Про життя закоханої у квіти людини, яка знає кожну рослинку Карпат, хочеться слухати, а потім переповідати нескінченно довго. Для знавця флори наукові дослідження невіддільні від мандрів, тому ботаніку, виходить, можна назвати однією з найромантичніших наук. Але в житті зазвичай трапляється чимало прикрощів. Людині доводиться переживати втрати, зради колишніх друзів. Навряд чи можна описати у межах інтерв’ю усе, що довелося пережити одному з найвідоміших закарпатських біологів Василеві Івановичу Комендареві.

Марію Андріївну Мартин можна слухати годинами. Педагог із 66-річним стажем змальовує картини дитинства, юності, роки викладання у виші, а також розповідає історії про своїх вихованців, якими надзвичайно пишається. Її спогади – наче короткі притчі, бо в кожній є людська історія і життєвий урок.

Побачила світ перша частина двотомника професора УжНУ Олега Мазурка «Міста Східної Галичини, Північної Буковини і Закарпаття у другій половині ХІХ – на початку ХХ століть (1848–1918 рр.). Етносоціальні і економічні аспекти». Том присвячено економічному розвитку міст.

Актуальність творення і функціонування регіональних політичних еліт полягає в тому, що вони відіграють значну роль у розвитку не тільки окремих регіонів, а й цілих держав. Особливо це стосується управлінських та адміністративних еліт, які покликані формувати нормативний, бюджетний, податковий, організаційний, управлінський регіональний простір для успішної діяльності органів регіональної влади й управління.

Сьогодні на Закарпатті нараховують понад 10 тисяч економістів із вищою освітою і понад 200 кандидатів економічних наук, які навчалися в УжНУ. Поєднує всіх цих людей ключова постать, яка відіграла важливу роль у становленні економічної освіти краю і досі продовжує навчати студентів.

Стратегічно важливі в радянські часи й актуальні донині розробки належать закарпатському науковцю, який читав свої лекції студентам України, Республіки Малі й Алжиру, співпрацював з Інститутом медико-біологічних проблем АН СРСР, низкою закарпатських підприємств, а також зробив важливі дослідження в екологічній сфері. 24 лютого йому, доктору хімічних наук, професору Василю Гомонаю, виповнюється 81.

Викладачі УжНУ та ДДПУ ім. І.Франка впорядкували книжку «Відлуння. Світло поетичного світу Т.Шевченка», підтвердивши тезу, що німецька шевченкіана – одна з найактивніших ланок взаємодії українського письменства із західноєвропейськими літературами.

Він завітав неждано-негадано. І я була заскочена словами редактора зі слухавки: «До нас іде Мідянка. Поспілкуєтеся... Зробите інтерв’ю». Про що говорити з Шевченківським лауреатом мені, студентці-четвертокурсниці? Ой лишенько...

Енциклопедичність знань Казимира Гурницького, закарпатського історика й письменника, сьогодні важко переоцінити. Все життя він відкривав перед студентами УжНУ таємниці країн Азії та Африки, першим почав ґрунтовно досліджувати постать забутого в СРСР Агатангела Кримського — історика, письменника, перекладача і поліглота.

На більшості заходів, які проходять в Ужгороді та на Закарпатті загалом, можна почути фразу: «А зараз зустрічайте «Бліц»!» Таке оголошення зазвичай супроводжується радісними вигуками. І недарма: колектив студії сучасного танцю «Бліц» вирізняється неординарною музикою, чудовою постановкою, цікавим колоритом і, що особливо важливо, щирими усмішками тих, хто танцює. Одразу видно, що людям подобається те, що вони роблять, а за такою потужною роботою має стояти хороший керівник.