Географічний факультет – один із наймолодших підрозділів УжНУ. Проте за дванадцять років існування факультет довів свою потужність і потрібність, випустивши сотні кваліфікованих фахівців, які нині працюють на галузевих підприємствах Закарпаття та поза його межами. Що пропонує геофак майбутнім вступникам, чим живе підрозділ і які перспективи у випускників – про це у розмові з деканом Іваном Калиничем.

• Іване Васильовичу, що пропонує географічний факультет цьогорічним абітурієнтам?

– Нині на географічному факультеті функціонують три кафедри: землевпорядкування та кадастру, фізичної географії і раціонального природокористування та лісівництва. Вони забезпечують підготовку спеціалістів за спеціальностями «Геодезія та землеустрій», «Географія» та «Лісове і садово-паркове господарство». Нещодавно ми розширили бакалаврат новою геодезичною спеціальністю «Космічний моніторинг землі».

Всі напрями мають денну і заочну форму навчання та акредитовані за IV рівнем. Викладання забезпечують майже шістдесят висококваліфікованих фахівців, серед яких доктори й кандидати наук, викладачі та старші викладачі, а також інженерно-технічний персонал.

• А які особливості має навчальний процес на геофаку?

– Звичайно, ми, як і інші факультети, провадимо активну наукову роботу, про що свідчать численні семінари, конференції, організовані нашим підрозділом. Проте відрізняємося від інших спеціальностей, бо готуємо інженерів природничих напрямків, а цей процес передбачає більшу кількість практик, ніж на інших факультетах. Так, маємо великий курс практичних занять у польових умовах: лісах, полях, на берегах річок. Наші бази для навчальних практик є в Ужгороді й районі – у с. Кам’яниці («Скалка»), на Міжгірщині (НПП «Синевир» та біобаза в с. Колочаві) та на Рахівщині (Карпатський біосферний заповідник), Великоберезнянщині (Ужанський НПП), навіть на Волині (Шацький національний природний парк).

Виробничі практики відбуваються й на спеціалізованих підприємствах різних форм власності – в Закарпатському геодезичному центрі (м. Мукачево), Науково-дослідному та проектному інституті землеустрою та Центрі державного земельного кадастру (м. Ужгород), управлінні держгеокадастру, управлінні водного господарства, департаменті екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА, на базових лісогосподарських підприємствах і в школах.

Також ми уклали угоду з головним управлінням лісового господарства Закарпатської області, звідки студентів направляють на практику на підприємства в ті райони, де вони проживають і де в майбутньому зможуть залишитися працювати.

• Тобто з працевлаштуванням випускники проблем не мають?

– У принципі, так. Всі лісівники і землевпорядники працевлаштовані, бо на ці спеціальності в області кадровий голод. Щоб заповнити вказаний сектор, нам треба працювати щонайменше 9 років. На факультет приходять представники профільних підприємств і запрошують студентів на роботу, тому всі наші старшокурсники цих спеціальностей уже працевлаштовані.

Географи йдуть працювати у загальноосвітні та вищі навчальні заклади, науково-дослідні установи, природоохоронні структури та ресурсні управління області, в органи державної влади та місцевого самоврядування, туристичні фірми, Закарпатський гідрометеорологічний центр, громадські організації. Також багато наших випускників трудяться на рідному факультеті.

• Щоб підготувати висококваліфікованих фахівців, потрібно мати відповідну матеріально-технічну базу, та й, певно, не завадить співпраця із закордонними вишами…

– Звичайно. Ми активно працюємо у цих напрямках. Щодо матеріально-технічної бази, то на факультеті в розпорядженні студентів 2 комп’ютерні класи, лабораторії вищої геодезії і астрономії, геодезії і супутникової геодезії, лісівництва, географії. Всі вони технічно вкомплектовані й готові до роботи. Нині активно переходимо на новітні цифрові технології, зокрема, використовуємо у навчальному процесі сучасні одно- та двочастотні GPS-приймачі типу TRIMBLE, електронні тахометри. Плануємо і надалі нарощувати матеріальну складову факультету.

Що стосується міжнародної співпраці, то за минулий рік факультет уклав угоди про співпрацю з 14 закордонними вишами Словаччини, Угорщини, Чехії, Польщі, Румунії, Латвії. Цими домовленостями передбачено проходження студентами виробничих практик за кордоном, обмін молоддю. Також давно співпрацюємо з колегами з Берліна та Відня.

Тож хочеться наголосити абітурієнтам і студентам, як важливо вчити мови. Адже це дає змогу у рамках навчального процесу їздити за кордон і там набувати нового досвіду, професійного зокрема.

До слова, готуємо спеціалістів на такому рівні, що наші студенти потім навчаються в аспірантурах Польщі, Чехії і, звичайно, провідних вишів України.

• Після лекційних і практичних курсів хочеться відпочити. Чим живе студентство поза навчанням?

Намагаємося бути активними і в цій сфері факультетського життя. Традиційно проводимо День першокурсника, де обираємо містера і міс факультету, святкуємо Тиждень свого підрозділу, у рамках якого боремося за Кубок декана з волейболу, варимо святковий боґрач. Потім студенти йдуть розважатися у нічний клуб. Ці речі дуже важливі, бо вони зближують молодь, допомагають створювати атмосферу невимушеності, дружелюбності. Та й спільне дозвілля з викладачами сприяє кращому розумінню одне одного, довірливому ставленню.

Ну і, звичайно, який геофак без мандрів? Наші студенти разом з викладачами багато подорожують Україною. Причому протягом всього року. Цікаво, що тут поєднується навчання і практика. Приміром, кожен рік студенти їздять на узбережжя Чорного моря для ознайомлення з інфраструктурою Одеси, Білгорода-Дністровського, української Венеції – м. Вилкового.

Також щорічно наші студенти здійснюють сходження на Говерлу, полонину Руну, Анталовецьку Поляну тощо. Крім того, на факультеті намагаємося організовувати зустрічі з цікавими людьми, колегами-науковцями, яким є що розповісти молодшому поколінню.

• Чому, на ваш погляд, варто вступати на географічний факультет?

– Бо тут є реальні перспективи. Фахівців, яких випускаємо, потребує суспільство у всіх сферах. Наприклад, жодне інженерне рішення у розробці, плануванні, будівництві не може бути схвалене без геодезистів. Відіграємо свою роль і в економіці, адже нормативною і експертною грошовою оцінкою земель та нерухомості займаються теж наші вихованці. Роль географів і лісівників на Закарпатті, де така велика кількість природних ресурсів, думаю, зрозуміла сама по собі.

За випускниками географічного факультету – майбутнє екології краю і країни. У них благородна місія. Адже хтось мусить насаджувати, впорядковувати, відновлювати довкілля для прийдешніх поколінь. Вся надія на молодь. Ми це усвідомлюємо, тому ростимо спеціалістів, які працюють на рідній землі, докладаючи всі зусилля, аби зберегти те, що нам подарувала природа. Тож цього року нетерпляче чекаємо абітурієнтів, охочих поповнити лави природозахисників.

Галина Кришінець