Готель «Лесанка», у якому розмістилися учасники словацько-українсько-норвезького проекту – за 18 км від Кошиць на висоті 300 м над рівнем моря. Другого дня конференції її учасникам запропонували похід на 748-метрову гору Сівец (Sivec).

Вигляд озера Ружинська преграда (Ružínska priehrada), на якому нині змагатимуться наші спортсмени (про це – у наступному матеріалі), з неї просто неймовірний!

Та й саме сходження на вершину – це така собі філософія життя. Досвідчені тренери, які супроводжують нас, по дорозі вгору радять: рухайтеся одним темпом, без ривків, малими кроками – тоді відновлюється ваше дихання, ви рівномірно використовуєте вашу енергію, не докладаючи зайвих зусиль.

На спуску вони казатимуть: тепер вас рятуватимуть зиґзаґи – може, більше, ніж по прямій дорозі, кроків – але це триматиме вас на гострому камінні і слизькому листі…

Дорогою на вершину всі жваві й активні: спілкуються, жартують, кілька мов звучить одночасно (українська, словацька, англійська, російська, норвезька) – жодних проблем і бар’єрів. Відрізняємося тільки кількістю вбрання: українці й словаки в теплих куртках, нори – в майках.

Усі тішаться геть не листопадовим, радше вересневим теплом.

З нами йде заслужений тренер України зі сновбордингу Марина Чундак, яка готувала до численних стартів випускницю факультету здоров’я людини УжНУ Аннумарі Чундак – майстра спорту міжнародного класу зі сновбордингу, учасницю двох олімпіад (у Ванкувері, 2010, та Сочі, 2014). Пані  Марина щойно з Індії – вона дуже переконливо каже, що наша Земна куля не така вже й велика, та й мешканці її радіють тому самому: сонцю, теплу, горам, вітру, воді, приємній бесіді, дружній усмішці…

Воду п’ємо з однієї пляшки: словаки, українці, норвежці – люди планети Земля, які пізнають одні одних ближче у Карпатах.

Галина Шумицька

спеціально для Медіацентру УжНУ