Головна » Усі публікації » Із ректорату |
Новостворена Вчена рада провела своє перше засідання 21 жовтня. Цього ж дня обрали голову цього органу, надали почесних звань «Заслужений професор УжНУ», створили комісії Вченої ради, одна з яких перейматиметься створенням при історичному факультеті УжНУ міжкафедральної етнографічно-краєзнавчої лабораторії. Ректор привітав нових членів Вченої ради, склад якої затвердили 21 жовтня під час засідання трудового колективу. Голову цього колегіального органу, згідно з новим законом, обирали таємним голосуванням. Із 70 членів 68 були присутніми й голосували. Одностайно очільником Вченої ради УжНУ обрали ректора Володимира Смоланку.Голоси підраховувала лічильна комісія в складі трьох осіб – голови первинної профспілкової організації викладачів та співробітників УжНУ Тамари Суран, декана хімічного факультету Василя Лендєла та студентки математичного факультету Роксолани Блажівської. Під час засідання Вченої ради заслухали й ухвалили звіт директора ННІ євроінтеграційних досліджень Івана Артьомова «Про роботу та концепцію розвитку Навчально-наукового інституту євроінтеграційних досліджень». За час діяльності цього структурного підрозділу з 2006 року його працівники провадили й далі продовжують системне дослідження базових геостратегічних орієнтирів України, стану реалізації євроінтеграційних пріоритетів держави в умовах багатовекторної зовнішньої політики. Також до завдань ННІ входить комплексне дослідження тем «Актуальні проблеми зовнішньої політики України в глобальному вимірі сучасності», «Геополітика України: історія і сучасність», «Євроінтеграція: український вимір»; «Єврорегіональне співробітництво України». Підрозділ має чимало наукових розробок, упроваджує в навчальний процес підручники і навчально-методичні посібники нового покоління з проблематики євроінтеграції України та зовнішньополітичного курсу України в умовах глобалізації. Докладніше – у презентації. Іван Артьомов озвучив і перспективні завдання ННІ євроінтеграційних досліджень. Сьогодні визначено 4 напрямки: євроінтеграція, інтернаціоналізація, створення інноваційного університету як інструменту інтеграції в європейський і світовий освітній простір, участь у роботі Наукового парку УжНУ. Під час Вченої ради йшлося про наукові досягнення аспірантів УжНУ, яких сьогодні понад дві сотні. Двом науковцям УжНУ – Михайлу Тиводару і Золтану Фабрі, які пропрацювали у виші понад 40 років кожен, – надали почесних звань «Заслужений професор УжНУ». Майже одностайно їхні кандидатури підтримали члени Вченої ради під час таємного голосування. Дипломи їм вручать на святковому засіданні з нагоди 69-ї річниці з Дня створення УжНУ, яке відбудеться 23 жовтня. Комісія Вченої ради вивчить доцільність внесення змін до структури вишу, а також працюватиме над питанням створення міжкафедральної етнографічно-краєзнавчої лабораторії, яка, за словами ректора, може цілком перерости в етнографічний музей. Також науковців УжНУ просять подавати проекти щодо участі у програмі «Горизонт-2020». Пролобіювати їх у Європі запропонували угорські колеги. Пропозиції і проекти просять передавати на гуманітарно-природничий факультет з угорською мовою навчання. Наприкінці засідання ректор УжНУ запросив усіх присутніх на святкування 69-ї річниці вишу у четвер, 23 жовтня. Наступне засідання Вченої ради запланували на 27 листопада. Наталія Каралкіна |
|
|
|
Теги: |
Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter! |
0 | |
Ми у Facebook
Рубрики розділу
Інші матеріали рубрики