78 років тому майже вся територія нинішнього Закарпаття йменувалася Карпатською Україною, прагнула майбутньої незалежності, ба навіть здобула її, хоч і на декілька днів. Але заплатила за це дорогою ціною: наші слабко озброєні воїни полягли в бою з угорсько-гортіївськими військами, намагаючись захистити щойно створену державу. Подвиг молодих карпатських захисників не забуто – урочистості з нагоди річниці цих подій відбулися відразу в декількох куточках Закарпаття.

Ужгород, 15 березня. Молодь, серед якої й студенти УжНУ, стоїть із українськими стягами. Містяни сходяться до пам’ятника Авґустину Волошину, аби піднести квіти президенту Карпатської України. Усе відбувається під звуки оркестру, без зайвих слів. У мовчанні чується повага до тих, хто творив історію Карпатської України.

Урочистості продовжуються в Хустському районі, на території меморіального комплексу «Красне поле», де відбулася остання битва за Карпатську Україну. Там зібралося чимало закарпатців, аби відзначити 78-му річницю мітингом-реквіємом.

Серед присутніх мав бути й Президент України Петро Порошенко, однак через екстрене засідання Ради національної безпеки візит скасували.

Про це повідомив голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль, який зачитав присутнім Звернення від глави держави. У ньому Президент Порошенко навів паралель: як 78 років тому в українців хотіли відібрати право на незалежність, так і тепер маємо зазіхання на наш суверенітет з боку Російської Федерації. Зауважив також, що в Карпатській Україні прагнули до єднання, тож нехай і нині подвиг героїв Красного поля нагадує нам, що потрібно об’єднатися «заради майбутнього України, її процвітання і добробуту, задля миру і злагоди на нашій землі».

Виступив і голова Закарпатської обласної ради Михайло Рівіс. Він поділився спогадами очевидців, які пригадують, що Тиса в дні боїв за Карпатську Україну була червона від крові. І висловив думку, що саме події на Красному полі стали наріжним каменем в історії розбудови українства й розвитку держави.

Після високих слів залунала пісня: заслужений артист України Олександр Садварій виконав композицію «Красне поле», під звучання якої багато хто не міг стримати сліз. Плакали найстарші, певно, ті, хто ще пам’ятає часи нелегкої боротьби, котрим досі болить за тих, хто поліг на Красному полі.

Лунали й стрілецькі пісні у виконанні Заслуженого академічного Закарпатського народного хору. Численні представники духовенства наприкінці урочистої події разом молилися за жертв страшних подій 1939 року й за світле майбутнє нашої держави.

Від сильного вітру майоріли жовто-блакитні прапори. А люди все йшли і йшли до меморіального хреста, несучи квіти, віддаючи данину тим, хто приніс себе в жертву за ідеали вільної країни.

Катерина Хижняк