Один з найпопулярніших факультетів вишу очолювати нелегко, тим більше, коли весь час перебуваєш у далеко не творчому середовищі: серед цифр, банківських операцій, систем купівлі-продажу. Факультетові економіки, який нині функціонує у складі Інституту економіки і міжнародних відносин, виповнилося 50 років. Його керівникові – Тетяні Климко – трохи більше за половину цього поважного віку. Проте економічний прагматизм цієї тендітної жінки далеко не прагматичний, нові ідеї розвитку факультету приходять до неї навіть уночі. Активна, творча, цілеспрямована, вона готова підтримувати студентів і завжди заохочує їх до роботи. Тож про зміни з часу реорганізації підрозділу, практичну складову навчального процесу, а також найближчі проекти економічного – у розмові з Тетяною Климко, деканом факультету економіки, кандидатом економічних наук, доцентом.

---

• Професію економіста, на перший погляд, не назвеш творчою. Ваш вибір здобувати саме цю освіту був усвідомленим чи вміло кимось підказаним?

– Я дуже хотіла бути журналістом. Ще під час навчання у школі публікувала матеріали в обласних газетах. Але в мене дуже прагматична мама, яка казала: «Будеш хорошим журналістом тоді, коли знатимеш, про що писати. Тому йди на економічний – будеш знати, про що писати». Так я вступила на цей факультет, хоча батьки в мене історики. Економічний на той час був дуже актуальним, оскільки наприкінці 90-х років бурхливо розвивалася банківська сфера, бізнес.

За характером я холерик, бурхлива, активна, тому бухгалтерський облік був для мене карою. Занурення у цифри, вираховування балансів. Пам’ятаю: всі святкують Новий рік, а я баланс складаю… Жах мене брав (Посміхається). Зовсім по-іншому сприйняла викладацьку діяльність. Це дійсно моє хобі. Як бачите, воно переросло у щось інше, і я дуже рада, що відійшла від практичної бухгалтерії. Для мене сидіти на місці просто неприпустимо. У своєму кабінеті я буваю двадцять хвилин на день: увесь час у русі.

Коли сидиш цілий вечір, а в тебе не сходиться баланс на 10 копійок, то бухгалтерство видається явно не твоїм, але ця професія вчить дисципліни, зібраності.

• У студентські роки Ви теж були дисциплінованою? Що найбільше запам’яталося з навчання у виші?

– У нас була дуже хороша група, дружна. Щоп’ятниці ми зустрічалися у місті, часто ходили у походи, проводили разом вихідні. До цього часу підтримуємо стосунки. Життя нас розкидало, хоча зараз чи не кожен займає хорошу посаду. Мої однокурсники очолюють банківські відділення, працюють у міській раді, бізнесі. Нас вчили фахівці-практики, тому я дуже хочу, аби ця хороша традиція продовжувалася. Має бути й академічна наука, але практичне її спрямування конче необхідне. У цьому вбачаю своє основне завдання як керівника. Хочеться, щоб практика і теорія йшли поруч під час навчання.

• Сьогодні на Закарпатті економістів, фінансистів та бухгалтерів випускають не тільки в УжНУ. Яка Ваша думка щодо підготовки такої кількості кадрів?

– На Закарпатті економістів випускає 11 філій. Як правило, це обліковці, фінансисти, тобто дуже розповсюджені спеціальності. Звичайно, ринок перенасичений фахівцями. З іншого боку, я пропрацювала головним бухгалтером 14 років, певний час очолювала бухгалтерську фірму. Для того, щоб зробити з працівника доброго фахівця, потрібно півтора року стажування. Сучасна освіта потребує пристосування до потреб ринку. Незважаючи на те, що приблизно 3,5 тисячі випускників нашої спеціальності щорічно випускають на Закарпатті, вакансії для них є, особливо серед бухгалтерів. До того ж ми займаємося перекваліфікацією: спільно з Центром зайнятості готуємо підприємців на курсах підвищення фахівців.

• З якими банками, страховими компаніями співпрацюєте?

– Маємо досвід співпраці з «ПриватБанком», «УкрСиббанком», «Ощадбанком», «ВТБ», страховими компаніями «Тас», «Альянс». Виходимо на співпрацю з інтернаціональними компаніями. Невдовзі студенти спеціальності «економіка підприємства» будуть мати практику безпосередньо в компанії. У такому ж плані хочемо співпрацювати з «Jabil».

• Як Ви гадаєте, що змінилося на факультеті після включення його до складу Інституту економіки і міжнародних відносин?

– Змінився настрій. Спочатку було неоднозначне сприйняття, але я все більше народ «запалюю». Починають прислухатися до моїх ідей і працювати. До цього характеристикою економічного була традиційність. Зараз працюємо над нововведеннями. Ніколи не було профорієнтаційної роботи, якою ми зараз активно займаємося. Не було міжкафедральної співпраці, що зараз мені дуже подобається. Зробили, зокрема, міжкафедральну студентську конференцію, яка пройшла на високому рівні.

Я хочу, щоб було якомога більше нововведень. Із найважливіших речей, які ми зробили останнім часом, це навчання за 8 версією «1С Бухгалтерія» – програми, яка повністю відображає діяльність підприємства. З Вірою Іванівною Варцабою, завідувачем кафедри фінансів і банківської справи, у нас був симбіоз ідей щодо запрошення на лекції фахівців-практиків, які розповідають студентам про їхню професію, її практичну складову. Ми постійно проводимо круглі столи з практиками і питаємо: чого ви очікуєте від наших студентів, на що нам потрібно звернути більше уваги. Тож вони трохи корегують наші плани.

У нас на факультеті високо поставлена наука. Зокрема, маємо спеціалізовані вчену раду із захисту кандидатських дисертацій. Захищено вже близько 300. Крім того, всі, хто працює на економічному факультеті, постійно проводять дослідження, публікують їх результати. За підсумками минулого року, ми єдиний факультет у виші, що мав два посібники з грифом Міністерства освіти і науки. Цього року також готуємо посібники.

Крім того, маємо ідею щодо окремого видання про факультет з нагоди 50-річчя. Хочемо зібрати історичні матеріали, систематизувати їх.

• То яким має бути хороший економіст, на Ваш погляд?

– Економіст має бути зібраним, упевненим у собі, адже законодавство дуже мінливе, часто неоднозначне, тож коли трактуєш свою думку, маєш її відстояти. Мені згадався жарт наших студентів під час святкування Дня першокурсника: «Яка має бути міс економічного факультету? – Економна».

І все ж таки, незважаючи на обмежену креативність нашої професії, економіст має бути творчим. Тому що треба знаходити джерела мінімізації витрат, максимізації прибутків, а це теж креатив.

• Які перспективи розвитку факультету Ви бачите?

– Ми відкриваємо нову спеціальність – «управління персоналом і економіка праці». Це буде на рівні магістратури. Готуватимемо фахівців-управлінців. Сьогодні на ринку дуже потрібні менеджери, управлінці – люди, які вміють продавати банківські, страхові продукти. Така людина буде завжди на коні. До того ж відкриття цієї спеціальності – спільний проект з американським університетом. Якщо у нас все вийде, то один рік навчання буде в Україні, інший – в Америці. Зараз проходимо акредитацію.

Маємо також у планах відкриття магістратури зі спеціальності «страхування». Співпрацюємо зі страховими кампаніями, вийшли на рівень асоціацій, консультувалися з головою асоціації страховиків. Він сказав, що наразі жоден виш України не випускає магістрів з такої спеціальності. Тож попит буде.

Ми в пошуку інших магістерських програм. Під час цієї вступної кампанії націлені експериментувати: бакалавр матиме право вступати до магістратури за іншим напрямом. Тому я хотіла би робити акцент на магістерських програмах.

Ще один спільний проект буде з аудиторською спілкою Закарпаття. Наші студенти-випускники будуть складати іспити на міжнародний сертифікат практикуючого бухгалтера. Для його здобуття треба скласти три іспити, один з яких коштує близько 10 тисяч гривень. Нам обіцяють фінансування, тобто наші кращі студенти зможуть здобути цей сертифікат безкоштовно, а разом з ним і статус міжнародного бухгалтера. Транснаціональні компанії дуже потребують таких спеціалістів.

• Зараз чимало говорять про економічну незалежність регіонів України. Як ви вважаєте, чи можливо це у межах Закарпаття?

– Закарпаття перше має стояти в цій черзі, тому що наше транскордонне співробітництво, географічне розташування дозволяє нам бути самостійними. Ми маємо багато для цього і можемо розвиватися. Для того, щоб у цьому пересвідчитися, достатньо порівняти міста центральної України з Ужгородом чи Мукачевом. Тобто навіть за розвитком міст це видно і зрозуміло.

• Ким є для Вас студент і які спільні проекти Ви готові з ними виконувати?

– Я відкрита до всіх студентських ідей. У нас хороші студенти, я всіх їх дуже люблю і поважаю. Ми намагаємося брати участь у всіх загальноуніверситетських заходах. А в цьому році здобуваємо всі призові місця. У Спартакіаді ми навіть факультет здоров’я людини обігнали. У загально університетському брейн-рингу маємо третє місце.

Цього року суттєво активізували наукову роботу студентів. Одну конференцію вже провели, іншу плануємо навесні. Стимулюємо студентів додатковими балами, фінансуємо їхні поїздки. Від них найголовніше – бажання. На жаль, на економічний досить часто вступають не за власним бажанням. Батьки зважають на престиж, а потім на другому-третьому курсі людина розуміє, що це не її. Таких студентів досить важко стимулювати до роботи.

Нещодавно з нашим студактивом ми придумали, що будемо святкувати День студента не так, як усі, тобто не 17 листопада, а 25 січня – у День Святої Тетяни, яка є покровителькою студентів. Найімовірніше, що це буде КВН між нашими групами.

Студенти знають, що до мене можна приходити з ідеями, що я їх підтримую, якщо це дійсно того вартує. Зацікавленість студентів у навчанні та їхнє майбутнє працевлаштування для мене на першому місці. Дуже сумно чути, коли працедавці говорять, що випускники не готові до роботи.

• Тож наскільки працедавці зацікавлені у ваших випускниках?

– Ми зараз дуже активно почали співпрацювати з працедавцями. Я думала, що банківська сфера у нас перенасичена кадрами, але банки звертаються і просять по десять осіб одразу. Вони готові брати їх на оплачуване стажування. Так само звертаються страхові компанії. Я здивувалася такій ситуації. Виявляється, хороші, молоді спеціалісти завжди потрібні. Для компаній навіть неважлива наявність диплому з відзнакою – вони хочуть студентів, які готові працювати. Якщо є бажання працювати, все інше буде.

Коли ми провели зустріч із працедавцями в актовому залі, а студенти все одно не дуже охоче записувалися на стажування, у мене мало депресія не розпочалася. Потім вони все зважили, і зараз вже справи набагато кращі. 30 осіб пройшло стажування у страховій компанії «Тас». Кращих візьмуть на роботу. Зараз формуємо нову групу на стажування в «УкраСиббанк». Двоє осіб ідуть на стажування у найбільшу аудиторську фірму на Закарпатті. Вже розпочалося пожвавлення. Роботодавці дуже лояльні: приймають студентів у вільний від навчання час, погоджуються на всі умови. Я ще раз повторюю, що ми шукаємо, заохочуємо, і моя найбільша мрія – це стовідсоткове працевлаштування наших випускників, звісно, тих, хто цього бажає.