|
«Никто да не волен продати...»
Враження від нинішнього дня якісь дуже неоднозначні… В Україні нині мали би святкувати День журналіста… Чому кажу «мали би»? Бо чи не вперше за останні роки складається стійке враження, що, крім самих себе, вони, себто представники четвертої влади, вічна опозиція до влади, творці інформаційного простору, нинішньої реальності чи, пробачте, повної ірреальності… вони нікого не цікавлять.
|
|
Першому деканові філфаку присвячується...
Пам’яті Миколи Григоровича Яська –
першого декана філологічного факультету
Ужгородського універcитету – присвячується
|
|
З відчувань «наівної» дивачки
Доброго часу доби, шановне товариство!
Не планувала щось писати. Принаймні блог точно. Хотілося бодай на тиждень узяти паузу, перевести дух, відмежувати особисте від громадського, зайнятися родинними справами і т. ін. Не вийшло. ☺ Не той тепер, видно, час…
|
|
Вітаю всіх з Весною! Треба потроху прокидатися...
Вітаю всіх з Весною! Треба потроху прокидатися. Раз, що час настав, другий раз, що можемо пропустити головне: час оновлення, передусім свого. У стані сну воно не відбудеться. Тому прокидаймося. Треба розплющити очі, ковтнути кави, прийти до тями, зібратися з думками й діяти…
|
|
Як і кожен із нас
Отже, «революція!...». Так сьогодні стверджував у залі Вченої ради пан Піпаш. Мабуть, вона… Для кожного своя. Бо ж ми тепер з Майданом у серці. Тільки кожен зі своїм.
|
Цей тиждень зустрів студентів і викладачів УжНУ свободою! Своїм наказом про «Забезпечення конституційних прав» ректор зробив їх вільними людьми: хочеш – бери участь в акціях протесту, вчися висловлювати власну громадянську позицію, брати відповідальність за сказане і зроблене; хочеш – іди в бібліотеку, працюй над курсовою, дипломною, готуйся до сесії; хочеш – збирай ташку і додому. Там, біля мами з татом, бабусі й дідуся, тітки, дядька, маточки, нанашка поповнюй калорійні запаси – згодиться.
|
Можемо до піни з рота сперечатися, куди нам іти чи не йти. Євросоюз чи митний союз… Янукович, Юля, Яценюк, Кличко чи Тягнибок... Та без різниці. Усі – представники того самого покоління, народженого ще в совку. Я теж звідти. Тому знаю. Вагання, сумніви, оглядання на іншого (а що він робить? а як поводиться? а чи не буду вискочкою? – це кращий варіант). Гірший такий: а як би його так зробити, щоб не прогадати? а як зробити так, щоб догодити першому, другому і третьому? Особливості національного менталітету, хай йому абищо…
|
|
