Настрої в найбільшому виші області не відрізняються від загального стану українського суспільства. Хоч Ужгород – і найзахідніша частина держави, та й весняної пори квітує сакурами, магноліями і райськими яблунями, тривоги за майбутнє у професорсько-викладацькому середовищі та поміж студентів УжНУ вистачає...

Понад місяць обов’язки ректора виконує доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Володимир Смоланка. За цей час він побував на всіх факультетах, спілкувався з викладачами, працівниками вишу, студентами. Тож у Володимира Івановича склалася загальна картина стану університетського життя з його нагальними проблемами, невідкладними питаннями, новими ідеями та сподіваннями, які панують у колективі.

Про важливі аспекти вищої освіти краю, переваги УжНУ напередодні вступної кампанії-2014, а також питання вишу й політики – у розмові з в. о. ректора УжНУ Володимиром Смоланкою.

• Чи змінилися Ваші погляди на структурні підрозділи УжНУ після їх відвідин, які висновки робите для себе?

– Протягом шести тижнів я мав низку зустрічей з різними колективами. По-перше, вражений масштабом вишу: збагнув, який у нас великий кадровий склад, скільки маємо студентів. Найбільше вразило те, що в університеті працює багато ентузіастів своєї справи, які хочуть прогресувати, мають чудові ідеї і знають, як їх утілювати. Я справді ПОБАЧИВ багатьох достойних людей, і розумію, що наш вуз має чудове майбутнє.

• У ЗМІ з’явилася інформація про ухвалення нового закону «Про вищу освіту». Скажіть, будь ласка, чи Ви вже ознайомилися з ним і які положення в цьому документі бачаться Вам найважливішими?

– Безумовно, я ознайомився з проектом закону – він пройшов перше читання у Верховній Раді. Імовірно, приблизно за місяць будуть внесені поправки, оскільки проект подано на громадське обговорення. Позитивних ідей щодо діяльності університетів закладено чимало. Мета змін, передбачених у ньому, – наблизити нашу систему освіти до європейської моделі, зокрема, задля підвищення конкурентоспроможності на світовому ринку. Суть цього закону – розширення університетської автономії у всіх сферах та прав його колективів. Змінюється система ліцензування й акредитації спеціальностей. З одного боку, вона спрощена, з іншого – націлена на те, аби акредитувати й надавати ліцензії тим закладам, які мають достатній кадровий потенціал і можуть забезпечувати високу якість освітнього процесу. При прийомі на навчання зросте «вага» балів у кожному сертифікаті зовнішнього незалежного оцінювання, дещо зменшиться роль середнього бала документа про середню освіту.

Чимало змін стосується й наукової сфери. Два наукові ступені, передбачені проектом, – доктор філософії і доктор наук, тобто звання кандидата наук замінюють на доктора філософії. Щодо освітньо-кваліфікаційних рівнів – пропонується скасувати ОКР спеціаліста, залишивши молодшого спеціаліста, бакалавра, магістра.

Для вишів, які мають статус національного, що стосується й УжНУ, у проекті фіксують цілу низку додаткових прав, зокрема – фінансування науки, формулювання навчальних планів. Цікаві й положення, які стосуються дослідницьких університетів. Вважаю, що є сенс боротися за здобуття такого статусу. Зафіксований у законі й перехресний вступ до магістратури, тобто в межах однієї галузі можна вступати на будь-яку спеціальність до магістратури. Загалом проект закону «Про вищу освіту» залишає позитивне враження, значно розширює автономію і академічну свободу університетів

• Ще одна важлива інформація стосується підписання Україною і Словаччиною угоди про взаємовизнання дипломів. Що виграє від цього Закарпаття?

– У випускника нашого вишу зростуть можливості працевлаштування. Ми працюємо, а студенти навчаються в конкурентному середовищі, тому для нас важливо, аби диплом випускника УжНУ засвідчував його фаховість. Це додатковий стимул для підвищення якості освітніх послуг, які надаються в нашому університеті.

• Чи не втратив чогось  УжНУ в міжнародних зв’язках через суспільно-політичну ситуацію?

– Думаю, навпаки, – надбав. Прогнозую, що в найближчий час зросте кількість ґрантів від європейської спільноти, адже до нашої країни прикута значна увага в усьому світі. Цю ситуацію треба використати, активізувавши наші зусилля в цьому напрямку

ПЕРЕВАГА УЖНУ – У ЙОГО МАСШТАБАХ, ГЕОГРАФІЧНОМУ РОЗміщеННІ й ЗРУЧНІЙ КОМУНІКАЦІЇ

• Невдовзі розпочнеться вступна кампанія. Як гадаєте, на чому варто акцентувати увагу УжНУ, аби зросла кількість охочих вступати саме до нас?

– Гадаю, тут можна зробити кілька важливих акцентів. По-перше, наш університ є класичним і надає вищу освіту за кількома десятками спеціальностей. Тобто випускник середньої школи має в УжНУ безліч варіантів, з-поміж яких обере оптимальний для себе.

По-друге, УжНУ має високий науковий і навчальний потенціал. Наша перевага і в географічному розміщенні. Ужгород – місто, яке є європейським, маємо близькі кордони із західними державами. Четверте: Ужгород – невелике місто зі зручними переїздами. Деякі мої родичі, знайомі вчилися чи вчаться у Києві, і я бачу, що повертаються додому з навчання після 19-ї години, оскільки потребують чимало часу на переїзди між навчальними корпусами, базами чи гуртожитками. Нерідко студенти не мають коли й поспілкуватися після такого щоденного навчання. Думаю, це збіднює студентське життя. Не варто забувати й про особливий шарм нашого міста. І головне – наш вуз динамічно розвивається.

• У чому полягатимуть особливості цьогорічної вступної кампанії? Чи слід очікувати відкриття нових спеціальностей?

– Процедура вступу поки що не змінюється, хоча в проекті Закону про вищу освіту деякі зміни передбачені. Однак раніше закладені принципи діятимуть поки що цього року. Можливі деякі труднощі. Так, якщо торік на Закарпатті ЗНО складали майже 7 тисяч школярів, то нині зареєструвалося трохи більше 2 тисяч. Проаналізувавши ситуацію з народжуваністю в Україні, розумію, що демографічна «яма» ще попереду. Найменше випускників середніх шкіл очікуємо у 2016 році. Після цього становище потроху поліпшуватиметься. Але кількості випускників 2013-го року досягнемо аж у 2020-му. Безумовно, це не дуже позитивна тенденція. Із приємних новин назву те, що відкриваємо три нові спеціальності, а це збільшує можливості для вступників.

• Після зустрічей з професорсько-викладацьким складом чи можете назвати найголовніші проблеми вишу? Про що запитують викладачі, з якими ідеями до Вас приходять студенти?

– Спектр проблем дуже широкий. Вкрай важливо, що наші працівники відкрито говорять про негаразди, запитують, висловлюють пропозиції. Якщо підсумовувати, найбільше питань стосувалося матеріально-технічного забезпечення навчального процесу. Напевно, це проблема номер один. Непросто з видавничою діяльністю, а також дозвіллям студентів, оздоровленням працівників та членів їх сімей.

Плануємо відновити ремонт «Скалки». Відтак і діяльність. Є проблеми з базою біологічного факультету в Колочаві. Було чимало запитань щодо наукової роботи, забезпечення лабораторних робіт приладами та реактивами. В університеті недостатньо аудиторій, що спричиняє навчання у дві зміни на деяких факультетах.

Питають і про збільшення навантаження на викладачів через ситуацію в країні. Але заспокоюємо наших педагогів: будемо шукати можливості, аби, навпаки, зменшити навантаження. Порушували також питання оптимізації структури університету – ці рішення ухвалюватимуть робочі групи, неупереджено.

• На одному з інтернет-ресурсів з’явилася критична стаття, де обговорюють питання їдальні в головному корпусі УжНУ. Проблему бачать у високих цінах і малих порціях...

– Я ознайомлений з цим матеріалом, це питання порушувалося і на зустрічах. Можу сказати, що знаю наразі лише зовнішній бік діяльності цього закладу. Щодо інтер’єру, наприклад, у мене жодних питань не виникає. Кафе виглядає стильно. Планую найближчим часом зайти туди інкогніто й поїсти (усміхається. – Авт.). Відвідаю й інші заклади, де харчуються наші студенти та викладачі. Прийду зненацька, аби в мене була власна думка про ціни, якість їжі та сервісу.

УНІВЕРСИТЕТ ПІДТРИМУВАЛИ І НАДАЛІ ПІДТРИМУВАТИМУТЬ НА РІВНІ ОБЛАСНОЇ ВЛАДИ

• Які стосунки у Вас із обласною владою, у яких питаннях знаходите точки дотику?

– У мене хороші стосунки з обома гілками обласної влади – як представницькою, так і виконавчою. Я депутат обласної ради, очолюю комісію з охорони здоров’я. Розумію підтекст Вашого запитання. Ясна річ, що сподіваємося на допомогу обласної влади – перебуваємо на державному бюджеті, тож маємо змогу використовувати кошти обласного скарбниці тільки завдяки програмам. Так, облрада посприяла нам, схваливши програму зміцнення матеріально-технічного стану вишів. Всі розуміють, що УжНУ – це найбільший вуз Закарпаття з давніми традиціями підготовки фахівців для нашого краю. У мене нема сумнівів, що його й надалі будуть підтримувати. Не забуваймо також, що більша частина закарпатських депутатів закінчила УжДУ чи вже УжНУ.

• Попереду президентські вибори, під час яких завжди була спокуса використати УжНУ з політичною метою. Які бачите шляхи і способи нейтралізації такого негативного впливу?

– Університет – це величезний колектив, у якому працюють люди різних політичних переконань, які підтримують різні політичні сили. Перешкоджати цьому чи впливати на них неприпустимо в такому демократичному закладі, яким є УжНУ. У жодному разі не можна допустити дискримінації за політичною ознакою.

З іншого боку, діяльність університету має проводитися за принципом незалежності від політичних партій, громадських чи релігійних організацій. Я проти того, щоб в університеті створювалися партійні осередки, щоб у робочий час проводилася будь-яка політична діяльність. Це стосується не тільки обрання президента, а й виборів до місцевого самоврядування. В той же час ніхто не має права втручатися у політичну діяльність членів нашого колективу у позаробочий час.

Щодо президентських перегонів, то запрошуємо моніторингові організації до гуртожитків, де будуть виборчі дільниці. У двох наших гуртожитках будуть дільниці, тож хай відстежують ситуацію, хай приходять спостерігачі. Ми абсолютно відкриті для цього.

• Напередодні Великодня з якими словами звернулися б до професорсько-викладацького складу й студентів, аби підтримати їх у цей час і привітати зі святом?

– Наближається найсвітліше свято християн. Відзначаємо його навесні, згадуємо про цінності, які проповідував Ісус Христос. Свято спонукає нас до того, аби ми думали про мир, про те, щоб нести якомога більше позитиву і добра. Здоров’я, душевного спокою, успіхів усім.

Наталія Каралкіна