На базі найбільшого вишу краю розпочала роботу Школа молодого соціолога. Пов’язана з цим низка заходів відбуватиметься протягом 18–22 квітня. Організаторами Школи-семінару, крім нашого вишу, є Соціологічна асоціація України, зокрема її закарпатське регіональне відділення, та Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна.

Відкриття Школи молодого соціолога відбулося в залі засідань Вченої ради університету. З привітальним словом від імені УжНУ до гостей звернувся ректор Володимир Смоланка. Своєю чергою, представники харківського вишу подякували за гостинність і подарували бібліотеці нашого ВНЗ кілька примірників тематичної літератури. Модератором заходу став завідувач кафедри соціології і соціальної роботи, професор Федір Шандор.

Першим із числа запланованих заходів став круглий стіл на тему: «Реформи вищої школи в оцінках учасників освітнього процесу», координатором якого виступила Людмила Сокурянська, президент Соціологічної асоціації України. Свій виступ пані Людмила розпочала з наголошення на порядку проведення заходів Школи, а також розповіла про певне нововведення – практичне завдання, корисне насамперед для аспірантів-слухачів, які працюватимуть у кількох творчих групах, аби за результатами їх роботи спеціальна комісія могла визначити кращих.

«Протягом роботи Школи ми створимо певний аспірантський омнібус, куди будете включати ті блоки питань, які вас найбільше цікавлять у межах дисертаційних досліджень. Це стане чи не найважливішим підсумком нашої праці», – пояснила Людмила Георгіївна.

Також вона представила результати якісного соціологічного дослідження, виконаного Соціологічною асоціацією на прохання МОН України методом фокусованих групових інтерв’ю у 16 містах. Його тема співзвучна з темою круглого столу. Результати дослідження у порівнянні показують позиції викладачів та студентів щодо тих чи тих важливих освітніх питань.

Конкретніше здобутки дослідження взявся презентувати Олександр Голіков – один із його виконавців, викладач ХНУ ім. В.Каразіна. Він розповів про структуру блоків запитань, котрі були представлені рецензентам для обговорення.

Перший стосувався стану вищої освіти в країні, який представники обох опитуваних груп визначили як середньо-задовільний. Також порушувалися питання її фундаментальності, масовізації, фаховості викладачів, корупції та ряд інших.

Другий блок мав назву «Проблематика реформування і реформування проблематики», що виділяв наявні нагальні проблеми у діяльності як викладачів, так і студентів. Також він порушив питання глобальних реформ у системи освіти, їх сприйняття чи несприйняття опитаною аудиторією. Як приклад була запропонована цитата викладача з 12-річним стажем роботи, що викликала жваве обговорення серед учасників Школи: «Найкращою реформою освіти в Україні була б та, яка би зупинилася і дала можливість працювати освіті…». У цьому контексті виокремили третій і четвертий блоки – «Ставлення до запроваджених реформ» та «Імплементація Закону про вищу освіту». З останнього ми дізналися, що студенти, на відміну від викладачів, цілком позитивно ставляться до впроваджених змін.

Останній блок стосувався якості, змісту та організації навчального процесу. Завдяки фокусованим інтерв’ю було виділено такі студентські проблеми: нестача практичного навчання, надто велика кількість непрофільних предметів, низька заробітна плата на майбутньому робочому місці, нецікаве, нудне викладання. Було порушено також питання університетської автономії.

Отож, на загальну думку реципієнтів, освітні реформи є потрібними, але, перш ніж запроваджувати щось нове, МОН повинно консультуватися і з викладацькою, і зі студентською аудиторією, проводити певні соціологічні дослідження.

Світлана Щудло, професор із Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка, подякувала за можливістьузяти участь у Школі молодого соціолога, розповіла, що для неї це перший візит до Ужгорода. Зізналася, що прихопила з собою подарунок для Федора Шандора – невеличке поповнення для його бібліотеки.

Науковець деталізувала результати дослідження, здобуті безпосередньо на базі Дрогобицького ВНЗ. Найбільш дискусійним там стало питання профільності навчальних закладів, адже це педагогічний виш зі своєю специфікою. Також пані Світлана порушила питання академічного опору у вищій школі України. За результатами опитування, його немає, а наша освітянська спільнота досить інертна, консервативна. Світлана Андріївна висловила передбачення, що виконане дослідження ще не повністю завершене й може розвиватися в демографічному, статусному розрізі.

Активними учасниками обговорення стали директор Інституту соціології, психології та соціальних комунікацій Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова Володимир Євтух, який представив власний інноваційний план дальшої структуризації навчання студентів, а саме контекстуальне навчання, а також ректор Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна Віль Бакіров, який висловив певне розчарування результатами дослідження – очікував чогось більш інноваційного.

Після жвавого обговорення учасники Школи мали час трохи відпочити, а тоді відвідати майстер-класи Віля Савбановича «EUROSTUDENT як кейс компаративного дослідження» та Володимира Борисовича «Етнічність у соціоекономічній та культурній перспективах».

Катерина Хижняк