Головна блоґів » 2014 Березень 1 » Галина Шумицька
|
Вітаю всіх з Весною! Треба потроху прокидатися...
| ||
Вітаю всіх з Весною! Треба потроху прокидатися. Раз, що час настав, другий раз, що можемо пропустити головне: час оновлення, передусім свого. У стані сну воно не відбудеться. Тому прокидаймося. Треба розплющити очі, ковтнути кави, прийти до тями, зібратися з думками й діяти… Але спочатку вирішити для самих себе, чого хочемо. Хочемо працювати, вчитися й відпочивати в комфортних умовах чи нам однаково? Бо ж цей тиждень закінчився, зауважте, повною тишею в коридорах.
Тишею, бо студентів майже не було. А де ж вони були? На площі Народній їх теж не було. А ще тишею, бо припинилися всі ремонтні роботи. Підрядники пішли. Чи не пішли, а просто призупинили роботу. Не знаю. Чую лише тишу. І розумію, що мені вона не подобається. За останній час ми всі звикли до неймовірного движу. На поверхах безконечне лускання – ремонти. Унизу, у фойє, постійний шум: то саме приміщення білили, клеїли, ліпили, то їдальню робили, то вхідні двері міняли. І ніяк того спокою не можна було дочекатися. А ще ж другу частину фойє збиралися переробити під Wi-Fi-зону для відпочинку студентів, а ще літній дворик облаштувати, аби люди мали куди вийти покурити, поспілкуватися. А ще на поверхах коридори облаштувати (уже й стилістику продумали!), а ще ж аудиторії доводити до ладу… Ніяк не могли заспокоїтися. Аж тут раз – і спокій. Ідемо далі. Статус дослідницького для університету придумали. А для цього ради із захисту дисертацій відкривай, міжнародні конференції проводь, про якісь там індекси цитувань думай, ґрантові проекти пиши. А треба? Скажіть мені! Хай це львів’яни он роблять, франківці, тернополяни, лучани врешті. Нам воно нащо? Концепцію вивчення іноземних мов схвалили. Наполягали, аби студенти мови вивчали, у світ їздили, подвійні дипломи здобували, ІТ-технології опановували. А нащо воно? Нащо почуватися впевнено, на рівні з європейськими студентами, науковцями – краще далі співати свою стару пісню про гніт і несправедливість, бідних і багатих, про поганого пана, який усе собі привласнив. При цьому, правда, і собі потихеньку кишені набивати, але тільки СВОЇ кишені. Не дай Боже, аби хтось сказав, що треба щось і для загального блага зробити. Ні-ні! Що ви! Це моє! Я так тяжко трудився… Телекомунікаційні комплекси якісь придумали. Купу-купезну техніки там напхали. Людей примушують за круглий стіл сідати, мікрофон вмикати, думку свою висловлювати. Нащо воно? Так добре зібратися купками, на вухо сусідові пообурюватися та й розійтися. Комп’ютери он на кордоні стоять. Чотири класи мали бути облаштовані. Хай вертають їх додому. Словакам більше згодяться. А ще що придумали! Що частина тих коштів, які студенти платять за навчання, має на факультетах залишатися. Але ж це треба дуже багато трудитися, аби грамотно й прозоро ці кошти освоїти. Не треба. Хай буде один комп на тридцятьох і клавіатура без букв до нього. Нормально. Ми і так уже вивчили, де ті букви колись були написані. Співає оду Ващуку. Так думаєте? Не співаю. Просто у доступній формі розказую про ту частину роботи, яку бачу. Хтось інший може розповісти щось, можливо, зовсім протилежне. Та ж приходьте! Саме для цього є Медіацентр. Тут можна висловлювати свою думку, а обов’язок журналістів її висвітлювати. Ми нікому не служимо персонально – зобов’язалися працювати для Університету. У нашому Положенні не прописано, що маємо піарити конкретно Федора Ващука, як хтось це дотепер хоче подати – ми маємо «підтримувати імідж ректора Університету», хай хто ним є чи буде. І це нормально! Скажіть-но, чому ні? До речі, це вже третій пункт серед завдань Медіацентру в Положенні. Бо передусім ідеться про «позиціонування Університету як освітнього, науково-дослідного, інноваційного та міжнародного центру; формування громадської думки про Університет як центр підготовки висококваліфікованих фахівців різних спеціальностей, осередок наукових досліджень і технологічних розробок світового рівня, центр активної науково-дослідної діяльності та практичних розробок». Що недобре, панове? Ми працюємо трохи більше як півроку. І можемо лише подякувати конкретно Федору Ващуку за прекрасний період роботи! Чому так? Бо він жодного разу не втручався в нашу редакційну працю. Подобається чи не подобається йому матеріал, ми могли зорієнтуватися хіба що з його лайків у соцмережах. Не вірите? Ваша справа. Те, що в університеті є люди, які закликають до страйку, демонструє не лише кількісні, але й якісні показники роботи. І не лише Федора Ващука конкретно, а й усього колективу, який хоче демократичної й цивілізованої бесіди. Бо той, хто прагне чиєїсь люстрації, має сам бути готовим до неї. Так, панове! Богу дякувати, ми дочекалися тих часів. Якщо ми не хочемо бачити своїм ректором хабарника і корупціонера, то він ним реально не має бути. Ніхто вже тепер мовчати не буде. Медіацентр готовий відновити рубрику «Я так думаю». Приходьте, хто справді має думку і не боїться її оприлюднити! А моя особиста така: хай будуть вибори і хай обирає колектив. Увесь колектив. Як колись обирали ректора Володимира Сливку. А йти на ці вибори може кожен, хто чує в собі достатньо сил і бажання, хто має відповідну команду і хто готовий до роботи в нових умовах. Майдан тепер скрізь і назавжди. І ще хочу звернутися до тих, хто кричить «Слава Україні!» і «Слава УжНУ!», думаючи, що це те саме, що й «Слава КПРС». Панове, думайте! Це зовсім інше. Думки, висловлені в розділі «Блоґи», передають погляди самих авторів і не конче відбивають позицію редакції Медіацентру УжНУ
Поділитися через:
| ||
|
|
| Усього коментарів – 8 | |
Пане surfs_up, здається, вияв неповаги тут справді очевидний. Але, як на мене, у дописі користувача komentator.
Про морально-етичний аспект дописів із кущів, чи з буди, бездоказових, з образливою лексикою говорити просто не випадає. Кому давати гідну відповідь? Голослівному аноніму? Треба якоїсь доказовості на те, "що Медіацентр служив для університету, а не ректору?" Хто не полінується пройтися публікаціями (їх тут, правда, близько 900), ніяких доказів не потребуватиме. Про фінансування? Просто усміхнуся.  Про баланс "опозиція-пропозиція" можна говорити тоді, коли є обопільна відкритість, що убезпечує від збивання на шлях перегавкування й обливання брудом. Цей портал не перетвориться на коментаторську помийну яму. Вистачає їх у нашому медіапросторі. Є бажання критикувати, дискутувати – відкриваємо обличчя. Поки що тут це зробила, здається, тільки Мирослава Лендьел. Моє їй шанування. | |
4
Ми у Facebook
Календар публікацій
| « Березень 2014 » | ||||||
| Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
| 1 | 2 | |||||
| 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 |
| 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |
| 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |
| 31 | ||||||
Інші автори
| Володимир Смоланка [1] | Галина Шумицька [7] |
| Василь Німчук [1] | Любомир Белей [1] |
| Роман Офіцинський [3] | Василь Шаркань [1] |
| Василь Путрашик [2] | Ярослав Світлик [1] |
| Наталія Каралкіна [2] | Михайло Савчин [1] |
| Дмитро Данилюк [1] | Іванка Когутич [1] |
| Олег Хававчак [0] | Василь Третяк [2] |
| Ірина Левіна [3] | Галина Кришінець [2] |
| Оксана Пітра [1] | Галина Риган [1] |
| Мирослава Турок [1] | Ольга Брайляк [1] |
| Марина Газій [1] | Ярослава Бенца [2] |
| Олена Ганзел [2] | Яна Тегза [3] |
| Олександра Артюхіна [1] | Максим Молнар [2] |
| Елізавета Зеленюк [2] | Степан Ткачук [1] |
| Петер Будай [1] | Лілія Білунка [2] |
| Валерія Зенинець [1] | Олег Мазурок [1] |
| Володимир Тарасюк [1] | Іван Міськов [1] |
| Андрій Любка [1] | Богдан Барбіл [1] |
