Головна » Усі публікації » Компетентно |
Разом з ним до УжНУ завітали голова ВГО КЖЕ, гендиректор Української асоціації видавців періодичної преси Олексій Погорєлов, член КЖЕ, заступник шеф-редактора «Детектор медіа», член наглядової ради НСТУ Світлана Остапа, а також координатор проектів ОБСЄ в Україні Марина Безкоровайна. Модерували засідання прес-клубу завідувач кафедри журналістики, професор, член КЖЕ Юрій Бідзіля з доцентом кафедри, головою прес-клубу Володимиром Тарасюком. У засіданні також взяла участь декан філологічного факультету, директор Медіацентру УжНУ Галина Шумицька, викладачі кафедри, студенти. На відділенні журналістики курсу медіаетики надають значної уваги. Опановують його четвертокурсники, а викладає – доцент кафедри журналістики Василь Шаркань. Як і більшість викладачів, він використовує у роботі інноваційні методи навчання, а в курсі з медіаетики зумів їх утілити їх якнайкраще. Спеціально для викладання дисципліни Василь Васильович створив віртуальне навчальне середовище. Портал має значні переваги для студентів: можна додавати необмежену кількість матеріалів, змінювати робочу програму, виконувати оцінювання студентів, спілкуватися на форумі тощо. Спеціальний ресурс має назву «Дискурс» і розміщений за адресою dyskurs.info. Програма курсу, запитання на практичні й орієнтовні відповіді на них, бібліотечка, документи з журналістської етики – усе це є на інноваційній платформі, користуватися якою наразі мають змогу тільки зареєстровані учасники. На практичних заняттях викладач намагається поєднувати теорію з практикою. Студенти вивчають стандарти журналістики, закордонний досвід, аналізують випадки порушення етичних норм в Україні і на Закарпатті. Підсумки аналізу закарпатських медіа студенти продемонстрували у презентації під час засідання у прес-клубі. Напередодні вони оглянули 11 найпопулярніших Інтернет-ресурсів на предмет кількості публікацій (оригінальних і запозичених), порушення етичних стандартів при висвітленні подій тощо. Напрацювання юних журналістів дуже сподобалися членам КЖЕ, а також голові КЖЕ Андрію Куликову. Під час свого виступу він зауважив, що парадокс і логіка вияву етичних норм полягає в тому, що вони повністю збігаються з журналістськими стандартами: «Чесність – це етичне чи професійне правило? – І таке, й таке. Як і точність, неупередженість тощо. Постає ще питання про небайдужість. Вважаю також, що об’єктивність можлива, попри різні думки в медійних колах, для цього потрібна професійна кваліфікація. А небайдужість – коли нам небайдужа аудиторія, небайдуже те, яку інформацію вони дізнаються від нас. У цьому є етичний момент. І в роки війни, і поза війною точна інформація дозволяє орієнтуватися, захиститися, а брехня породжує паніку». Світала Остапа запропонувала студентам надіслати презентацію на сайт «Mediasapiens». Вона переконана, що курс медіаетики допомагає не тільки надавати аудиторії якісну інформацію, а й самим споживати якісне. «Небайдужість до теми – важливо, а також важливі першоджерела, заголовки. Крім того, що ви показали маніпулятивні заголовки, медіа використовують «жовті заголовки» зі словом «Скандал» на початку. Деякі видання не хочуть покликатися на конкурента: два дні терплять, а потім беруть тему, ніби вони самі розкрили її. Курс медіаетики дуже важливий. Один раз продастеся – і все, загубили свою професію», – вважає Світлана. В українських ЗМІ сьогодні досить високий рівень плюралізму, однак журналісти не дуже розуміють, як дотримуватися стандартів в умовах, у яких опинилася держава. У більшості випадків джерелом конфліктності у кадрі є журналіст, а не герой. Такими частково є результати дослідження, проведеного Офісом ОБСЄ спільно з «Детектор Медіа», які представила у прес-клубі молодого журналіста Марина Безкоровайна. Під час дискусії навколо етичних питань пролунала фраза про журналістику як четверту владу. Андрій Куликов зауважив, що таке визначення навряд чи є правильним у сучасній ситуації: «Потрібно говорити про службову функцію, службовий характер журналістики. Ми є працівниками специфічної сфери обслуговування. Ми надаємо інформацію. Є міф, що українські журналісти не можуть потрапити на той бік. Можуть. Треба усвідомлювати небезпеку й знати про користь, яку ти можеш принести суспільству. Є журналісти, які побували там і побачили людські історії. Українському ТБ бракує показу українського життя у його суперечності. Замовчування власних недоліків у часи війни не на користь спільній справі, не на користь життєспроможності української держави». Одне із запитань, яке пролунало під час засідання, стосувалося впровадження в Україні прес-карти. Світлана Остапа зауважила, що для дієвості такого документу потрібно напрацювати єдиний механізм, вирішити питання з великими журналістськими організаціями. «Прес-карта не скасовувала б редакційних посвідчень. Причому сьогодні журналістські організації видають свої прес-карти, а редакції не хочуть відмовлятися від своїх. Якщо журналіст джинсує чи порушує стандарти, забрати прес-карту майже неможливо. Це має бути не тільки посвідчення, а й відповідна самосвідомість», – розповіла член КЖЕ. В умовах роздержавлення позбавлять пільг журналістів колишніх державних ЗМІ, додала Світлана. Долучилася до дискусії й директор Медіацентру УжНУ, декан філфаку Галина Шумицька, наголосивши на тому, що слід відрізняти журналістику від реклами і піару, адже це різні сфери – з різними метою, завданнями й очікуваним кінцевим результатом. А розрізняючи матеріали відповідних спрямувань, навряд чи можна вимоги медіаетики застосовувати до текстів, котрі не є журналістськими. Акцентувала в цьому контексті й на поглибленні проблеми через нерозважливість Міносвіти, яке з переліку освітніх спеціальностей прибрало «Рекламу та зв’язки з громадськістю», зробивши її спеціалізацією в галузі знань «Журналістика». Під час засідання говорили й про можливості реєстрації онлайнових ЗМІ, а також деяких телевізійних, які сьогодні перебувають у підпорядкуванні т. зв. продакшнів. Це питання наразі теж залишається відкритим. Наприкінці засідання прозвучала пропозиція співпраці кафедри журналістики УжНУ й КЖЕ у напрямку медіаетики, адже всі ми насправді вболіваємо за спільне – дотримання етичних стандартів у ЗМІ, принципів демократії, чесності, правдивості й беззаперечної об’єктивності. _x_PS1 Про медіаетику, дотримання журналістських стандартів в умовах конфлікту говорили у прес-клубі молодого журналіста «Медіаперспективи» 28 квітня. Засідання було нетиповим не лише з огляду на значущість проблеми, а й тому, що на відділення завітав голова Комісії з журналістської етики, голова ГО «Громадське радіо», телеведучий, медіаексперт, давній друг кафедри журналістики Андрій Куликов_x_PS2 /live/2017/04/86mediaetika/persha.jpg_x_PS3 Присутніх вітає Юрій Бідзіля_x_PS4 _x_PS5 _x_PS6 _x_PS7 _x_PS8 _x_PS9 _x_PS10 Наталія Толочко,_x_PS11 фото Віталія Завадяка_x_PS12 _x_PS13 _x_PS14 _x_PS15 _x_PS16 _x_PS17 _x_PS18 _x_PS19Наталія Толочко, фото Віталія Завадяка |
|
|
|
Теги: |
Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter! |
0 | |
Ми у Facebook
Рубрики розділу
Інші матеріали рубрики