Часто у народі кажуть: «Язик до Києва доведе». А от студенти відділення журналістики УжНУ на практиці довели правдивість цієї мудрості. Адже заповзята вдача й, безперечно, життєва харизма викладача кафедри журналістики Віталія Завадяка завела медійників-початківців на радіостанцію Тиса ФМ.

Поєднати приємне з корисним допоміг студентам ведучий Олексій Уманський, розповідаючи про таємниці радіожурналістики. Надзвичайно цікаво було слухати про життєвий шлях Олексія, адже він колись так само сидів за партою в аудиторіях нашого університету, слухаючи лекції, що ніяк не поміщалися у голові, колись так само починав будувати професійну кар’єру, долаючи непрості сходинки до досконалості. І от уже 10 років він разом із Тисою ФМ: від початку її існування. Разом із радіокомпанією у день професійного свята відчайдушний діджей святкує свій особистий ювілей роботи у  журналістиці. Багато приємних моментів пов’язано з цією працею. Їх і не порахувати.

Після цікавої розповіді у приміщенні загорівся червоний вогник, що символізував початок прямого ефіру. Тишу, що запанувала у приміщенні студії, розітнув надзвичайно енергійний та приємний голос ведучого, який на веселій ноті почав свою програму.

Велике враження на всіх справила важка праця Анатолія – звукорежисера, що, як вмілий піаніст, натискав на різні кнопки, пускаючи в ефір прекрасні плейлисти.

Студенти, роблячи селфі на фоні радіостудії, навіть не здогадувались, що наприкінці екскурсії на них чекає приємна несподіванка, а саме вихід в прямий ефір: їх почуло  все Закарпаття. Такого розвитку подій ніхто не очікував, але, на щастя, журналісти-першокурсники Катерина Світлична та Остап Попович напрочуд достойно виступили у своєму першому ефірі. Чим показали, що на відділенні журналістики росте гідна зміна.

Коли за спинами зачинились двері радіостанції, кожен із студентів висловив свої враження. Усі були переповнені приємними емоціями. І це не дивно, адже не кожен день тобі доводиться бачити справжніх майстрів своєї справи, які присвятили життя медійній стихії.

Правдивими є слова одного мудрого чоловіка: «Журналістика – це не професія. Це діагноз». І справді, людина, закохана в медійну працю, не сприймає свій труд як примусову необхідність, а має від нього ще й задоволення.  

Марія Шелельо,

студентка відділення журналістики

Фото Остапа Поповича