Андрій зізнається, що під час виїзду до Сочі в нього були вкрай суперечливі відчуття, оскільки палко вболіває за події в Україні. Після жахливого побиття студентів він їздив до Києва на Майдан, тож після цього вирушати до Росії не надто хотілося.

«На Олімпіаду я хотів потрапити відразу після того, як закінчилося Євро-2012, під час якого також був волонтером. Хотів спробувати себе у сфері спортивного менеджменту. Тож робота у міжнародному колективі, та ще й у таких умовах, була для мене дуже цікавою, бо ж мав змогу представити свою країну, дізнатися чогось нового про інші культури, – розповідає Андрій.

Враження від поїздки в нього надзвичайні, адже спілкувався з такими метрами, як Юстина Ковальчик, Мартен Фуркад, Уле-Ейнар Бйорндален, Віта Семеренко, Аннамарі Чундак. Працював у хорошому колективі, вдячний їм за підтримку, особливо тоді, як почув про смерть Сергія Нігояна, про якого дізнався під час перебування на Майдані.

«Більшість росіян підтримує українців у тому, що нині переживає країна. Співчувають нам і європейці, американці, з якими розмовляв у Сочі, – розповідає студент. – Маю сказати, що росіяни подбали про безпеку. Перед кожним вокзалом, місцем скупчення народу розташували пункти огляду. Людей пропускали після обшуку, заглядали до сумок, перевіряли телефони, фотоапарати, ноутбуки, бо навіть у них могла бути вибухівка. Аби не виникало проблем, усі об’єкти обгороджували високим парканом.

Працювала не тільки міліція, а й кубанські козаки (після подій у Волгограді їм довіряли більше). Вони зі мною спілкувалися українською. А ще казали, що моляться за мирну Україну. Канадські спортсмени засвідчили, що підтримують нас на шляху до демократії.

Водночас багато хто питав, чи справді в українські справи втручається Америка: зрозуміло, що така думка прищеплена їхніми ЗМІ».

«Учора один із колег написав мені, що особисто бачив, як частина української команди з валізами покидала олімпійське селище. Я пригадую, коли на Кубку світу наші біатлоністки кричали «За Україну!», «За Майдан!». Переконаний, що їхня позиція не змінилася», – упевнений Андрій. Нагадаємо, що під час Ігор українська збірна хотіла брати участь у змаганнях з чорними стрічками, але їм не дозволили цього робити.

«Be careful!» (Будь обережний!) – пишуть Андрієві колеги-волонтери з різних країн. Погоджуємося з ними, адже сьогодні найперше треба бути обережними всім, хто перебуває в епіцентрі подій. Іншим – максимально підтримувати й допомагати, адже мета в нас спільна, і якщо ми її досягнемо, то олімпійських перемог в України буде ще багато. _x_PS1 Студент відділення журналістики УжНУ Андрій Слохіняк повернувся з Олімпіади в Сочі, де працював волонтером у резидентському центрі. Перебував у Росії з середини січня, бачив процес підготовки Ігор, допомагав спортсменам з інших країн, і врешті – відкриття Олімпіади. Хотів спробувати себе в роботі серед міжнародного колективу, здобув безцінний досвід, але повернувся з двозначними відчуттями, оскільки радіти спортивному святу не міг під час жахливих подій в Україні. Враженнями від перебування в Росії Андрій Слохіняк поділився з Медіацентром УжНУ._x_PS2 http://mediacenter.uz.ua/live/2014/02/45andrij/razom.jpg_x_PS3 Волонтери_x_PS4 _x_PS5 _x_PS6 _x_PS7 _x_PS8 _x_PS9 _x_PS10 Наталія Каралкіна_x_PS11 _x_PS12 _x_PS13 _x_PS14 _x_PS15 _x_PS16 _x_PS17 _x_PS18 _x_PS19

Наталія Каралкіна