Коли тепло у серцях згасає і пам'ять стирає важливі сторінки минулого, народ перестає бути народом. Це добре розуміють студенти першого курсу англійської філології.

Так, на англійському відділенні факультету іноземної філології провели семінар «Запалюємо пам’яті свічу». Студенти вирішили не просто згадати страшні й жорстокі події в історії України, а й закликати присутніх пам’ятати, якою дорогою ціною наш народ виборював собі незалежність. Як «великі» світу цього намагалися нищити тих, хто ніколи не зазіхав на чуже, просто хотів чесно жити і працювати на своїй, Богом даній землі. Українців нищили, так і не розуміючи, що душа безсмертна.

«Ми хочемо заохотити людей пам’ятати й берегти в серцях великі й важкі моменти історії українського народу. Можливо, сьогодні не було чогось феєричного. Але не це важливо. Ми щиро віримо, що свічки, які були запалені, хоча б трошки зігріли душі тих, хто був замордований. Та й де як не в університеті виховувати в собі національну свідомість, утверджувати патріотизм і пам'ять про минуле. Ми переконані, що без доброго усвідомлення історії шлях до майбутнього буде примарним», – коментує Ольга Полинець, один з організаторів заходу.

Упродовж години студенти зачитували історичні документи, декламували поезію, співали, дивилися відео – усе для того, аби осягнути масштаби тогочасної трагедії.

Студенти зізнаються, що сама підготовка відкрила для них багато нового. Поряд із професійним наставником Тарасом Кучером, викладачем кафедри історії України, їм удалося багато чого зрозуміти. І це не могло не позначитися й на сприйнятті самого виступу глядачами.

Світлана Лапига