Cтудент-четвертокурсник економічного факультету УжНУ Анатолій Грейцер нещодавно повернувся з Литви, де провчився один семестр в Університеті Миколаса Ромеріса у рамках європейської освітньої програми Еразмус+, країною-партнером якої є Україна. Отож про життя у Вільнюсі, його жителів та особливості литовського освітнього процесу з уст нашого мандрівного студента.

«Ще в школі я мріяв поїхати за кордон як студент за обміном, тому активно вивчав англійську мову. Дуже хотілося спробувати, як це – навчатись іноземною мовою та ще й в іншій країні.

Моєму щастю не було меж, коли заступник декана з міжнародної діяльності економічного факультету Ю.Я. Волошина повідомила, що можна взяти участь у конкурсному відборі для отримання стипендії за програмою Erasmus+.

За умовами програми, двоє переможців мали право на безкоштовне навчання на базі Університету Миколаса Ромеріса (Вільнюс, Литва), а також право на отримання стипендії для комфортного проживання на території Литовської Республіки протягом 5-ох місяців.

Основною вимогою  програми було таке: факультет, який направляє студента, повинен знайти 36 кредитів, тобто 5 предметів, для перезарахування після повернення. У цьому мені дуже допомогли Юліанна Ярославівна Волошина та Віталій Вікторович Сержанов, за що я їм безмежно вдячний.

Словами не описати, якою була радість, коли мені повідомили, що я пройшов і отримаю стипендію для навчання закордоном. Найважчим етапом виявилось отримання візи, оскільки подання документів на литовську візу типу D можливе тільки у Києві у визначені дні.

Приїхав я у Вільнюс у кінці серпня минулого року – за тиждень до початку навчання. Мене відразу поселили в гуртожиток та забезпечили литовською SIM-картою. На базі університету прийняли тепло, завжди допомагали з вирішенням будь-яких питань.

Проблеми мовного бар’єру не було. Більшість місцевих розмовляють як англійською, так російською, тому спілкуватись було легко. Люди приємні, привітні, завжди готові допомогти. Звичайно, мені дуже хотілось покращити знання англійської мови, тому я намагався говорити винятково нею.

Про сам Вільнюс можна розказувати багато. Там спокійно, безпечно, затишно, світло, а в період різдвяних і новорічних свят просто казково. Звичайно, це тільки мої враження, а як відомо, на колір та смак…

У цьому місті мені зустрілися дуже цікаві та веселі люди, які допомагали відчувати себе як удома. Вільнюс був для мене не просто містом – скоріше місцем і часом для самопізнання, школою життя.

Що мене завжди дивувало й тішило, то це те, що тобі всюди раді. Робиш покупку – тобі посміхнуться, побажають хорошого дня, а ти у відповідь зробиш те саме. А якщо потрібна допомога, ніхто не відмовить.

У навчальному процесі мене дуже здивувало, що всі студенти Університету Ромеріса проходять реєстрацію для отримання своєї унікальної електронної адреси, а також логіна і пароля, за допомогою якого можна увійти в особистий кабінет на сайті університету та підключитись до Інтернету на території університету та гуртожитку.

Також для зручності зв’язку між викладачами і студентами Університет Миколаса Ромеріса використовує спеціальну on-line програму Moodle, де кожен викладач має особистий кабінет з кожного предмету, надаючи до нього доступ студентам, щоб ті могли вільно користуватися конспектом лекцій, презентаціями та завданнями курсу.

Ще одним приємним бонусом є сучасна бібліотека, яка працює цілодобово сім днів на тиждень. У бібліотеці вільний доступ до комп’ютерів, підручників та періодичних видань.

Також університет надає студентам вільний доступ до тренажерного залу, щоб кожен, міг розвиватися і фізично. 

Система освіти мені дуже сподобалась, адже студент має один-два обов’язкові предмети і ще три-чотири обирає самостійно, що дає змогу вивчати саме те, що тобі подобається і робити це поглиблено через мінімальне різноманіття предметів.

Формальні труднощі, з якими стикається студент, коли приїжджає за обміном, такі:

– необхідно скласти learning agreement (навчальний план);

– підписати договір прибуття;

– після від’їзду необхідно попіклуватися про те, щоб отримати всі документи.

Але ці формальності тільки на перший погляд складні. Треба буде трошки побігати, похвилюватись, але все можна зробити, якщо не лінуватись. Просто треба уважно читати інформацію на сайті університету і підтримувати контакт з координатором.

Навчання у Литві закінчилося. Але семестр життя та навчання у Вільнюсі – це безцінний досвід мого життя».

Анатолій Грейцер, студент 4 курсу економічного факультету

Фото з особистого архіву автора