23 жовтня на факультеті міжнародних відносин вперше засідав клуб «Міжнародник», покликаний бути майданчиком для дискусій, нових ідей та здобуття практичних навичок ораторського мистецтва, аргументації, різних методик ведення дебатів і переговорів на міжнародно-економічну тематику, адже тут готують майбутніх дипломатів та працівників міжнародних організацій.

Темою засідання обрали питання можливості та доцільності реформування ООН, оскільки в умовах міжнародної кризи, в яку вже давно переросла російсько-українська війна, багато сподівань покладалося на Раду Безпеки ООН та її рішення. Проте реального результату не вийшло, адже наявна структура та процедура ухвалення рішень давала Росії змогу накладати вето на всі колективні рішення.

Тому студенти порушили актуальну проблему теорії та практики міжнародних відносин, ставши на неоліберальні та неореалістичні позиції, аби порушити питання: якщо реформування можливе, то як саме? Якщо неможливо і недоцільно, то чи не варто замінити ООН абсолютно новим утворенням і яким саме?

Методика, яку використовували студенти спеціальності «Міжнародні економічні відносини», – дебати за Карлом Поппером: змагання між двома командами з 3 осіб, що обговорюють доцільність та ефективність певної політичної акції (політики), котра формулюється у вигляді теми (резолюції) для дебатів. Одна з команд – стверджувальна (affirmative) – відстоює потребу в такій політиці, інша – заперечувальна (negative) – опонує їй.

Такий формат зобов'язує учасників обговорювати не виправданість певної політики, а шляхи її реалізації. Неодмінною умовою перемоги в раунді є наявність у команди належної кількості доказів, підтримки на користь своїх ідей. Тому перед грою дуже важливо знайти інформацію з використанням усіх можливих джерел.

Коментує учасниця дебатів Евеліна Романюк (V курс спеціальності «Міжнародні економічні відносини»): «Мені дуже сподобалося. Обидві команди добре підготувалися: сторони навели   чимало аргументів, було багато запитань-відповідей. У ході дебатів опоненти зійшлися на думці, що повністю відмовлятися від такої міжнародної структури не варто. Потрібно реформувати ООН, яка намагається створити для держав платформу для вирішення суперечок, конфліктів, хоч її рекомендації є декларативними. Слід змінити умови накладення вето, а також механізм виконання державами взятих на себе зобов'язань».

Ішлося також про те, чи бути ООН як політичній організації, чи постає проблема надання їй наддержавних функцій, а отже, розподілу влади (повноважень) на зразок держави (на законодавчу, виконавчу, судову), але цей варіант не мав значної підтримки.

Проводив дебати доцент кафедри міжнародних відносин Павло Білак, який викладає теорію міжнародних відносин, що безпосередньо є теоретичним підґрунтям для позицій, які займали команди.

Він, зокрема, зауважив: «Перша команда обстоювали думку, що ООН, попри певні кризові явища та низьку ефективність своєї діяльності, є все ж таки необхідним інструментом для вирішення глобальних проблем людства. Другий гурт захищав точку зору, що ООН вичерпала себе, а міжнародні проблеми можна вирішувати й на рівні окремих держав або інтеграційних утворень.

У ході дебатів студенти продемонстрували високий рівень підготовки та розуміння принципів роботи Організації об’єднаних націй та її недоліків. Під час цікавої дискусії були виявлені головні проблеми в роботі цієї організації, а також шляхи їх усунення. Зрештою, хоч команди й залишилися при своїй думці, дебати виявилися успішними і цікавими».

За інформацією заступника декана з наукової роботи ФМВ

Антоніни Стряпко