимало цікавих зустрічей, майстер-класів та відкритих лекцій. На одну з таких завітали й журналісти Медіацентру УжНУ.

Доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Юрій Бучок розповідав цікаво й доступно про важливе – нехімічні залежності. За такою не завжди зрозумілою для пересічної людини темою приховується цілком звичне для нашого соціуму явище.

Лікар популярно пояснив про різного роду залежності (у медицині їх називають аддикціями), на які страждають люди ХХІ століття: аддикції стосунків, віртуальні, ідеологічні, аддикції досягнень, значущості, адреналінові аддикції, залежність від азартних ігор та їжі тощо. Аби усвідомити кількість усього, від чого буває залежна людина, ліпше поглянути на до-о-овгий перелік нижче:

Нині популярними стали онлайн-казино та інші азартні ігри, що спрямовані на заробляння (чи все ж таки викачування із гравця?) грошей. Лектор зауважив: «Щоб знищити бажання дійти до вершини, вас садять у ліфт, але до вершини ви не доїдете ніколи. Рано чи пізно упадете на дно».

Що стосується нас, молоді, варто знати, що є такі речі, як студентська анорексія та студентська булемія – вони з’являються тоді, коли студент, заклопотаний навчанням та іншими справами, забуває чи не встигає їсти.

Абсолютній більшості студентів притаманна ще одна аддикція – ургентна. Тобто ми залишаємо все на останній момент. (До речі, як там поживає твоя курсова/дипломна робота? ;) )

Серед цікавих і, можливо, дещо неочікуваних аддикцій – залежність від війни. Нині це актуально. Мова про те, що в людини виробляється звичка до окопного життя, щоденного ризику, і після повернення додому вона вже не може адаптуватися до спокійного життя без пострілів і вибухів, тож знову йде в окопи. Мотивується тим, що тут занадто нудно, а не прагненням захищати країну.

Видаляння старих фото і листування – це уейбекофобія, іншими словами, страх повертатися у минуле. Говорили й про хікікоморі – відлюдників, що не бажають жити в суспільстві і не виходять за межі власного дому (сервіс у сучасному світі дозволяє жити і так).

«Який – сись останній? Семий? А чим відрізняється п’ятий од шостого, а од семого? Ви дзвоните, приймаєте дзвінки і робите селфі», – каже Юрій Бучок. Це все теж залежність: хочеться того, що найновіше і популярне. Певно, про селфоманію можна не говорити: тут і так усе зрозуміло.

Профілактика всіх захворювань – позитивні емоції, позитивне мислення і позитивна поведінка: don`t worry be happy.

На жаль, багато залежностей мають руйнівний характер. Яскравий приклад цього – гра «Синій кит». Батьки нерідко купують любов дітей ґаджетами, а це розвиває залежності. «Все йде від сім’ї, – каже Юрій Степанович. – Весела, розумна, самодостатня дитина ніколи не залізе у групи смерті. Заборона нічого не дасть».

Насамкінець слухачі мали нагоду поставити лікарю запитання: найбільше цікавилися грою «Синій кит», яка нині несе загрозу майбутньому нашого світу.

P. S. У ході конференції до Ужгорода приїхали студенти із майже усіх ВНЗ України, де вивчають медицину. Загалом на участь у ювілейному форумі зареєструвалося 335 учасників, 140 із яких – представники інших навчальних закладів, серед яких й іноземні студенти.

Упродовж 4 днів конференції молодь прослухала 3 відкриті лекції (про «50 відтінків дерматології» – від головного лікаря клініки «Асклепій» Романа Яремкевича, «Нехімічні залежності: сучасні аспекти лікування» – від доцента кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Юрія Бучка та «Актуальні питання лікування серцево-судинної недостатності» – від завідувача кафедри госпітальної терапії Миколи Рішка) та відвідала 2 майстер-класи («Грою проти СНІДу» та «МК по репродуктивному здоров’ю» – від ембріолога Федора Куртяка). Попри насичену програму, встигли й ознайомитися з містом над Ужем, тож здобули не лише нові знання, а й позитивні враження.

Ксенія Шокіна