П`ятниця, 09.12.22, 21:46 | Вітаю Вас Гість | RSS

Головна блоґів » 2014 » Серпень » 27 » Галина Шумицька

Екзот сьогочасся
З відчувань «наівної» дивачки

Екзот сьогочасся

Доброго часу доби, шановне товариство!
Не планувала щось писати. Принаймні блог точно. Хотілося бодай на тиждень узяти паузу, перевести дух, відмежувати особисте від громадського, зайнятися родинними справами і т. ін. Не вийшло. ☺ Не той тепер, видно, час…

День Незалежності нашої відзначали із родичами у самому серці України – Миргороді. Побували і на Сорочинському ярмарку. Аякже. Враження які? Різні.  

Російською переважно той ярмарок балакав. Як і Київ. Хтось легко переходить на українську, хтось важче, більшість все-таки старається. Це обнадіює. Бо ж найкоротша дорога до себе в мові захована…

Місцевий люд від заїжджого відрізнити неважко. Дуже впадає у вічі, чого ті люди шукають… Автентичності, рідності, коренів вони шукають… Вишивані сорочки одягають, голови вінками прикрашають. Штучні ті вінки наразі. І виглядають так. Але нічого. Не все відразу. А ще правди і натуральності прагнуть. Друзі мої, як це видно!!! Не переказати...

І знаходять – ось що головне.

Питаємо гречаний мед. Доня дуже любить саме його. Нема, дітки, каже бабуся. Нема, бо таку гречку сіють, що й муха на неї не сіда – куди вже бджолі. Ось акацієвий, липовий, з різнотрав’я, а гречаного нема. Але ніхто й не пропонує. Ось що вражає. Набодяжити ж можна. Коли ні…

По дорозі з Миргорода проїжджаємо через Лубни. Заходимо поклонитися святиням Мгарського монастиря. Навколо тиша і спокій. Пасуться корівки. У крамничці на території пропонують свою випічку, знову-таки мед (чисто гречаного нема!), масло, кефір. Пропоную купити. Все воно порівняно дороге, але ж монастирське! Це я так сприймаю. Моя ж дев’ятнадцятирічна донька скептично дивиться на мене, вчергове називає «наівною» дивачкою. Чомусь це підкреслює: не наївна, а саме «наівна». Не стала випитувати, чому саме так. Розкаже, якщо захоче.

Але яким буде її обличчя за кілька годин, коли посмакує тими продуктами і визнає, що вони таки справжні! Неймовірно смачні тільки тому, що натуральні! Ніхто їх там не рекламує. Ніхто нікуди не вивозить. Готують для себе і для тих, хто захоче по них прийти. Ось воно, дорогі друзі! Мабуть, це дуже страшно й водночас вельми обнадійливо: правда стала екзотом!

Знайти її просто і непросто. Коштує вона дорого. На смак – не передати! Варто скуштувати! Гірка буває? Не біда – не лиш солодкого потребуємо. Баланс важливий.

До чого веду? Дивлюся на огидну «твар» (так моя баба, Царство їй Небесне, казала на обличчя) нинішнього расєйскава царя, наскрізь просякнуту брехнею і фальшем, і хочу кричати на увесь світ: НАС ВРЯТУЄ ТІЛЬКИ ПРАВДА!

Хай вона у кожного своя. Хай ми наразі не вміємо її узгоджувати з правдою іншого. Не біда. Навчимося. Головне – пробувати. Раз боляче, другий раз неприємно, а тоді, дивись, – щось із того буде. У різних масштабах це треба робити. У нашій університетській родині теж.

Не треба «розбиратися» з Медіацентром. Кажу це передусім тому, хто таке пропонує, і всім тим, хто пробуватиме це робити. Не вийде, дорогі друзі. Не ті тепер часи. Аби вижити, маємо пробувати казати правду і не ховатися.

Медіацентр підготував добрий майданчик для комунікації. Кожному туди двері відчинені. Умова тільки одна: називай себе своїм ім’ям. І постарайся толерувати. Почути думку іншого. Бо в кожній є раціональне зерно. Переконана: У КОЖНІЙ!

Я щиро дякую ректору за відвагу зробити це одним із перших. Одна річ – базікати про демократію, інша – втілювати демократичні цінності у життя.

Пропоную пробувати!

Галина Шумицька,
директор Медіацентру


Думки, висловлені в розділі «Блоґи», передають погляди самих авторів і не конче відбивають позицію редакції Медіацентру УжНУ

Поділитися через:
Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

АвторГалина Шумицька | Переглядів – 1006 | Рейтинг: 5.0/13
Усього коментарів0
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій

«  Серпень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031