4 липня вручали дипломи випускникам історичного факультету. Спеціалістами та магістрами історії цього року стало 80 студентів, один з яких отримав документ про освіту з відзнакою.

Свято промайнуло в урочистій і водночас веселій атмосфері в аудиторії, оздобленій блакитно-жовтими кульками. Найбільше відчувався демократизм заходу, адже всяк охочий мав змогу виступити, висловити свою думку.

Декан історичного факультету Володимир Фенич привітав випускників і сказав їм напутні слова. Він подякував вихованцям за вибір історичного факультету з-поміж інших, попросив вибачення за можливі ненавмисні образи чи помилки. Закли́кав не забувати свій рідний факультет, пам’ятати і цінувати своїх викладачів.

На свято завітала й в. о. проректора з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків Мирослава Лендьел, яка також є випускницею історичного факультету. Пані Мирослава погоджується з твердженням, що історія – це вчителька життя, хоч вона і змінюється на очах. «Знаючи історію, ви маєте можливість знаходити історичну аналогію, можете аналізувати та передбачати. Це благородних фах. Як педагоги, ви маєте змогу виховувати патріотів у школі. Тому ваше завдання – формувати національну свідомість вихованців змалечку». В.о. проректора побажала випускникам успіху, а найголовніше – гідно пройти шляхами, якими вестиме життя.

З теплими словами до випускників зверталися педагоги. Зокрема, завідувач кафедри нової і новітньої історії та історіографії, професор Іван Олександрович Мандрик закликав пам’ятати основи історії, яка нас постійно вчить. Спонукав випускників робити кар’єру, бо «лише праця дасть вам усе». Підсумовуючи, зауважив: «Перед вами відкривається життя. Ви повинні пронести через нього  найкраще».

Слова подяки викладачам висловило і кілька новоспечених фахівців. Випускниця заочного форми навчання Тетяна Трикур віршованими рядками подякувала наставникам за знання, терпіння, мудрість, побажала їм довгих років праці й Божого благословіння. Звернулася й до своїх молодих колег: «Якщо ви донесете до серця і душі учнів усвідомлення, що вони – діти України, якщо ви допоможете визначитися людині, яка вагається в ідентифікації національної належності, то, вважайте, зробите велику справу». Закликала цінувати здобуті знання, вчитися самостійно і пам’ятати викладачів. «Слава Україні!» – закінчила свій виступ випускниця, на що їй аудиторія гучно відповіла: «Героям слава!».

Іванка Когутич

для Медіацентру УжНУ