Студенти відділення журналістики мали змогу почути лекцію з уст професійного диктора з більш ніж сорокарічним стажем роботи на телебаченні, викладачем сценічної майстерності у народній студії поезії «Чарівне слово» – Наталією Павлівною Якушко.

Її лекція розпочалася, тільки-но вона увійшла в аудиторію. Постава, погляд, який притягує до себе, плавні рухи і перші слова: «Я вітаю Вас!» повіяли не просто журналістською майстерністю – професійною мудрістю, відчуттям аудиторії та проявом любові.

Що ж, студенти є студенти, і на лекцію хтось повинен був спізнитися. "Одне із найважливіших правил журналіста – пунктуальність. Ви маєте відчувати не тільки хвилини, але й секунди. Вони особливо дорого коштують на телебаченні," – сказала Наталя Павлівна і перейшла до професійної розмови.

За її словами, однієї із найбільших проблем, з якими зіштовхуються журналісти, – неналежне опанування тексту. Його мало просто прочитати, треба правильно подати, інтонаційно оформити навіть тоді, коли хвилюєшся, коли не вистачає дихання. А таке вміння приходить із досвідом, коли журналіст виконує певні вправи на дикцію та дихання. Тому у професійному мовленні обов’язково мають бути три складові: технічна, логічна та емоційна виразність.

Журналістика – це як спорт. Чи розпочне змагання спортсмен, не розігрівши попередньо м'язи? Отож перше, із чого варто починати, – це щоденна зарядка обличчя, розігрівання м’язів, управи на дикцію та дихання.

Навчитися правильно дихати означає швидко і непомітно вдихати повітря і повільно, порціями видихати. Диктор-журналіст повинен повністю розслабляти шию, гортань і легені – вони мають бути готовими до процесу декламування.

Телебачення формує особистість. Виховує реакцію, відчуття часу, вміння працювати у колективі, аналізувати – все те, що необхідне для організації себе і своєї роботи.

Лекція Наталі Павлівни була не просто теоретичною розповіддю про правила, вимоги чи особливості професійного мовлення. Вона зачитували зразки української поезії, разом зі студентами виконувала вправи на дихання, чітку артикуляцію, наголошувала на правильній поставі та відповідала на запитання.

Одна порада запам’яталася дуже добре: "Роблячи гімнастику обличчя, вимовляючи дивні звуки, ви не маєте думати, який у вас зараз вигляд. Одягайте скляного ковпака і пам'ятайте: коли сидите перед мікрофоном чи камерою, нікого, окрім вас та вашого глядача, не існує. Ваше головне завдання – донести до тих, хто слухає чи дивиться, те, що ви хочете. Якщо не уявляєте, про що говорите, не пройметеся текстом, то глядач вас не зрозуміє, не сприйме. Червоний вогник, який дає старт ефіру, має запалювати у вас емоції, думку, бажання працювати для того, хто на вас дивитися чи слухає.

Знайдіть себе. Робота журналіста дуже складна, і якщо ви не готові ставати кращими, залишайте її. Ви маєте віднайти свого глядача і працювати для того, кого любите," – такими словами завершила свою лекцію Наталія Павлівна Якушко. _x_PS1 Хтось уважає, що приємної зовнішності, гарного голосу та декількох уроків із професійного мовлення достатньо, аби виходити в ефір на телебачення чи радіо. Проте хто сказав, що без знання людей і життя, наполегливості, винахідливості, фантазії, вміння працювати над собою може вийти щось путнє? Екран чи мікрофон - це збільшувальне скло: плідну працю воно дуже добре показує, проте і викриває недопрацювання чи брак професіоналізму._x_PS2 _x_PS3 _x_PS4 /live/2013/11/jakushko/Sequence_01.Still004.jpg_x_PS5 _x_PS6 Під час майстер-класу_x_PS7 320_x_PS8 _x_PS9 //www.youtube.com/embed/njO2NhT6Rew?feature=player_detailpage_x_PS10 Світлана Лапига, _x_PS11 відео Роберта Паппа_x_PS12 _x_PS13 _x_PS14 _x_PS15 _x_PS16 _x_PS17 _x_PS18 _x_PS19

Світлана Лапига,

відео Роберта Паппа